Жукова Галина
Валеріївна (Міністерство інфраструктури України),
Микитенко Яна
Петрівна (Державне підприємство «УДЦТС «Ліски»)
формування економічно – обґрунтованої собівартості та
прибутку підприємств промислового залізничного транспорту
В
нових умовах господарювання значно зростає ступінь ролі та значущості цих
підприємств, які повинні працювати як бізнес-одиниці, відповідальні за
технічний стан своїх об’єктів та рішення задач інфраструктурного комплексу.
На даний час є наявною необхідність нових методичних
підходів щодо формування та визначення плати за послуги, що надаються
підприємствами промислового залізничного транспорту, яка б дозволила ліквідацію
затратних методів господарювання, а також розвиток цих підприємств.
Метою є виявлення визначальних факторів, що впливають
на ціноутворення та формування економічно - обґрунтованої собівартості та
необхідного прибутку при встановленні тарифів на послуги, що надаються цими
підприємствами.
В методичних підходах мають визначати основні
положення з розрахунку економічно-обґрунтованих витрат підприємств промислового
залізничного транспорту, необхідних для утримання та безпечного функціонування
об’єктів ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» з метою задоволення потреб в
перевезеннях, із застосуванням методу їх постатейної індексації з урахуванням
застосування індексів цін виробників на внутрішньому ринку, а також
нормативного прибутку, який враховується
при формуванні плати (тарифів) за утримання та експлуатацію
інфраструктури ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ». Ця плата визначається виходячи із
вартості основних засобів та інших активів, необхідних для виконання
відповідних робіт (надання послуг), розмірів інвестиційних витрат ПрАТ
«Київ-Дніпровське МППЗТ» та норм
доходності (рентабельності) на капітал, що необхідний для здійснення діяльності
та забезпечить розвиток ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ».
Розрахунок економічно обґрунтованих витрат має
базуватись на:
–
прогнозних
макропоказниках економічного і соціального розвитку України на період, для
якого розраховується плата за послуги, що надаються ПрАТ «Київ-Дніпровське
МППЗТ»;
–
податковому
Кодексі України, законодавстві України про бухгалтерський облік;
–
даних галузевої
та міжгалузевої статистичної звітності;
–
прогнозних
показниках фінансового плану та інвестиційної програми ПрАТ «Київ-Дніпровське
МППЗТ» на період, що прогнозується.
Економічно обґрунтовані витрати, пов’язані з наданням
послуг підприємствами промислового залізничного транспорту, що входять до
складу ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», включають такі групи витрат (елементи
витрат):
-
витрати
на оплату праці;
-
відрахування
на соціальні заходи;
-
паливо;
-
електроенергія;
-
матеріали;
-
амортизація;
-
інші
витрати.
Економічно обґрунтовані витрати
з основної діяльності за кожним елементом витрат повинні формуватись на основі
базових показників фінансових планів ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» за період,
що передує розрахунковому періоду, і показників прогнозу соціально-економічного
розвитку України на відповідний період, а також з урахуванням обґрунтованих
потреб ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» у виконанні програми капітального ремонту
об’єктів даного підприємства.
При отриманні звітних показників діяльності ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» за базовий період дані показники приймаються в якості
базових показників за умови їх відповідності показникам зведеного фінансового
плану, затвердженого
Міністерством інфраструктури України.
Економічно обґрунтовані витрати мають визначатись за
кожним елементом витрат з урахуванням часток витрат, що залежать і не залежать
від обсягу перевезень.
При цьому прогнозні темпи зміни вантажообігу
визначаються з урахуванням темпів зміни промислового виробництва, експорту,
імпорту, світової економіки. Прогнозний
показник темпів змін приведеної транспортної роботи (ЗПР) визначається на
основі показників темпів змін вантажообігу.
Розрахунок базової величини витрат на послуги,
що надаються
ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (Еб) здійснюється за кожним елементом витрат,
крім амортизації, таким чином:
Епр = (Чз×ЗПРб + Чпост) × Езв × Іб, ,
де Езв – фактична величина витрат за
період, що передує базовому (приймаються відповідно до рядка 022 «Усього
витрати» додатку 3 основних фінансових показників підприємства «Звіт про
виконання фінансового плану підприємства» Звіту про фінансові результати Ф.№2,
а також за кожним елементом витрат);
Іб – індекс цін (тарифів) базового періоду, що використовується до
відповідного елемента витрат, визначений відповідно до прогнозних
макропоказників економічного і соціального розвитку України, даних Держстату
України;
Чз – частка витрат, що залежать від обсягу
робіт (послуг);
Чпост– частка витрат, що не залежать від
обсягу робіт (послуг);
ЗПРб
– зміна приведеної роботи (у базовому періоді порівняно з попереднім
періодом), %.
Таким чином, у формулі (2) змінні витрати змінюються в
залежності від зміни цін, а постійні витрати змінюються в залежності від
обсягів робіт.
Амортизація (А) розраховується за формулою:
А = (Овп × Кп+
Оввод – Овиб) × Nун,
де Овп – середньорічна вартість
основних фондів з утримання та експлуатації об’єктів ПрАТ «Київ-Дніпровське
МППЗТ» на початок розрахункового періоду (для її отримання необхідно в
примітках до річної фінансової звітності таблиці 5 в інформації щодо наявності
та руху основних засобів окремим рядком виділяти інформацію по основних фондах
з утримання та експлуатації об’єктів інфраструктури);
Оввод – середньорічна вартість
основних фондів з утримання та експлуатації об’єктів ПрАТ «Київ-Дніпровське
МППЗТ», що вводять в експлуатацію протягом розрахункового періоду;
Овиб – середньорічна вартість
основних фондів з утримання та експлуатації об’єктів ПрАТ «Київ-Дніпровське
МППЗТ», що вибувають з експлуатації протягом розрахункового періоду;
Кп
– коефіцієнт переоцінки
основних фондів у прогнозному періоді;
Nун – середня норма амортизаційних відрахувань;
При розрахунках експлуатаційних витрат за
кожною статтею витрат має бути
враховано скорочення витрат ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від реалізації організаційно-технічних заходів,
застосування ресурсозберігаючих технологій тощо.
При визначенні розрахункової
величини прибутку в тарифі на послуги, що надаються підприємствами промислового
залізничного транспорту може використовуватись наступний підхід.
Визначається величина капіталу,
що використовується підприємствами промислового залізничного транспорту для
здійснення діяльності. Встановлюється норма прибутку на капітал, що дорівнює
середньозваженій вартості капіталу.
Капітал – це кошти із всіх
джерел, що використовуються для фінансування інвестицій підприємства. Для
здійснення своєї діяльності підприємство використовує активи, які мають бути
профінансовані за рахунок джерел, що вказуються в правій частині бухгалтерського балансу – пасиві, який містить
інформацію про джерела капіталу підприємства. Вартість капіталу, який залучає
підприємство, характеризується показником, який називають «середньозваженою
вартістю капіталу». Цей показник необхідний, перш за все, для складання й
аналізу бюджету, що призначений для фінансування переліку інвестиційних
проектів. Тому значимими є витрати із залучення нових джерел коштів.
Таким чином рентабельність
капіталу підприємства має бути більшою або дорівнювати середньозваженій ціни
капіталу.
Для підприємств промислового залізничного транспорту
капітал підприємства складається тільки з власного капіталу, оскільки кредитні
кошти майже не залучаються.
Встановлення економічно –
обґрунтованих цін (тарифів) на послуги, що надаються підприємствами
промислового залізничного транспорту на основі економічно - обґрунтованих
витрат і прибутку крім позитивного впливу на діяльність підприємства має і
певні ризики в частині щодо можливості ринку витримати економічну –
обґрунтовану ціну на дані послуги, що має належати до сфери втручання держави
(у вигляді податкових пільг, бюджетних кредитів тощо).
Разом з тим, потрібно зазначити,
що в тариф із визначеного виду послуг в якості інвестиційної складової
доцільним є включення капітальних інвестицій на підтримку надання саме цього
виду послуг.
Включення до нормативного
прибутку інвестиційної складової є обґрунтованим у тому випадку, якщо без неї
не буде забезпечено фінансування тих інвестицій, що дозволяють уникнути
надзвичайних ситуацій або ж збитків.
За умови запозичення коштів
підприємством при розрахунку необхідного рівня прибутку має бути врахована
необхідна величина відсотків – плати за запозичені кошти.
Крім того, на підприємстві має
бути розроблено бюджет капітальних інвестицій на рік із гнучким механізмом та
чітким розмежуванням переліку капітальних інвестицій на подільні та неподільні.
Для зазначеного бюджету мають бути введені певні критерії пріоритетності
наведених інвестицій.
Висновок. Визначення економічно обґрунтованого прибутку
підприємств промислового залізничного транспорту з урахуванням ринкової
вартості капіталу суб’єктів господарської діяльності, передусім, власного,
оцінки альтернативних втрачених вигод, зміну вартості грошових потоків різних
періодів у часі, а також формування і аналіз бюджету капітальних вкладень з
обґрунтованим ранжуванням інвестиційних проектів, в цілому створить передумови
справедливого розподілу економічних результатів діяльності в процесі
виготовлення і доставки готової продукції споживачам.
література:
1.
Басовский Л.Е,
Басовская Е.Н., Економическая оценка
инвестиций – М.: Инфра – М, 2007 – 241 с.
2.
Закону
України від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ «Про ціни і ціноутворення»;
3.
Методичних
рекомендацій щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги,
що надаються ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», затверджених наказом Міністерства
транспорту та зв’язку України від
30.11.2007 р. № 1094;
4.
Програма
економічних реформ України на 2010-2014 роки;
5.
Наказ
Міністерства фінансів України «Про затвердження Положень (стандартів)
бухгалтерського обліку» від 31.03.1999 р. № 87, зареєстровано в Міністерстві
юстиції України від 21.06.1999 р. за № 391/3684.
6.
Закон України «Про
залізничний транспорт».
Abstract
Zhukova Galina,
Yana Mikitenko
Economically - substantiated costs and profits INDUSTRIAL RAILWAY
In the
new economic conditions significantly increase the level of the role and
importance of these enterprises should operate as a business unit responsible
for the condition of its facilities and infrastructure of the complex problem
solving.