Економічні науки / 1. Банки та банківська система

К.е.н. Смоляк В.А., Сацюк О.П.

Харківський національний економічний університет, Україна

Семантичні аспекти визначення поняття

«кредитний ризик банку»

Кредитний ризик – це одна з найбільш складних проблем, з якими стикається будь-який банк, оскільки головна його небезпека полягає в тому, що він автоматично породжує інші види банківських ризиків, що призводить до усвідомленого розуміння того, що проблема управління кредитним ризиком, має виключно першочергове значення.

Більшість сучасних тлумачень терміну «кредитний ризик» зводяться до того, що його пропонується розглядати як сукупність імовірних небажаних подій при здійсненні фінансових угод, суть яких полягає в тому, що контрагент банку не зможе виконати взятих на себе за угодою зобов’язань і при цьому не вдається скористатися наявними засобами захисту [3].

Однак, існують інші бачення щодо визначення категорії «кредитний ризик». Зокрема, деякі науковці характеризують кредитний ризик як ймовірність збитків у зв’язку з несвоєчасним поверненням позичальником основного боргу і відсотків за ним [1]. Інші визначають кредитний ризик як можливість того, що в певний момент часу вартість кредитної частини банківського портфеля активів зменшиться у зв’язку з неповерненням, неповним або несвоєчасним поверненням кредитів, наданих банком [6]. Як бачимо, існують різноманітні підходи щодо визначення поняття «кредитний ризик»: одні автори включають в поняття “кредитний ризик” загрозу несплати позичальником основного боргу і процентів, інші – пов’язують ризик із прибутком, який отримує банк (наприклад, кредитний ризик – це можливе падіння прибутку банку і навіть втрата частини акціонерного капіталу в результаті неспроможності позичальника гасити і обслуговувати борг [5]). Такий підхід відображає лише одну сторону дії кредитного ризику на прибуток банку – негативну, пов’язану з негативними наслідками кредитування.

В той же час наслідки кредитної угоди можуть бути і позитивними, не виключаючи при цьому наявності певного рівня ризику протягом дії кредитного договору. В основі іншого визначення кредитного ризику лежить невпевненість кредитора в тому, що боржник буде в змозі виконати свої зобов’язання згідно із строками і умовами кредитного договору. Це може бути викликано такими чинниками:

– неспроможністю боржника створити адекватний майбутній грошовий потік у зв’язку з непередбачуваними змінами в діловому, економічному або політичному оточенні, в якому оперує позичальник;

Кредитний ризик присутній в усіх видах діяльності банку, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або позичальника. Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, бере зобов’язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов угод незалежно від того, де відображається операція – на балансі чи поза балансом.

В нормативно-правових актах України ми можемо знайти наступні визначення кредитного ризику (рис. 1).

Кредитний ризик – це	ризик несплати позичальником суми основного боргу за кредитом і відсотків за ним [8].
	ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) зобов‘язань за кредитними операціями (тобто ризик того, що сплата позичальником відсотків і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься) [7].
	ймовірність фінансових втрат унаслідок невиконання позичальниками своїх зобов’язань. За визначенням НБУ кредитний ризик – це наявний чи потенційний ризик для надходжень чи капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов’язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди з банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання [9].

Рис. 1. Визначення поняття «кредитний ризик

у нормативно-правових актах України

НБУ визначає кредитний ризик як ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків, що належать кредитору. Більш повно цей ризик визначається як ризик невиконання позичальником його зобов’язань щодо кредитора, можливість відмови позичальника від сплати процентів за кредит і (або) повернення самого кредиту [4]. Є інші трактування цього поняття, але у більшості випадків виникнення кредитного ризику пов’язують із правовідносинами між кредитором і позичальником, що стосується фінансової форми кредиту. Правовідносини між кредитором і позичальником є початковими й майже кінцевими у кредитних стосунках, але реалізація кредиту породжує певні правовідносини, що провокують кредитний ризик.

Найчастіше виділяють такі складові кредитного ризику [2]:

– ризик кредиторів і дебіторів - потенційний позичальник отримує кредит і хоче повністю розрахуватись за нього, але наявних грошей у нього не має, він очікує, що з ним розрахуються його боржники для того щоб погасити заборгованість;

– ризик недостатнього забезпечення та ризик неліквідного забезпечення - в разі, коли борг не погашається в строк, перед банком постає питання щодо погашення боргу за рахунок забезпечення, сума якого може виявитися недостатньою або ж застава може бути важко реалізованою за ціною, яка визначалась на стадії видачі позики, або ж заставу просто неможливо реалізувати із-за відсутності покупців, або ж за інших причин;

– ризик неправильного оформлення застави - в цьому випадку позичальник може перешкоджати реалізації застави і погашенню кредиту вирученими коштами або можуть виявитися інші претенденти на заставу;

– курсовий ризик-позичальник бере кредит в одній валюті, а бізнес здійснює в іншій валюті, існує ризик втрати для позичальника і як наслідок - позичальник не виконує свої зобов’язання перед банком.

Тому, в процесі аналізу ризиків банкам в обов’язковому порядку слід враховують можливість виникнення екстремальних обставин (стрес-сценарій) та розробляти відповідні нагальні заходи у формі плану дій на випадок кризових обставин, які регулярно оновлюються та тестуються. Такі плани дій, передбачені повинні бути передбачені у внутрішніх документах та бути невід’ємною складовою частиною механізмів контролю ризиків.

Література:

1. Бандурка А. М., Глущенко В. В. Деньги и кредит: Учебн. пособ.– Харьков: Изд-во Ун-та внутр. дел, 2004. – 480 с.

2. Беляков А. М. Банковские риски: проблемы учета, управления, регулирования: Монография. – Москва: БДЦ-прес, 2005. – 420 с.

3. Вітлінський В. В., Пернарівський Я. С. Кредитний ризик комерційного банку: Навч. посіб. – К.: Знання, – 2003. – 310 с.

4. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. – К.: Знання України, 2006. – 407 с.

5. Здражевский В. О. Минимизация рисков: основные принципы построения эффективной системы управления финансовой мощности в банке // Аналитический банковский журнал. – 2002. – № 4 (83). – С. 11-21.

6. Петрук О. М. Банківська справа. Навч. посіб. – К.: Кондор, 2004. – 461 с.

7. Про затвердження Положення про порядк формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків: Постанова Правління Національного банку України від 06.07.2000 р. № 279 р. (зі змінами та доповненнями) [Електр. ресурс]. – Режим доступу: http://zakonportal.rada.gov.ua

8. Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України: Постанова Правління Національного банку України від 02.08.2004 р. № 361 (зі змінами та доповненнями) [Електр. ресурс]. – Режим доступу: http://zakonportal.rada.gov.ua

9. Управління банківськими ризиками: Навч. посіб. / За ред. Л. О. Примостки. – Київ: КНЕУ, – 2007. – 594 с.