Педагогические науки / 3. Методические основы воспитательного про­цесса

Гуцул І.А.

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Україна

Культурно-мистецька діяльність Володимира Гаґенмейстера у світлі джерельних матеріалів

Для реалізації даних розвідок, присвячених висвітленню максимально повної картини стану досліджуваної теми у працях науковців, було здійснено пошук та аналіз існуючих на даний момент джерел: мистецтвознавчих, історичних, культурологічних, загальнолітературних, а також архівних. Складний, але досить короткий, життєвий шлях Володимира Миколайовича Гаґенмейстера відзеркалено певною мірою в публікаціях вчених і літераторів різних галузей, серед яких були краєзнавці Л. Баженов; історики А. Паравійчук, А. Квятковський, О. Комарницький та інші, що у своїх виданнях торкалися окремих фактів з біографії видатного на теренах Поділля митця, художника-педагога, колекціонера, краєзнавця, науковця та громадського діяча. У процесі аналізу цілісного компендіуму джерел видалося доцільним запропонувати їх поділ на наступні групи:

1.   Видання, присвячені безпосередньо життєвому шляху та творчій діяльності В.Гаґенмейстера.

2.   Статті й матеріали, розміщені в енциклопедичних джерелах.

3.   Публікації, які торкаються будь-яких відомостей про художника.

4.   Друковані праці самого В. Гаґенмейстера, що дають уявлення і вимальовують певну картину його вподобань, занять, контактів та інтересів.

5.   Видання, що опосередковано впроваджують розвідників у ґенезу і розвиток культури на Поділлі, зокрема на Кам’янеччині.

6.   Архівні матеріали й джерела, що висвітлюють невідомі сторінки творчого життя майстра.

Серед авторів, які займалися дослідженням творчості деяких художників і оцінкою їх вкладу в розвиток національної художньої освіти, можна назвати Ольгу Володимирівну Ерн (Гаґенмейстер) – доньку кам’янецького художника, директора художньо-промислової школи (пізніше технікуму) в Кам’янці-Подільському, графіка і кераміста Володимира Гаґенмейстера. О. Ерн збирає відомості про батька та публікує матеріали у мистецьких виданнях України. В приватному архіві дочки В. Гаґенмейстера Ольги Ерн зберігаються статті, написані науковцями в різний час, фотографії, літографічні аркуші, а також унікальні альбоми «Настінні паперові прикраси Кам’янеччини», «Настінні розписи Кам’янеччини» [6], «Гутне скло» [7], «Товтри західного Поділля», «Мистецтво Єгипту» [9], «Прикраси Подільських метрик XVIII ст.» [8], «Вишивка низзю с. Орлівка на Тульчинщині» [5] видані В. Гаґенмейстером у стінах Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи.

У 2000 році опублікована стаття С. Білоконя «Білі круки» Подільського друкарства», де висвітлюються життєві й  творчі шляхи В. Розвадовського, В. Гаґенмейстера, М. Роота, аналізується їх внесок в українське мистецтво  та художньо-педагогічну скарбницю. Різнобічний розгляд творчої спадщини В. Гаґенмейстера, що здійснив український дослідник С. Білокінь, журнальна стаття якого «Білі круки» подільського друкарства» [2] містить ґрунтовний, достатньо глибокий, але стислий аналіз творчої діяльності, життєвого шляху та мистецької спадщини художника у контексті існування художньо-промислової школи в Кам’янці-Подільському. Дослідження видавничої справи та поліграфічної творчості В. Гаґенмейстера, як характерного послідовника виготовлення книжок у французькій манері «livred’artiste» здійснює Ю. Табенська в публікації «Традиції жанру «livre d’artiste» у видавничій діяльності В. М. Гаґенмейстера» [16]. Автор звертає увагу і обґрунтовує власні висновки про серйозний внесок художника-графіка у формування вітчизняної видавничої справи, а також доводить своє припущення про те, що він є, можливо, єдиним в Україні, хто наслідував традиції жанру «livre d’artiste» (з фр. «книга художника»), який виник у Франції на рубежі ХІХ і ХХ століть.

Магістральні події з життя і творчості  В. Гаґенмейстера висвітлені в історичних нарисах О. Завальнюка і О. Комарніцького «Минуле і сучасне Кам’янця-Подільського : політики, військові, підприємці, діячі освіти, науки, культури й медицини» [3].

Скупі біографічні дані енциклопедичного характеру про художників містяться у таких виданнях: в словнику митців-педагогів України та з України у світі (1850-1950) Р. Шмагала відображені короткі біографічні дані про життя і творчість В. Гаґенмейстера, а також наводяться приклади поліграфічних видань художника [19]. У краєзнавчій праці Л. Баженова «Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст.» [1], у розділі бібліографії, містяться надто лаконічні дані про художників-графіків Кам’янеччини, зокрема згадується й В. Гаґенмейстер; в енциклопедичному довіднику «Митці України» за редакцією А. В. Кудрицького розміщена коротка стаття з головними відомостями про біографію та мистецькі уподобання В. Гаґенмейстера [4]; стислий огляд творчості художника В. Гаґенмейстера поданий в історико-біографічному довіднику Української академії друкарства (1930-2010) [17].

Донька художника  К. І. Кржемінського Л. К. Камінська розповідає про трагічне життя свого батька, про його творчий та педагогічний доробок. А. Г. Паравійчук [10, 11] є одним із провідних дослідників культури та освіти на Поділлі. Займалися вивченням цієї проблеми К. Дегтяр, науковці В. В. Перепадя, Ю. П. Лащук [12, 13], М. І. Конишева, викладачі Кам’янець-Подільського державного університету О. М. Завальнюк [3], Ю. В. Телячий, О. Б. Комарніцький та ін.

В. В. Рубан у 1990 році випускає книгу «Забуті імена» [15]. У книзі йде мова про невідомих чи забутих українських художників, життя і діяльність яких мало або зовсім не вивчені. З професійної точки зору педагога, мистецтвознавця і науковця охарактеризована педагогічна діяльність В.Гаґенмейстера у статті Н. О. Урсу «Педагогіка мистецтва у спадщині Володимира Гаґенмейстера» [18]. До п’ятої групи належать джерела, що опосередковано торкаються діяльності В. Гаґенмейстера. Це, насамперед, публікації, присвячені екзистенції і розвитку художньої школи в Україні. Розгляд психологічної, педагогічної, історичної, мистецтвознавчої літератури свідчить, що з’явились розвідки, що містять аналіз проблеми вивчення системи художньої освіти в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ століття, яка завжди привертала увагу багатьох дослідників. Певні сторони становлення і формування вітчизняної освіти України висвітлили Л. Баїк, В. Борисенко, Л. Вовк, О. Дубасенюк, Н. Калениченко, В. Кремень, І. Курляк, С. Мельничук, О. Сухомлинська, М. Ярмаченко та ін.

Історію розвитку художньо-естетичного виховання, еволюцію форм і методів навчання образотворчого мистецтва розглядали в своїх дослідженнях В. Бутенко, З. Гіптерс, І. Зязюн, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Рудницька та ін. Педагогічна спадщина українських мистецьких шкіл розглядається в дисертаціях І. Небесника, Л. Проціва, де висвітлено внесок митців різних регіонів України у розвиток мистецької освіти.

Цілеспрямоване проникнення в логіку і структуру процесу становлення художньої освіти на Поділлі не тільки поглиблює наше розуміння еволюції цього процесу у ХХ столітті, але й допомагає усвідомити його місце, закономірності, тенденції розвитку художньої освіти в Україні. Проблеми розвитку художньої освіти на Поділлі привертали увагу таких дослідників, як Л. Анохіна, А. Данилюк, К. Дегтяр, П. Жолтовського, Д. Крвавича, Т. Михайлова, А. Чебикіна, Р. Шмагало, О. Попик.

До даної групи джерел можна віднести монографію Р. Шмагала «Мистецька освіта в Україні середини ХІХ – середини ХХ ст.» [], що являється багатоплановим комплексним дослідженням, яке є чи не найпершою спробою панорамного висвітлення мистецької освіти України у вирішальне століття становлення її сучасного типу – від середини ХІХ ст. до середини ХХ ст. Один з підрозділів монографії присвячений Кам’янець-Подільському мистецько-освітньому осередку, що представлений діяльністю художньо-промислової школи, на фоні якої розгорталася діяльність одного з найяскравіших представників графічної школи Кам’янеччини В. Гаґенмейстера.

У дисертації О. Попика «Розвиток художньої освіти на Поділлі в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.» [14]. послідовно відтворено історію розвитку професійної художньої освіти в Україні від XІХ до початку XX ст. Простежено вплив культурно-мистецького життя Поділля досліджуваного періоду на її становлення та внесок провідних митців до розвитку художньої освіти України. Розкрито специфіку педагогічного процесу в навчальних закладах Поділля. Удосконалено положення щодо місця подільської художньої школи початку XX ст. в системі художньої освіти реґіону та обґрунтовано напрями їх використання в модернізації мистецької освіти за сучасних умов. У другому розділі дисертації розглянуто проблеми розвитку професійної художньої освіти Поділля на прикладі Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи.

Деякі аспекти діяльності українських вищих навчальних закладів мистецького профілю за кордоном були предметом дослідження В. Креміня, М. Мушинки, О. Рудницької. Певні аспекти загальнонаукового та теоретичного планів були висвітлені в працях з проблем історії вітчизняної педагогіки (В. Гомоннай, М. Євтух, В. Кравець, Б. Ступарик, О. Сухомлинська, О. Рудницька), сучасної мистецької освіти (Д. Крвавич, М. Криволапов, Е. Мисько, Л. Соколюк, О. Сокальський, А. Чебикін).

Значним внеском у дослідження проблеми історії розвитку художньої освіти України став творчий доробок П. Жолтовського, який ввів у науковий обіг недосліджені архівні джерела, розкрив концептуальні засади художньої освіти в навчальних закладах різного типу в ХVI-XVIII столітті.

Водночас, проблема художньої освіти на Поділлі не була предметом спеціального дослідження, а головне, не досліджувалась мистецька спадщина видатного її представника В. Гаґенмейстера. Науковці лише поверхово торкалися окремих аспектів  його діяльності, відокремлено розглядали його педагогічну працю в гроні інших художників. Залишалися невідомими численні сторінки творчого життя, пошуки, які стали основою для становлення і розвитку багатьох учнів митця, а також професійної художньої освіти, музейної, збирацької роботи в реґіоні. Художньо-просвітницька та мистецька діяльність Гаґенмейстера на Поділлі на початку ХХ століття набула високого злету і залишила значний слід, що зумовлює необхідність її цілісного вивчення в контексті розвитку українського професійного мистецтва.

 

 

Література:

1.    Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст. : Історіографія. Біобібліографія. Матеріали / Л.В. Баженов. – Кам’янець-Подільський, 1993. – 480 c. – С. 137-138.

2.    Білокінь С. «Білі круги» подільського друкарства» / С. Білокінь // Пам’ятки України : історія та культура. – К., 2000. – С. 33-45 : іл.

3.    Завальнюк О.М. Минуле і сучасне Кам’янця-Подільського : політики, військові, підприємці, діячі освіти, науки, культури й медицини : Історичні нариси. – Вип.1. / О.М. Завальнюк, О.Б. Комарніцький. – Кам’янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2003. – 316 с.

4.     Митці України : Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. – К., 1997. – 700 с.

5.    ПАОЕ (Приватний архів Ольги Ерн). – Вишивки низзю с. Орлівка на Тульчинщині. / за редакцією В. Гаґенмейстера та проф. В. Герасименка; текст В. Гаґенмейстера, малюнки учня К. Ременюка. – Кам’янець-Подільський : Художньо-промислова профшкола, 1930.

6.    ПАОЕ – Гаґенмейстер В.М. Настінні розписи Кам’янеччини. – Кам’янець-Подільський : Художньо-промислова профшкола, 1930.

7.    ПАОЕ – Поділля. Гутне скло / за ред. В. Гаґенмейстера і М. Олійника, обгортка і малюнки В. Гаґенмейстера. – Кам’янець-Подільський : Художньо-промислова профшкола, 1930.

8.    ПАОЕ – Прикраси подільських метрик XVIII ст. (матеріали до вивчення української графіки) / за ред. В. Гаґенмейстера і М. Олійника. – Кам’янець-Подільський : Художньо-промислова профшкола, 1930.

9.    ПАОЕ. – Гаґенмейстер В.М. Мистецтво Єгипту в малюнках. – Кам’янець-Подільський : Художньо-промислова профшкола, 1930.

10.      Паравійчук А. Г. Кам’янець-Подільський від минулого до сучасного. Хронологія основних подій / А. Паравійчук  // Подільське братство. – 1993. – №3. – С.16-25.

11.      Паравійчук А. Кам’янець-Подільська художньо-промислова школа і її краєзнавча  діяльність / А. Паравійчук // Тези доп. історико-краєзнавчої конф. – Хмельницький, 1965. – С. 110-111.

12.     Перепадя В. В. Художньо-педагогічна конференція 1926 року / В.В.Перепадя, Ю.П. Лащук // Високе призначення радянського мистецтва. – Львів : Видавниче об’єднання «Вища школа», 1975. – С. 63.

13.      Перепадя В.В. З історії художньо-промислової школи в Кам’янці-Подільському / В.В. Перепадя, Ю.П. Лащук // Високе призначення радянського мистецтва. – Львів : Видавниче об’єднання «Вища школа», 1975. – С. 87-106.

14.      Попик О. І. Розвиток художньої освіти на Поділлі в кінці ХІХ – на початку ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / О. І. Попик. – К., 2003. – 22 с.

15.      Рубан В.В. Забытые имена. Рассказы об украинских художниках XIX- начала ХХ века / В.В. Рубан. – К.: Наукова думка, 1985. – С.133-149.

16.      Табенська Ю.О. Традиції жанру «livred’artiste» у видавничій діяльності В. Гаґенмейстера / Ю.О. Табенська //  Мистецька спадщина Поділля у контексті полікультурного європейського простору : збірник наукових праць за результатами Міжнародного науково-практичного семінару. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2010. – 212 с. – С. 143-147.

17.      Українська академія друкарства : історико-біографічний довідник (1930-2010) [Текст] / О.В. Мельников. – Львів : Укр. акад. друкарства, 2010. – 589 с.

18.      Урсу Н.О. Педагогіка мистецтва у спадщині Володимира Гаґенмейстера / Н.О. Урсу // Історія педагогіки у структурі професійної підготовки вчителя. – Кам’янець-Подільський : Абетка-Нова, 2002. – С. 216-223.

19.      Шмагало Р.Т. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ – середини ХХ ст. : структурування, методологія, художні позиції / Р.Т. Шмагало. – Львів : Українські технології, 2005. – 528 с. : іл.