Філологічні науки/6.Актуальні проблеми перекладу

Асистент Петрунчак О.В.

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут

Актуальні проблеми перекладу газетно –інформаційних текстів

Переклад – реакція світової спільноти на велике розмаїття мов і культур, спроба дійти універсальності в розумінні змісту витворів. Науковці-перекладачі живуть думкою про статус перекладу, його міждисциплінарне буття та призначення.

Перед тим, як почати розгляд газетно-публіцистичного стилю, необхідно одразу зауважити, що газетно-інформаційні тексти рідко перекладаються для друку повністю та в «чистому вигляді». При цьому переклад замінюється більш коротким реферативним викладом [4;410].

Матеріали газетно-інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу суспільно-політичної літератури часто доводиться перекладати статті та замітки інформаційного характеру з англійських та американських газет і перекладач має бути добре ознайомлений зі стилістичними особливостями таких матеріалів.

Газета – засіб інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторію читачів. Так як газету зазвичай читають в умовах, коли важко зосередитись (в метро, за обідом, після роботи і т.п.), то існує необхідність подавати матеріал стисло, але повідомивши всю необхідну інформацію.

Загальна картина американської преси досить різноманітна, починаючи від серйозних видань і до “жовтої преси“.

Для практичної роботи перекладача найбільш істотними є наступні характерні риси американської преси:

1. Розмовно-фаміл’ярний характер ряду матеріалів

2. Емоційна забарвленість шляхом вживання жаргонізмів,перифраз

3. Офіційність титулів та звернень

4. Специфічність газетних заголовків

5. Лексичні особливості газетно-інформаційних матеріалів

6. Вживання термінів

В газетно-інформаційному стилі дуже широко вживаються власні назви, імена, що роблять повідомлення більш конкретним описуючи якісь події у певній місцевості, або тих, що стосуються певних людей або установ. Через це у рецептора мають бути певні попередні знання, які дозволять йому пов’язати назву з предметом чи об’єктом, що називається [3;161]. Так, наприклад, будь-якому американському читачу добре відомо, що Amtrak –це залізнична компанія, або Frick Collection- художній музей в м. Нью-Йорк.

Ще однією особливістю цього жанру є намагання американських журналістів зробити сухе повідомлення більш емоційно яскравим за рахунок вживання в тексті жаргонізмів. Зазвичай при перекладі вони не передаються.

Особливістю американських газет є звичайно заголовки газетних матеріалів. Автори статей докладають максимум зусиль аби заголовок їх статті складався з якомога меншої кількості слів, при цьому передавав інформацію про яку йдеться і привертав до себе увагу читача так аби читач побачивши заголовок вже був зацікавлений придбати газету і прочитати саме ту статтю, заголовок якої йому видався цікавим з інформаційної точки зору.

Перекладач має гарно розуміти зміст газетного заголовку та вміти гарно та правильно його передати з мови оригіналу на мову перекладу. Адже для заголовків американських газет характерним є і те, що заголовок може мати подвійний зміст, так як комбінація слів підбирається таким чином, що за змістом можна зробити абсолютно протилежні переклади, тому дуже важливо відчувати цей нюанс. Наприклад заголовок “ Milk drinkers are turning to powder ” можна перекласти як “ Люди, що п’ють молоко перетворюються на порошок” хоча, звичайно, правильно перекласти необхідно як “ Люди, які полюбляють молоко, починають вживати сухе молоко”.

Взагалі, так як автори статей намагаються привернути увагу читача і зробити так, щоб він таки прочитав сам матеріал, то заголовки часто не передають зміст статті, а навпаки, бувають зовсім в незначній мірі пов’язані з нею. Тому основна інформація знаходиться у підзаголовку. Це значно полегшує роботу перекладача, адже, як ми вже зазначили вище, не завжди вдається перекладачу перекласти газетний заголовок з першого погляду, так як або бракує інформації, або заголовок можна перекласти декількома, абсолютно не поєднаними між собою за змістом способами.

При перекладі англійських заголовків перекладач має враховувати, що для американських газет характерними є дієслівні заголовки: BOB DORREL IS DEAD. FLOODS HIT FLORIDA. Для української преси дієслівні заголовки не є характерними і перекладач має це враховувати при перекладі. На українську мову вищенаведені заголовки будуть перекладатись як “Смерть Боба Доррела. Повінь у Флориді.”. Іноді буває важко при перекладі уникнути дієслова, наприклад воно буде зберігатись, якщо заголовок буде складатись з питального речення: WILL PRICE CURBS BOOST EXPORTS? На українську цей заголовок можна перекласти “Чи підвищить рівень експорту зниження цін?”

Перекладач має постійно пам’ятати про особливості вживання часових форм в заголовках. Сучасні американські газети використовують неперфектні часи. Коли мова йдеться про дію, яка вже відбулась, але в недалекому минулому, тоді використовується теперішній час, така форма ніби наближує читача до певних подій: MARY GRACE DIES, 80. ROYAL FAMILY QUITS. При перекладі на українську мову таких заголовків, якщо дія на момент публікації закінчилась, то переклад робиться у минулому часі, за виключенням тих заголовків, де необхідно зберегти дієслівну форму. Past Simple використовується в заголовках, якщо в самому заголовку є обставина часу, або читачу добре відомо, що дія відбулась в минулому. Для позначення майбутнього часу в заголовках часто використовується інфінітив.

Ще однією проблемою при перекладі газетних заголовків є різні скорочення. Скорочення, що їх можна зустріти в американській пресі, можна розділити на кілька груп [2;268].

Перша і найбільш чисельна група включає до себе скорочення назв партій, організацій, різних посад: (FBI-Federal Bureau of Investigation = ФБР, NAM = National Association of Manufacturers – Національная асоціація підприємців = НАП. Gov == Governor; D. A, == District Attorney; Sen. = Senator; Rep. = Representative.

Також дуже часто зустрічаються скорочення назв міжнародних організацій: U.N. == United Nations; NATO == North Atlantic Treaty Organization та багато інших. При перекладі таких скорочень перекладач має дотримуватись таких правил, по-перше, багато скорочень назв міжнародних організацій мають свій еквівалент в українській мові, а якщо назва організації не відома реципієнту, то перекладач може подати скорочення перекладу назви, але в дужках подати повний варіант. Також перекладач має враховувати і те, що деякі скорочення можуть мати однакове написання, але в повному варіанті будуть стосуватись різних організацій: РМ = Prime Minister або ж Police Magistrate [2;268].

Дослідники відмічають, що в газетній лексиці є велика кількість власних назв: назв організацій, закладів, топонімічних назв. А також широко використовуються газетні кліше [1;384]. Це “готові формули”, які або вказують на джерело інформації: according to well-informed sources, або є просто політичними штампами: generation gap; vested interests.

Специфіку газетно-інформаційних матеріалів складають вже вищезгадані кліше, а також фразеологізми. Суспільно-політичний стиль більше ніж будь- який інший стиль є наближеним до художньої літератури. В суспільно-політичних текстах, статтях, оглядах широко використовується образна фразеологія. Характеризуючись метафоричністю, вона надає висловлюванню виразності, яскравості, своєрідності.

Переклад газетно-інформаційних матеріалів є достатньо творчий процес, який вимагає від перекладача знань певних особливостей цього жанру. Під час перекладу газетно-інформаційних текстів, перекладач повинен враховувати: мету тексту, характер користувача, мовні якості тексту оригіналу, культурні та індивідуальні можливості мови в культурному аспекті користувача та багато іншого.

Література

1. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык. Учебник для ВНЗ–4-е изд., исп. та доп. – М.: Флинта: Наука, 2002. – 384с.

2. Комиссаров В. Н., Рецкер Я. І., Тархов В. І. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Высшая школа, 1965. – 268 с.

3. Паршин А. Теория и практика перевода.- М.: Русский язык, 2000. 161с.

4. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. М.: ООО Филология три, 2002. – 416 с.