Економічні науки/2. Регіональна економіка

Яновська О. М.

Буковинська державна фінансова академія

Роль інноваційної політики в формуванні конкурентоспроможності регіону

В рамках процесів глобалізації конкуренція є важливим фактором впливу, дія якого розповсюджується як на мезорівні, так і на макрорівні. У зв’язку з цим, інтеграція України у світовий економічний простір потребує конкурентоспроможної економіки. Перехід на інноваційний шлях розвитку дає шанси вітчизняної економіки бути кокурентоспроможною серед провідних країн світу.

Об’єктивною тенденцією формування системи цілей і реалізації державної політики є її регіоналізація. Сформована протягом тривалого періоду часу територіальна спеціалізація виробництва, досягнутий рівень розвитку продуктивних сил конкретного регіону, обумовлюють адекватність мір інноваційної політики, забезпечуючи велику координацію соціальних і господарських процесів [4, с.121]. На підставі цього, розгляд регіону як первинного рівня формування національної інноваційної системи вимагає активної участі регіонів у впровадженні регіональної інноваційної політики, направленої на підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

Суть регіональної інноваційної політики полягає в тому, щоб широким колом заходів сприяти підприємствам як у вирішенні локальних інноваційних проблем, так і активно підтримувати створення та розвиток інноваційної інфраструктури, ефективної взаємодії науки, виробництва та фінансово-кредитної сфери, у тому числі у сфері експорту нової продукції та нових технологічних процесів [2, с.21].

У прийнятій Кабінетом Міністрів України Постанові «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» підкреслюється, що державна регіональна політика має бути направлена на створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів як основи їх динамічного розвитку і усунення існуючих міжрегіональних диспропорцій [3, с.21]. У зв’язку з цим, конкурентоспроможність регіонів розглядається як здатність регіонів створювати кращі умови для розвитку територій, засновану на можливостях суб’єктів регіональних відносин – місцевих органів влади, недержавних організацій, підприємств – спільно формувати реалізовувати стратегії розвитку, залучати до цього процесу кращі інтелектуальні, технічні, технологічні та інші ресурси і раціонально їх використовувати [1, с.273]. Отже, розвиток інноваційного потенціалу регіонів повинен стати основним пріоритетним завданням регіональної інноваційної політики, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності регіонів та країни в цілому.

Регіональна інноваційна політика є органічною частиною регіональної науково-технічної і соціально-економічної політики, яка здійснюється в регіоні в інтересах його стійкого розвитку. Вона визначається як регіональними, так і загальноекономічними умовами, політичними і законодавчими обмеженнями для просування інновацій у регіоні. Пріоритети регіональної інноваційної політики визначаються соціально-економічними потребами і багатопрофільним науково-інноваційним потенціалом будь-якого регіону. Об’єктом регіональної інноваційної політики є, таким чином, соціально-економічна система регіону, на удосконалення якої доцільно впливати через матеріалізацію результатів досліджень і розробок у нових засобах виробництва [6, с.314].

Дана політика представляє діяльність регіональних органів влади, що включає пріоритети інноваційної стратегії, форми підтримки і стимулювання інноваційних процесів у всіх сферах діяльності регіону [5, с.129]. Регіональні органи влади покликані забезпечити взаємодію наукових центрів, вузів і інноваційних організацій науково-технічної сфери з малим підприємством і великим виробництвом. До кола основних проблем, на вирішення яких орієнтована регіональна інноваційна політика, відносять: ефективне використання наявного матеріало-технічного, сировинного і трудового потенціалів, задоволення потреб внутрішнього ринку, підвищення конкурентоспроможності, тощо. Інноваційна політика регіону повинна бути націлена, насамперед, на сполучення досвідчених і серійних зразків технологічних і продуктових інновацій з умовами виробництва, виходячи з особливостей спеціалізації окремих територій, характеру структурних диспропорцій регіональних господарських комплексів, їхнього технологічного рівня.

Отже, активізація інноваційної діяльності в регіоні може бути забезпечена тільки завдяки її підтримці на регіональному рівні на основі розробок ефективної регіональної інноваційної політики. Мірами реалізації регіональної інноваційної політики можуть виступати програми з розвитку і підвищення конкурентоспроможного потенціалу пріоритетних виробництв, завдяки яким регіон може залучати нові технології.

Література:

1. Василенко В. Н., Агафоненко О. Ю., Будяков В. Е. Конкурентоспособность регионов: стоки, оценки и перспективы: Монография / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Д.: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2008. – с. 363.

2. Микитюк П. Стратегія регіональної інноваційної політики // Наукові записки. - №14. – 2005. – с. 21 – 23.

3. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. №1001 // Офіційний вісник України. – 2006. - №30. – с. 21-23.

4. Регион: проблемы планирование и управления / Под. ред. А. С. Новоселова. – Н.: ИЭОПП СО РАН, 2002. – 352с.

5. Третяк В. В., Дронова Н. В. Інноваційний розвиток як фактор конкурентоспроможності регіону // Вісник Хмельницького національного університету. – Економічні науки. – Том 2. – 2008 (4). – с.129-132.

6. Федотов А. А. Региональные инновационные системы: проблемы становления // Национальная инновационная система России: проблемы становления и развития: сборник научных трудов. – 2006. – М.: « Ленанд».