Малаксіано М.О.
Одеський національний морський університет
Оцінка
комерційної ефективності проекту використання інноваційного устаткування в морському порту
Актуальність
даного дослідження обумовлена з одного боку необхідністю обгрунтування економічної
доцільності використання інноваційних машин і технологічного
оснащення, що існують на ринку перевантажувального устаткування, в умовах даного
морського торговельного
порту, а з іншого боку – відсутністю методики оцінки таких специфічних
інвестиційних проектів.
У статті [1]
розглянуті основні
методичні принципи і загальна
схема розробки проекту використання інноваційного перевантажувального
устаткування в
морському порту як процес створення найкращого варіанту інвестиційного проекту,
що складається з двох етапів. Метою
даної роботи є
розробка методики оцінки комерційної ефективності проекту в цілому, що виконується на першому етапі оцінки.
Комерційна
ефективність проекту в цілому
враховує наслідки здійснення інвестиційного проекту для комерційної структури,
яка його реалізує, в припущенні,
що всі результати проекту використовуються цією структурою і за рахунок її
необмежених ресурсів сплачуються всі витрати, необхідні для реалізації проекту. Такою
структурою прийнята деяка
багатофункціональна транспортна компанія, яка виконує не тільки весь комплекс портових
послуг, включаючи перевалку вантажу за допомогою устаткування, що інвестується, але і забезпечує
транспортування вантажу [2]. На цьому
етапі оцінки грошові потоки розраховуються тільки від інвестиційної та операційної діяльності, перевірка умов фінансової здійснимості проекту не виконується.
Життєвий цикл основного перевантажувального
устаткування, як
відомо, може сягати 25 – 30 років. Природно, що на такому тривалому відрізку часу
міняються параметри устаткування
і його парку, стан
навколишнього середовища і цінність грошей. В ході реалізації таких проектів
доводиться кілька
разів докуповувати
допоміжне устаткування, що швидко зношується. Для таких проектів також характерні розриви (часові лаги) між моментами здійснення витрат
на купівлю устаткування
і початком його експлуатації.
За основний показник ефективності проекту приймемо чистий
дисконтований доход (ЧДД), Net Present Value (
), який знаходиться як
,
де
– чистий доход
від операційної діяльності в 
-му році, розрахований за умови, що сплачується
податок на прибуток;
– капітальні
(одноразові) витрати в 
-му році.
– дисконтний множник за даною
ставкою зведення;
– тривалість
розрахункового періоду.
У зв'язку з підвищеною вимогливістю сучасних інвесторів до терміну окупності
інноваційних проектів за розрахунковий період для них слід приймати термін не більший ніж 5 – 10 років.
При такому розрахунковому періоді кількість основних
перевантажувальних машин (кранів і перевантажувачів на рейковому ходу) в парку утворює неспадну послідовність натуральних чисел, оскільки їх термін
служби складає 25 – 30 років, а короткочасна
оренда і достроковий продаж машин не практикується. Це спрощує методику
формування множини
припустимих стратегій використання
устаткування
(технічних варіантів проекту) а також методику оцінки пов'язаних з цим витрат [2].
Чистий доход від операційної
діяльності розраховується як
, (1)
де
– очікуваний загальний доход від реалізації проекту;
– очікувані
експлуатаційні (поточні) витрати без урахування амортизаційних відрахувань;
– очікувані
експлуатаційні (поточні) витрати з урахуванням амортизаційних відрахувань;
– податкова ставка;
– частина
прибутку, що направляється на розвиток.
Якщо
представити
у вигляді суми 
, тоді (1) запишеться
як
,
де 
– відрахування
на повне відновлення устаткування.
Доходи гіпотетичної
комерційної структури знаходяться як
,
де 
– доходи
від надання послуг вантажовласникам, розраховуються за відповідними галузевими
і місцевими тарифами;
– доходи
від надання послуг перевізникам, розраховуються за відповідними галузевими і
місцевими портовими зборами і платами за послуги судновласникам.
=
, 
=
,
де 
– завантаження
порту;
,
– інтегральна розрахункова тарифна ставка за надання
послуг на одиницю вантажу відповідно вантажовласникам і перевізникам.
Поточні
витрати гіпотетичного інвестора
знаходяться
з виразу
,
де 
, 
– витрати по наданню послуг
відповідно вантажовласникам і перевізникам, розраховуються за собівартістю цих
послуг;
– витрати по
утриманню транспортних засобів в порту.
, 
, 
,
де 
– собівартість надання послуг відповідно
вантажовласникам і перевізникам;
– ставка за користування транспортним засобом в одиницю
часу;
– розрахункова сумарна тривалість стоянки транспортних
засобів в порту.
Сума відрахувань на повне відновлення (амортизацію) устаткування при даному проекті (варіанті проекту) знаходиться з виразу
,
де 
–
балансова вартість устаткування;
– відсоток
відрахувань на повне відновлення.
Балансова
вартість устаткування на початок 
-го року знаходиться як
де 
– приріст балансової
вартості основних фондів
в результаті
надходження нового устаткування
і капітального ремонту старого устаткування.
Капітальні
витрати порту (
) складаються з витрат на придбання устаткування:
,
де 
– кількість основних перевантажувальних машин даного типу (портальних кранів, причальних контейнерних
перевантажувачів і установок для перевантаження навалювальних вантажів тощо);
– вартість основної
машини;
– кількість машин внутрішньопортової механізації і технологічного
оснащення;
– вартість однієї машини
внутрішньопортової механізації і комплекту технологічної оснастки.
Витрати на придбання устаткування поділяють на первинні
і поточні інвестиції. До первинних
відносять інвестиції, що здійснюються до початку операційної діяльності, до поточних –
інвестиції, які здійснюються після
введення устаткування
в експлуатацію. У даній роботі поточні інвестиції – це витрати на придбання устаткування в цілях передбаченого
проектом розширення парку устаткування, витрати на заміну машин внутрішньопортової механізації і технологічного оснащення з терміном зносу меншим ніж у основних машин
і меншим за тривалість розрахункового періоду.
Методика розрахунку експлуатаційних витрат по наданню послуг вантажовласникам (витрат по перевалці і
зберіганню вантажів в
порту), очевидно, повинна встановлювати залежність між величиною
поточних витрат і структурою парку інноваційного устаткування. Головною особливістю такого устаткування є|з'являється| його унікальність для даного порту,
відсутність будь-якої передісторії його використання
в даному порту або навіть в інших портах.
Тому для оцінки 
в принципі не можуть бути використані будь-які нормативи питомих експлуатаційних
витрат, що зазвичай
отримуються за
допомогою методу регресійного аналізу на основі статистичних даних. Єдино
можливим об'єктивним способом оцінки 
для парку інноваційного устаткування є
метод безпосереднього розрахунку елементів витрат на основі технічних характеристик упроваджуваного устаткування і прогнозованих значень
параметрів навколишнього середовища [2].
Одним з напрямів подальшого
розвитку даної роботи може бути розробка методичних положень оцінки таких проектів з
урахуванням
неповноти інформації про параметри проекту і навколишнього середовища.
Література:
1. Малаксіано
М.О. Особливості розробки проекту використання інноваційного
перевантажувального устаткування в морському порту [Електронний ресурс] / М.О. Малаксіано //
Ефективна економіка. – 2009. – № 2.
– Режим
доступу до журналу: http:/www.economy.nauka.com.ua.
2. Малаксіано М.О. Оцінка
комерційної ефективності проекту в цілому використання інноваційного
устаткування в морському порту [Текст] / М.О. Малаксіано // Інвестиції: практика та досвід: Зб. наук. пр. видання Ради по вивченню
продуктивних сил України НАН України. – Київ: 2009. – № 22 – С. 27-29.