Економічні науки/8. Математичні методи в економіці

к.е.н., доцент Пілько А.Д.

Прикарпатський національний університет ім.В.Стефаника, Україна

Використання прикладних економетричних моделей в судово-бухгалтерській експертизі

В умовах наявного на даний час податкового навантаження на суб'єктів господарської діяльності та особливостей існуючої практики узгодження інтересів господарюючих одиниць з контролюючими та компетентними органами, цілком закономірним є прагнення пошуку нових та оптимізації існуючих схем мінімізації податкових зобов'язань. Природньо, що в такій ситуації, враховуючи рівень прозорості вітчизняного податкового законодавства, а також можливість неоднозначного трактування його положень, котрі стосуються правил нарахування та сплати окремих видів платежів, можливими є численні зловживання з боку як суб'єктів господарювання, так і працівників відповідних органів. Досить часто в таких ситуаціях виникають спірні питання щодо обсягів і термінів нарахування та сплати податкових платежів. Нерідко справа доходить до судового розгляду і в практиці досудового слідства для аналізу ситуації залучаються незалежні експерти.

Для вирішення задачі оцінки компетентності та адекватності суджень та висновків експерта стосовно правомірності дій відповідальних осіб суб'єкта господарювання щодо нарахування та сплати окремих податкових платежів нами запропоновано використання відповідного методичного підходу. Суть підходу полягає в побудові концептуальної та формалізованої схем проведення аналізу дій та висновків експерта в визначеній ситуації прийняття рішень. При побудові враховуються наступні чинники, які, на наш погляд, впливають на процес прийняття рішення по конкретній справі:

- досвід роботи експерта в галузі (з урахуванням кількості справ, до вирішення яких він залучався за останні n звітних періодів), а також рівень його репутації та компетенції;

- кількість правових колізій щодо можливостей двоякого (неоднозначного) трактування окремих положень законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють порядок нарахування та сплати даного податку;

- фактичні дані бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання та відповідність таких даних реально проведеним операціям, активам та пасивам підприємства.

На попередньому етапі аналізу передбачається формування інформаційної бази. Мета такого заходу – накопичення інформації по аналогічних закритих на момент провадження справах. Формалізований етап аналізу передбачає використання прикладних економіко-математичних моделей з фіктивними змінними, в яких фіктивна змінна виступає в ролі як результуючої так і факторних (в силу того, що існує низка факторів, які можуть визначати результат – висновок експерта, але в той же час, ступінь їхнього прояву практично неможливо кількісно оцінити і виміряти).

Як правило, в економетричних моделях вплив якісних факторів відображається за допомогою фіктивних (штучних) або dummy-змінних. Найчастіше фіктивна (штучна) змінна характеризує два протилежні стани якісного фактора: “фактор діє” – “фактор не діє”, “курс валюти фіксований” – “курс валюти плаваючий” тощо. В таких випадках фіктивна змінна виражається в бінарній формі.

В практиці проведення досліджень розвитку економічних та соціальних процесів і систем інколи виникають ситуації, коли не тільки окремі фактори, а й результат розвитку процесу чи системи зручно, а досить часто і єдино можливо, описувати за допомогою якісних показників. Якраз до такого типу відноситься ситуація, яка є об'єктом дослідження. Для вирішення поставленої задачі спочатку було запропоновано використання лінійної імовірнісної моделі (LPM):

де - залежна фіктивна змінна, яка набуває лише двох значень:

X_j – незалежні змінні (показники фінансово-господарської діяльності підприємства);

n – кількість незалежних змінних, використаних в дослідженні;

D_k – незалежні фіктивні змінні, які характеризують так звані якісні фактори, що впливають на об'єктивність та відповідність правовим нормам висновків експерта, а також характеризують його компетенцію та репутацію;

k – кількість незалежних фіктивних змінних в моделі.

Однак, в силу певних обставин (низької якості статистичних оцінок а також невідповідності значень розрахованих ймовірностей відповідним математичним вимогам), використання лінійних ймовірнісних моделей не дало бажаних результатів. Для подолання недоліків LPM-моделей, було запропоновано використання Logit і Probit – моделей, в яких не порушується умова існування границь ймовірності. В будь-якому випадку, в якості вихідної інформації для пропонованого комплексу моделей розглядаються результати проведення прикладного економетричного аналізу ситуації прийняття рішень.

Проведення адекватної існуючим вимогам специфікації комплексу моделей (врахування та оцінка ступеня впливу найбільш значимих факторів на результат експертизи та вибір відповідної форми аналітичної залежності) з подальшим дослідженням та апробацієї модельних розрахунків дає підстави для отримання науковообгрунтованих висновків щодо ступеня правомірності та адекватності висновків експерта в ситуації, яка розглядається зацікавленими сторонами.

Література

1. Наконечний С.І., Терещенко Т.О., Романюк Т.П. Економетрія: Підручник. – Вид. 4-те, доп. та перероб. – К.: КНЕУ, 2006. – 528с.

2. Gujarati Damodar. Basic Econometrics. Second Edition, McGraw-Hill, Inc, 1988. - 705p.