Право/ 2. Адміністративне
і фінансове право
К.ю.н. Городецька І.А.
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя,
Україна
Особливості адміністративного примусу
у сфері державного контролю за
використанням та охороною земель
Аналіз наукової літератури дає підстави визначити методи адміністративної діяльності державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель як передбачені адміністративно-правовими нормами різноманітні засоби, способи і прийоми, за допомогою яких здійснюється вплив на фізичних та юридичних осіб з метою забезпечення державного контролю за використанням та охороною земель. Найбільш важливими методами адміністративної діяльності державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель є переконання та примус, які реалізуються через сукупність їхніх повноважень.
У зв’язку з тим, що заходи переконання далеко не завжди є
достатніми для зупинення правопорушень у сфері земельно-правових відносин,
державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель уповноважені
застосовувати заходи адміністративного примусу.
Адміністративний примус є одним із видів державного
примусу, разом з тим, має низку характерних особливостей
[1, с. 32-34; 2, с. 163-164; 3, с. 151-153; 4, с. 195-197], зокрема:
- застосування адміністративного примусу завжди
поєднується із використанням виховних засобів [1, с. 32; 3, с. 151];
- регулювання заходів адміністративного примусу
здійснюється нормами адміністративного права, що включають норми законодавства
або адміністративно-правові норми актів виконавчих органів [2, с. 163]
(наприклад, Інструкція з оформлення державними інспекторами з контролю за
використанням і охороною земель Держземінспекції та її територіальних органів
матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Держкомзему
та ін.);
- заходи адміністративного примусу застосовуються
органами виконавчої влади і їх посадовими особами, і лише у виключних,
встановлених законодавством випадках, такі засоби можуть застосовувати суди
(судді) та представники окремих об’єднань громадян, що наділені деякими
адміністративно-владними повноваженнями (в нашому випадку – громадські
інспектори з контролю за використанням та охороною земель);
- якщо всі види державного примусу рівнозначні
відповідному виду юридичної відповідальності, то адміністративний примус за
змістом значно ширший від адміністративної відповідальності [3, с. 152];
- адміністративний примус не пов’язаний із службовою
підпорядкованістю, а завжди має зовнішнє спрямування [1, с. 32-34];
- застосовувати заходи адміністративного примусу
правомочні не всі органи виконавчої влади і не всі їх посадові особи, а лише ті
з них, кому таке право надано законодавчими актами. Так, від імені органів
державного контролю за використанням та охороною земель розглядати справи
про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право: Головний державний
інспектор України з
контролю за використанням та охороною
земель і його заступники;
головні державні інспектори
з контролю за
використанням та
охороною земель АРК, областей, міст Києва та Севастополя і їх
заступники; старші державні
інспектори з контролю за
використанням та охороною земель і державні інспектори з контролю
за використанням та
охороною земель відповідних
територій [5];
- заходи адміністративного примусу застосовуються як до
фізичних, так і до юридичних осіб. Так, до останніх можуть застосовуватися такі
заходи: обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки
корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних,
пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства;
припинення будівництва та експлуатації об’єктів у разі порушення вимог
земельного законодавства до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх
наслідків; припинення права користування земельною ділянкою [6].
Таким чином, заходи адміністративного примусу державні
інспектори з контролю за використанням та охороною земель застосовують до
громадян, посадових та юридичних осіб з метою припинення та попередження
правопорушень, притягнення до відповідальності правопорушників земельного
законодавства.
Література:
1. Адміністративна діяльність міліції : підруч. /
[О. О. Бандурка, О. К. Безсмертний, К. А. Бугайчук та ін.] ; за заг. ред. проф.
О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутрішніх справ, 2004. –
448 с.
2. Адміністративне право України : підруч. / [Ю.
П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. :
Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
3. Коваленко В. В. Організація профілактики
економічної злочинності в Україні: дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 /
Коваленко Валентин Васильович. – Х., 2004. – 398 с.
4. Колпаков В. К. Адміністративне право України :
[підруч. – 3-є вид., стер.] / Колпаков В. К. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 752
с.
5. Кодекс
України про адміністративні правопорушення : Верховна Рада УРСР; Кодекс України, Закон, Кодекс від
07.12.1984 № 8073-X. (Відомості Верховної Ради УРСР від 18.12.1984
- 1984 р., № 51, стор. 1122). Редакція
від 16.02.2010 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний
веб-сайт. – Режим доступу до джерела :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80731-10
6. Про
державний контроль за використанням та охороною земель : Верховна Рада України; Закон від
19.06.2003 № 963-IV. (Урядовий кур'єр від 23.07.2003 - № 134). Редакція від 08.12.2009 [Електронний
ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела
: