Надобко Сергій Володимирович

Національний Університет «Юридична академія України ім. Я. Мудрого»

Поняття держави, її фундаментальні ознаки

Держава, як організація суспільства , є складним елементом, який тісно залежний від різних умов життя , а саме економічного, політичного, соціального , культурного розвитку суспільства. Держава – це свого роду інструмент , знаряддя за допомогою якого забезпечується воля та права суверена , що знаходиться при владі (якщо брати до уваги первинні держави). Вона виникає на певному етапі історичного розвитку суспільства, посідаючи чільне місце, характеризуючись власними ознаками, які відрізняють її від інших інститутів політичної влади. Держава на своєму історичному шляху носить характер унікальності , так як ніяка інша організація не в змозі її замінити чи прирівнятися до її функцій та соціального призначення. Багато вчених, мислителів намагалися зрозуміти , що вона являє собою , для чого необхідна та як вона виникла , слід зауважити , що до даної проблеми існує безліч концепцій , але жодна із них не є повністю обґрунтованою. Звісно , на ці питання існує безліч відповідей, деякі із них збігаються за змістом , інші за формою та є такі , що взагалі однобічно розглядають дане питання. Це пов’язано з тим, що держава – це надзвичайно складне явище , феномен який носить мінливий характер. Пізнання даного феномену є складним так залежить від певних економічних, політичних , культурних, класових, матеріальних, соціальних, релігійних факторів, які становлять її зміст та суть. Спроби дати визначення держави робляться ще з Античних часів , так Арістотель визначав її як «втіленням розуму, справедливості і загального блага, людина в державі є найдосконалішим із творінь, а поза державою знаходиться у жалюгідному стані». Цицерон визначав державу як «союз людей на засадах користі та справедливості». І. Кант «держава – це об’єднання людей підвладних певним законам». Ленін – «держава – це машина для придушення опору пригноблених класів». За часів Радянського Союзу існувала однобічність до визначення поняття держави , що пов’язано із диктатурою пролетаріату , та визначення держави лише як «машини для підтримання панування». Так визначення держави як «машини» свідчить про тоталітарну, диктаторську державу , диктатуру пролетаріату. На початку 90-х з’являється можливість розглядати державу не однобічно , а з урахуванням загально концептуальних підходів, що дає змогу більш вдало та повно розкрити сутність держави , її ознаки та основні призначення. Враховуючи надбання юридичної науки та сукупність знань про дослідження даного питання можна сказати , що держава – це особлива організація суспільства ,політичної влади, яка наділена єдністю , суверенітетом, апаратом примусу і управління , що забезпечує інтереси всього суспільства і виступає гарантом прав і свобод людини і громадянина, виражаючи їх волю та інтереси у процесі свого функціонування.

Держава – це особлива організація політико – публічної влади , яка повинна забезпечувати інтереси суспільства , виражати права та свободи домінуючої частини суспільства, а також у випадку недотримання її вимог реалізовувати апарат примусу. Держава , має ряд ознак, які їй притаманні як особливій організації публічної влади:

– Населення. Під даним поняттям розуміють певну сукупність людей, що постійно проживають на певній території, у країні, державі. Населення кожної держави складають громадяни , особи без громадянства, іноземці, особи, зі спеціальним статусом. Якщо мова йде про державу з республіканською формою правління , то населення об’єднується за ознакою громадянства відповідної держави , а якщо монархія – за ознакою підданства. Поняття громадянства визначається Ст. 1 Закону України «Про громадянство» від 18 січня 2001 року (у ред. Закону від 20.06.2007) це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках;

– Територія. Під територією держави необхідно розуміти певний простір земної поверхні в природних, державних, адміністративних або інших умовних межах. Наявність території аж ніяк не породжує появу держави , але територія – це та сфера, на яку поширюється воля держави, її суверенітет та державно – владні повноваження. Територія відповідної держави окреслюється державним кордоном. Поняття державного кордону дається у Ст.1 Закону України «Про державний кордон» вiд 4 листопада 1991 року (у ред. Закону від 08.12.2009) Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

– Наявність публічної влади. Наявність системи державних органів, які виконують завдання та функції пов’язані з управлінням суспільства та державними справами.

– Суверенітет. Зверхність державної влади над всіма іншими видами соціальної влади , повнота і верховенство , якої має дві складові : внутрішню – виключне право держави на законодавство, управління, та юрисдикцію всередині держави в межах її території, зовнішню – рівноправність у зовнішніх відносинах з іншими державами, неприпустимість втручання у державні справи ззовні.

– Система податків. Фінансовою основою , матеріальною базою для функціонування кожної держави є система податків та зборів , які справляються із громадян до державної казни.

– Наявність грошової системи. Визначена державою форма організації грошового обігу, що історично склалася й регулюється законами цієї держави. Її основу становить сукупність економічних відносин та інститутів, які забезпечують її функціонування.

– Апарат державного примусу. З метою забезпечення завдань та функцій держави , неупередженого виконання законів та інших нормативно – правових актів держава може застосовувати апарат примусу, що полягає у застосуванні санкцій та покарань до порушників чи осіб, що нехтують державними приписами.

– Державні символи, атрибути. Державні символи - це зовнішня атрибутика країни у формі знаків, символів, кольорів, елементів та зображень, певні розпізнавальні знаки, які відображають суверенітет держави , а в деяких випадках наповнені ідеологічним чи історичним змістом. Основними атрибутами держави є герб, гімн та прапор.

– Наявність загальнообов’язкових правил поведінки – права. Як основний елемент функціонування кожної держави , право – це система загальнообов’язкових правил поведінки , що покликані регулювати відносини всередині конкретного суспільства та у випадку невиконання захищаються силою державного примусу , за відсутності системи права держава буде не спроможна функціонувати та управляти суспільством, реалізовувати свої функції та завдання, забезпечувати реалізацію прийнятих рішень.

– Офіційний представник всього суспільства. Держава виступає представником всього суспільства, діє від імені кожного та в інтересах кожного окремого громадянина.

– Наявність армії, збройних сил. Дана ознака держави характеризує наявність військових формувань всередині держави , головним завданням яких є захист території, суверенітету держави , оборони та незалежності. Проте, не всі держави мають у своєму складі армію та збройні сили, наприклад Андорра, Ісландія, Коста-Ріка.