Світовий
досвід формування ефективного банківського нагляду в Україні
Інтеграція України у світову економічну співдружність потребує
вивчення нових економічних явищ, які існують і відпрацьовуються світовою
економічною думкою, та практичним наробками з метою підтримки стабільності
банківської системи.
Регулятивно-наглядові
органи використовують різні ((форми і методи регулювання банківської
діяльності та банківського нагляду Проте, в останні десятиріччя у світовій
банківській практиці спостерігається тенденція до поступової уніфікації
системи банківського регулювання та нагляду. Певною мірою ця тенденція
пов'язана з діяльністю Міжнародною комітету з банківського нагляду, який ще
називається Базельським (за місцем його базування у м. Базелі (Швейцарія) при
Банкові міжнародних розрахунків).
У світовій практиці існують різні моделі інституціональної
побудови системи банківського регулювання та нагляду, проте важливо, щоб
регулятивно-наглядові органи мали всі необхідні повноваження для ефективного
виконання поставлених перед ними завдань. Крім того, ці повноваження мають
бути передбачені на законодавчому рівні.
До
основних повноважень регулятивно-наглядових органів належать такі:
-регулювати доступ до банківської системи. Це означає,
по-перше, можливість визначати певні вимоги й умови, що є обов'язковими для
отримання ліцензії на право здійснювати банківську діяльність, і, по-друге,
здійснювати нагляд за дотриманням цих вимог та умов;
-забезпечувати розумне регулювання діяльності банків, тобто
таке, яке, з одного боку, не обмежує їхньої самостійності в підтримці
фінансової стабільності, а з іншого - передбачає певні вимоги до банків,
наприклад щодо адекватності капіталу, ліквідності, дотримання нормативів, які
регламентують банківські ризики;
-регулярно отримувати від банків звітність і проводити
інспекційні перевірки в банках;
-застосовувати заходи примусового видиву щодо проблемних
банків, зокрема забороняти оголошення і виплату дивідендів, накладати штрафи
тощо;
брати неплатоспроможні банки під контроль, призначати тимчасову адміністрацію в такі банки, призупиняти їхню діяльність, організовувати реорганізацію та ліквідацію банків.
Аналіз світового досвіду побудови системи регулювання фінансово-банківського
сектору та загальні закони еволюції кредитних систем свідчать, що побудова
регулюючих органів не за функціональним принципом, а за принципом суб'єктів
регулювання характерна для нерозвинених фінансових ринків. Це сприяє
гармонійному розвитку його окремих секторів, оскільки в кожному секторі ринку
діє свій регулятор. На стадії сталого економічного зростання, універсалізації
кредитної системи па перший план виходить доцільність створення єдиного
органу, який здійснює повноваження з нормативно-правового регулювання,
контролю та нагляду щодо секторів фінансового ринку (банківський, страховий, цінних
паперів).
Створення єдиного регулятора в Україні можливе за таких
передумов:
1.Наявність
тривалої тенденції до універсалізації банківської діяльності на фоні сталого
економічного зростання в країні.
2.Створення
уніфікованої системи нагляду в усіх сегментах фінансового ринку.
3.Поглиблення здатності наглядових органів здійснювати нагляд
на консолідованій основі, тобто вони повинні розглядати діяльність банку як
усередині країни, так і за її межами, аналізувати операції, які проводяться
безпосередньо банком, і ті, які проводяться через дочірні організації банку.
Таким чином, перед основними органами банківського нагляду
та регулювання сьогодні стоїть завдання спільного відпрацювання комплексного,
безперервного процесу розумного банківською нагляду.
Література
1.
Про
Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 №679-ХІУ.
2.
Про банки
і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 №2121-111.
3. Закон України „Про банки
і банківську діяльність” із змінами, внесеними згідно із Законом від 27.04.2007
р. № 33.
4. Річний звіт про діяльність банківського нагляду
України у 207 році.\\bank.gov.ua.//
5. Банківські операції :
Підручник/ За ред. Володимира Міщенка, Наталії Слав'янської та ін.. -К.:
Знання, 2005
6. Банківський нагляд: Навчальний посібник / В.І. Міщенко, А.П. Яценюк, В.В.
Коваленко та ін. – К.: Знання, 2004. – 406 с.
7. Банківський нагляд:
теорія та практика. Губарев Кирило / Юридична газета. № 10 (46), 1 червня 2005.
8. Міщенко В.І., Яценюк А.П., Коваленко В.В., Коренєва О.Г.
9. Вовчак О.Д., Скаско О.І., Стасів А.М. Банківський нагляд: Навчальний
посібник. – Львів: Новий світ-2000, 2005. – 472 с. Банківський нагляд /
Навчальний посібник, К.: Знання, 2004
10. Савлук Михайло Банківська система - барометр економіки/ Михайло Савлук //
Урядовий кур'єр. -2005. -8 листопада.