Экономические науки/7. Учет и аудит

Т.С. Шилова

Л.П. Стаднік

Вінницький торговельно-економічний інститут

КНТЕУ

Особливості діяльності комерційних банків в період кризи

Банківська система України - це складова кредитної системи держави, що включає в себе Національний Банк України, інші банки та небанківські фінансові установи, виключною діяльністю яких є прийняття вкладів, розміщення кредитів або ведення рахунків клієнтів.

Банківська система також включає: фонд гарантування вкладів фізичних осіб; банківська інфраструктура, а також зв'язки та взаємини між ними.

У будь якій державі, незалежно від економічної системи та способу організації суспільних відносин, банківська система відіграє ключову роль. Недарма банківську систему порівнюють часто із кровоносною системою економіки держави. Адже саме вона забезпечує економіку необхідним обсягом фінансових ресурсів, забезпечуючи вільний рух капіталу, розрахунки суб'єктів, а також реалізацію цілого ряду інших функцій та завдань. Без розвинутої банківської системи неможливе навіть уявити розвинуту економіку держави.

Дослідженню проблем діяльності комерційних банків в умовах кризи присвячено значну кількість наукових праць, зокрема фундаментальні дослідження у розробці цієї теми займають праці вітчизняних вчених: О.Вовчак, В.Корнєв, А.Мороза, М.Савчука, З.Шевченко та інші.

Негативні явища, що впливали на діяльність комерційних банків зачепили, перш за все, населення, оскільки комерційні банки почали безпідставно піднімати високі ставки за кредити, заморожувати депозити тощо. З жовтня 2008 р, відбулося погіршення фінансової ситуації в державі, а також зміни складу багатьох банків, що спровокувало масовий відтік депозитів і відповіддю різке зменшення ресурсної бази банків. Головною причиною, через яку виникла криза в Україні, - залучення банками зовнішніх запозичень з метою кредитування в Україні. Причому кредити надавались населенню на задоволення споживчих потреб, тобто гроші були направленні не на реальний розвиток економіки, а на купівлю побутової техніки, автомобілів, квартир та інше. Основним недоліком стало те, що кредити населенню надавались на тривалий строк, а іноземні залучення банків були на короткий період. В свою чергу українські банки розраховували на перекредитування на таких же вигідних умовах як і раніше, проте іноземні банки, у зв'язку з світовою фінансовою кризою, почали на більш жорстких умовах а згодом взагалі відмовились надавати кредити українським банкам.

Світова економічна криза суттєво вплинула на розвиток банківської сфери України. Ситуація змушує банки постійно вдосконалювати свою діяльність. Щоб вижити в конкурентній боротьбі, банки змушені вводити в практику нові види обслуговування, боротися за кожного клієнта. Зараз банкам необхідно вийти на новий рівень вирішення проблем: кризове зовнішнє середовище вимагає від комерційних банків нестандартних підходів до вирішення проблем із ліквідністю, які можуть полягати в поглиблені взаємодії з фінансовими посередниками, торговцями цінними паперами, підвищенні стандартів надання традиційних банківських послуг, розробки принципово нових банківських продуктів і послуг, створення позитивного іміджу. Потрібно також зауважити, що головною тенденцією розвитку банківської системи останніх років було значне зростання обсягів кредитів населенню, яке не завжди підкріплювалось аналогічним зростанням депозитної бази, як необхідної складової. Проблема полягає в тому, що депозити не приносять прибутку, а слугують джерелом капіталу для кредитування. У вітчизняних банках не правильно визначалися пріоритети в роботі і депозити навіть не вважались напрямом бізнесу. Саме тому потрібно сприяти розвитку депозитної бази. Банківська система сьогодні перебуває на важкому етапі свого розвитку. Негативним фактором впливу на функціонування комерційних банків є нестабільний розвиток економіки України, дії НБУ та світових економічних змін.

Дослідивши основні проблеми, можна виділити такі шляхи розвитку банківської системи України:

1. Розширення асортименту банківських продуктів при одночасному вдосконаленні існуючих. Саме цей напрямок створює найбільш сприятливі умови для розвитку, поглиблення та підвищення конкурентоспроможності банківської системи України. Основними шляхами розвитку цього напрямку є: вдосконалення існуючих механізмів банківського кредитування шляхом впровадження нових інструментів і технологій та їх адаптації до різних потреб та верств населення; розширення асортименту та інтенсифікації банківських операцій з цінними паперами, активна участь комерційних банків у формуванні ефективного та дієздатного ринку цінних паперів в Україні.

2. Подальша інтеграція банківської системи України у світову та європейську банківську систему. Особливо актуальними є ті напрямки інтеграції, які забезпечують мінімізацію втрат капіталу національної банківської системи та можливий перерозподіл світових грошових потоків на користь процесів суспільного відтворення в Україні. Можливими векторами цього напрямку можуть бути: стимулювання розвитку закордонних філій українських комерційних банків; залучення іноземних інвестицій в банківську систему України; інтеграція банківської системи України до єдиної європейської валюти; створення економічних інструментів боротьби та запобігання застосування та функціонуванні міжнародних механізмів відмивання брудних коштів.

3. Підвищення капіталізації українських комерційних банків. Основні напрямки: напрям підвищення розміру власного капіталу українських банків; напрями підвищення робочих активів банківської системи України.

4. Вдосконалення керованості банківської системи України з боку Національного банку, вдосконалення емісійних та мультиплікаційних механізмів, підвищення ефективності та кваліфікованості банківського менеджменту, кадрового забезпечення банківської системи, надійності банківських операцій, розвитку позабанківської системи, контролю за дотриманням принципів конкуренції та рівнів можливостей на ринку банківських послуг. При цьому значна роль відводиться пруденційному нагляду, що передбачає систему заходів, за допомогою яких органи нагляду на підставі вимог законодавства забезпечують стабільну роботу банку, не втручаючись її оперативну самостійність до появи потенційної або реальної загрози інтересам кредиторів і вкладників.

Аналізуючи ситуацію, яка склалася в умовах фінансової кризи, можна сказати, що вона переросла в глобальну економічну кризу, а її руйнівні дії з фінансового сегмента економіки дедалі більшою мірою перекидаються на реальний сектор економіки. Тому необхідною умовою не тільки для України, а й для всіх країн, є дієве застосування антикризових заходів. Дані заходи покращення економічної ситуації в джерелах не обов'язково повинні бути однаковими, проте вони мають бути взаємоузгодженими та скоординованими. В Україні вже працює чимало іноземних банків. Очікувалось, що вони принесуть нові технології, надаватимуть кредити під менші відсотки. Проте ці прогнози не справдились, зниження кредитних ставок не відбулося. Ситуація може загостритись, коли відкриють філії іноземних банків, які поводитимуться більш агресивно. На жаль, в Україні поки немає економічних важелів, які б орієнтували іноземні фінансові установи на кредитування економіки, а не населення.

Література:

1. Вовчак О. Причини та наслідки впливу світової фінансової кризи на розвиток банківської та реального секторів економіки України. // Вісник НБУ . - 2009. - № 7. - с.22-25.

2. www.aub.сom.ua - Асоціація українських банків.

3. Левченко 3. Банківська система України: самопочуття в умовах кризи.

4. Уманців Ю. Розвиток національної банківської системи в умовах глобалізації світової економіки / Ю. Уманців // Вісник Національного банку України. - К., 2010р., №10. - с.60-65.

5. Мусінець Т.В. Розвиток національної банківської системи як шлях інтеграції України до ЄС / Т.В. Мусінець // Актуальні проблеми економіки. - 2008р., - № 6, - с. 27-34.