Світовий досвід формування ефективного банківського нагляду в Україні

 

Інтеграція України у світову економічну співдружність потре­бує вивчення нових економічних явищ, які існують і відпрацьовуються світо­вою економічною думкою, та практичним наробками з метою підтримки ста­більності банківської системи.

Регулятивно-наглядові органи використо­вують різні ((форми і методи регулювання банківської діяльності та банківського нагляду Проте, в останні десятиріччя у світовій банківській практиці спостері­гається тенденція до поступової уніфікації системи банківського регулювання та нагляду. Певною мірою ця тенденція пов'язана з діяльністю Міжнародною комітету з банківського нагляду, який ще називається Базельським (за місцем його базування у м. Базелі (Швейцарія) при Банкові міжнародних розрахунків).

У світовій практиці існують різні моделі інституціональної побудови сис­теми банківського регулювання та нагляду, проте важливо, щоб регулятивно-наглядові органи мали всі необхідні повноваження для ефективного виконан­ня поставлених перед ними завдань. Крім того, ці повноваження мають бути передбачені на законодавчому рівні.

До основних повноважень регулятивно-наглядових органів належать такі:

-регулювати доступ до банківської системи. Це означає, по-перше, мож­ливість визначати певні вимоги й умови, що є обов'язковими для отримання ліцензії на право здійснювати банківську діяльність, і, по-друге, здійснювати нагляд за дотриманням цих вимог та умов;

-забезпечувати розумне регулювання діяльності банків, тобто таке, яке, з одного боку, не обмежує їхньої самостійності в підтримці фінансової стабіль­ності, а з іншого - передбачає певні вимоги до банків, наприклад щодо адек­ватності капіталу, ліквідності, дотримання нормативів, які регламентують банківські ризики;

-регулярно отримувати від банків звітність і проводити інспекційні пере­вірки в банках;

-застосовувати заходи примусового видиву щодо проблемних банків, зо­крема забороняти оголошення і виплату дивідендів, накладати штрафи тощо;

брати неплатоспроможні банки під контроль, призначати тимчасову ад­міністрацію в такі банки, призупиняти їхню діяльність, організовувати реорга­нізацію та ліквідацію банків.

 Аналіз світового досвіду побудови системи регулювання фінан­сово-банківського сектору та загальні закони еволюції кредитних систем свідчать, що побудова регулюючих органів не за функціональним принципом, а за принципом суб'єктів регулювання характерна для нерозвинених фінансо­вих ринків. Це сприяє гармонійному розвитку його окремих секторів, оскіль­ки в кожному секторі ринку діє свій регулятор. На стадії сталого економічного зростання, універсалізації кредитної системи па перший план виходить до­цільність створення єдиного органу, який здійснює повноваження з норма­тивно-правового регулювання, контролю та нагляду щодо секторів фінансо­вого ринку (банківський, страховий, цінних паперів).

Створення єдиного регулятора в Україні можливе за таких передумов:

1.Наявність тривалої тенденції до універсалізації банківської діяльності на фоні сталого економічного зростання в країні.

2.Створення уніфікованої системи нагляду в усіх сегментах фінансового ринку.

3.Поглиблення здатності наглядових органів здійснювати нагляд на кон­солідованій основі, тобто вони повинні розглядати діяльність банку як усере­дині країни, так і за її межами, аналізувати операції, які проводяться безпосе­редньо банком, і ті, які проводяться через дочірні організації банку.

Таким чином, перед основними органами банківського нагляду та регу­лювання сьогодні стоїть завдання спільного відпрацювання комплексного, безперервного процесу розумного банківською нагляду.


 

Література

 

1.   Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 №679-ХІУ.

2.   Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 №2121-111.

3.     Закон України „Про банки і банківську діяльність” із змінами, внесеними згідно із Законом від 27.04.2007 р. № 33.

4.   Річний звіт про діяльність банківського нагляду України у 207 році.\\bank.gov.ua.//

5.     Банківські операції : Підручник/ За ред. Володимира Міщенка, Наталії Слав'янської та ін.. -К.: Знання, 2005

6.     Банківський нагляд: Навчальний посібник / В.І. Міщенко, А.П. Яценюк, В.В. Коваленко та ін. – К.: Знання, 2004. – 406 с.

7.     Банківський нагляд: теорія та практика. Губарев Кирило / Юридична газета. № 10 (46), 1 червня 2005.

8.     Міщенко В.І., Яценюк А.П., Коваленко В.В., Коренєва О.Г.

9.     Вовчак О.Д., Скаско О.І., Стасів А.М. Банківський нагляд: Навчальний посібник. – Львів: Новий світ-2000, 2005. – 472 с. Банківський нагляд / Навчальний посібник, К.: Знання, 2004

10. Савлук Михайло Банківська система - барометр економіки/ Михайло Савлук // Урядовий кур'єр. -2005. -8 листопада.