К.е.н. Супрун С.Д., Міркун Н.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТА МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Проблема ефективності господарсько-фінансової діяльності підприємства завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем економічної науки. Зацікавленість нею виникає на різних рівнях управління економікою України, - від власників підприємств до керівників держави. Зважаючи на це, насамперед найбільш доцільним є дослідити сутність категорії “ефективність”. Відомо, що термін ефект у перекладі з латинської означає результат, а отже, категорія “ефективність” може інтерпретуватись як “результативність”. О.М. Рац в праці [1, с. 275] зазначає, що термін ефект має значення результату, наслідку зміни стану певного об’єкта, зумовленої дією зовнішнього або внутрішнього фактора і кщо провести математичну аналогію, то ефект - це дельта, приріст деякої змінної або різниця її попереднього та наступного значень. Цілком зрозумілим є те, що значення цієї дельти може бути як додатним, так і від’ємним або взагалі нульовим. Подібно до цього й ефект може бути як позитивним, коли зміни є корисними, так і негативним, коли зміни деструктивні, або нульовим, коли змін немає (утім, останній випадок, коли результат нульовий, можна в конкретних умовах вважати або позитивним, або негативним ефектом і окремо не розглядати).

Розглянемо детальніше значення термінів “ефективність” і “результативність” господарсько-фінансової діяльності підприємства. Існує думка, викладена у праці [2, с. 16], що кожен з них виражає окрему економічну категорію. Донедавна вітчизняна наука трактувала ефективність як тільки внутрішню економічність, пов’язану з раціональним використанням ресурсів. “Щоб уникнути асоціації з нею,.. як категорією, що характеризує успіх підприємства в умовах ринку, доцільно прийняти результативність його діяльності”. У цій цитаті поняття “результативність” поряд з раціональним використанням ресурсів включає також підсумки інвестиційної, зовнішньоекономічної та інших сторін діяльності підприємства. Але в цьому разі підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства нівелюються і вірогідно виявити їх буде неможливо.

Ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства є одним із головних стратегічних напрямків його розвитку, що забезпечує його життєздатність та конкурентоспроможність на ринку. Ефективність являє собою співвідношення засобів, що використані в процесі господарської діяльності підприємства та його результату. Для обох складових є можливим використання як вартісних, так і натуральних показників й тому ефективність вимірюється в натуральному та вартісному виразі. Принцип ефективності визначає вибір альтернатив господарювання, тобто розподіл обмежених ресурсів, які ведуть до досягнення обраної підприємством мети чи системи цілей найбільш оптимальним шляхом. Спосіб дії, який забезпечує досягнення мети найкращим шляхом, вважають оптимальною при досягненні таких умов, як: досягнення максимального результату на основі наявних ресурсів; досягнення визначеного результату з використанням мінімальних ресурсів; досягнення задовільного рівня наближення до мети чи закріплення певного результату [3, с. 59]. Саме поняття “ефективність” передбачає порівняння отриманих результатів господарсько-фінансової діяльності з величиною витрачених ресурсів, а результатами господарювання підприємств є певні блага, які задовольняють потреби. І.В. Ковальчук вважає, що економічний результат діяльності підприємства – це термін, який використовується як вимірник того, наскільки вдало підприємство вирішує свої економічні завдання, задовольняючи інтереси його власників. А тому оцінюючи результати господарсько-фінансової діяльності за певний період часу, використовуються такі економічні категорії, як: обсяг виробленої продукції; дохід, отриманий підприємством від здійснення господарсько-фінансової діяльності; прибуток чи збиток як кінцевий результат діяльності підприємства [3, с. 215].

Проблема обмеженості ресурсів і безмежності потреб зустрічаються кожному сучасному підприємству на певному ієрархічному рівні, а кінцева мета здійснення господарсько-фінансової діяльності – це максимальне задоволення потреб підприємства та його власника. На погляд Сідуна В.А., ефективність господарсько-фінансової діяльності - визначається співвідношенням отриманих результатів, що відображають досягнення цілей розвитку підприємства та обсягів сукупних ресурсів, які застосовані та використані [4, с.218]. Сказане свідчить про те, що підприємство у своєму розвитку досягає певних поставлених цілей діяльності, використовуючи різні методи та затрачаючи ресурси, а співвідношення отриманого кінцевого результату і сукупних ресурсів, що затрачені на його досягнення, і є ефективністю господарської діяльності.

У праці [5, с.34] автори В.О. Шишкін і Р.В. Корнєєва відмічають, що організація управління господарською діяльністю підприємства є невід’ємною складовою системи управління підприємством, визначається цілями ефективного функціонування і розвитку підприємства та базується на певних положеннях, серед яких: врахування та узгодження інтересів учасників процесів діяльності підприємства при формуванні системи цілей даних процесів; проведення комплексного дослідження змін зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства; тощо. Крім того важливе значення має проведення комплексного аналізу й оцінки ефективності управління процесами організації управління господарською діяльністю підприємства, використання відпрацьованих і перевірених моделей і методик. О.В. Короткевич вважає: “управління підприємством є комплексним і складним процесом, основний зімст якого зводиться до пошуку та прийняття найбільш ефективних рішень і їх практичного здійснення. Життєдіяльність підприємств значною мірою залежить від того, як забезпечується фінансова віддача ресурсів, а тому суттєвий вплив має структуризований комплексний аналіз господарської діяльності. який дозволяє розробляти заходи по підвищенню ефективності діяльності підприємства” [6, с. 63].

Таким чином, існує як об’єктивна зміна стану певної системи (об’єкта), так і її оцінка, яка, в свою чергу, може мати кількісний, і якісний характер. Фактично визначення ефективності господарсько-фінансової діяльності полягає в оцінці результатів цієї діяльності, а такими результатами, зокрема виробництва, можуть бути обсяги виготовленої продукції в натуральному чи вартісному виразі, або прибуток. Проте, що сама по собі величина цих результатів не дає змоги робити висновки про ефективність або неефективність діяльності підприємства, оскільки невідомо, якою ціною отримані ці результати. А тому, для отримання об’єктивної оцінки ефективності підприємства необхідно також урахувати оцінку тих витрат, що дали змогу одержати ті чи інші результати.

Література:

1. Рац О.М. Визначення сутності поняття ”ефективність функціонування підприємства” / О.М. Рац // Економічний простір. – 2008. - № 15. – С. 275-286.

2. Осипов В. Про системний підхід до вимірювання ефективності господарсько-фінансової діяльності підприємства / В. Осипов // Економіка України. – 2011. – № 12. – С. 15-22.

3. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник / І. В. Ковальчук. – К.  Знання. - 2008. – 679 с.

4. Сідун В.А. Економіка підприємства: Навч. Посібник / В.А. Сідун, Ю.В. Пономарьова.- 2-ге вид., перероб. та допов.- К.: Центр навчальної літератури, 2006.- 356 с.

5. Шишкін В.О., Корнєєва Р.В. Організація управління господарською діяльністю підприємства // Інвестиції: практика та досвід – 2008 - №11.

6. Короткевич О.В. Рентабельність господарської діяльності підприємств: структура, рівень, динаміка / О.В. Короткевич // Економіка і прогнозування. – 2008. – №3. – С. 61-69.