Бабицька О.О.
Головне управління агропромислового розвитку Сумської
облдержадміністрації
Розподіл і використання фінансових результатів сільськогосподарських підприємств
Загальний
прибуток є кінцевим фінансовим результатом діяльності господарюючого суб'єкта. Він
синтезує в собі фінансові результати роботи підприємства від різних видів
діяльності. Формування прибутку відбувається
при здійсненні кожної господарсько-фінансової операції у всіх видах діяльності
підприємства: основної, інвестиційної
та фінансової. Схему формування загального
прибутку наведено на рис. 1.
Рис. 1. Схема формування загального прибутку діяльності сільськогосподарського
підприємства
Розрахований загальний прибуток господарюючого суб'єкта підлягає розподіленню.
При його розподіленні має забезпечуватись як формування доходу держави, так і покриття потреб підприємств по розширенню
виробництва, матеріальному стимулюванню робітників і вирішенню соціальних
питань. У цьому зв'язку механізм розподілення
прибутку господарюючих суб'єктів у ринкових умовах господарювання
повинен бути побудований таким чином, щоб забезпечити оптимальне
співвідношення частини прибутку, акумульованого в доходах бюджету для
забезпечення виконання функцій держави, і який залишається в розпорядженні підприємств для стимулювання розвитку виробництва і підвищення його ефективності.
Основними
принципами розподілу прибутку господарюючих суб'єктів у
ринкових умовах господарювання є:
-
розподіл прибутку між державою і
підприємством як господарюю
чим суб'єктом повинен проводитись з урахуванням інтересів
держави в формуванні на відповідному рівні бюджетів і
зацікавленості підприємств у стимулюванні їх
діяльності;
-
залучення відповідної частини
прибутку державою до бюджету у
вигляді податків має проводитись по твердих, невисоких ставках,
встановлених державою в законодавчому порядку, розміри
яких не
повинні змінюватися довільно;
-
прибуток, який залишається в
розпорядженні господарюючого
суб'єкта, має спрямовуватися, передусім, па
нагромадження, яке
забезпечуватиме подальший розвиток підприємства, а в частині,
яка залишилася, — на споживання для задоволення
матеріальних
і соціальних потреб робітників.
Згідно з Господарським кодексом України
порядок використання прибутку (доходу)
визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган
відповідно до статуту підприємства і чинного законодавства. При цьому
державний вплив на напрям і обсяги використання прибутку господарюючих
суб'єктів здійснюється через установлені нормативи, податки, податкові пільги
тощо. Отже, законодавчо розподілення прибутку господарюючих суб'єктів
регулюється в тому розмірі, який надходить
до бюджетів різних рівнів у вигляді податків і інших обов'язкових
платежів. З огляду на це отриманий господарюючими
суб'єктами загальний
прибуток використовується, насамперед, на сплату до
бюджету встановлених законами України податків і платежів — податку на
прибуток, а також інших платежів до бюджету,
які сплачуються за рахунок прибутку. Залишений після цього прибуток вважається чистим прибутком підприємства і розподіляється на його розсуд згідно з порядком,
зафіксованим у статуті.
Відповідно до статуту підприємства можуть використовувати
прибуток, який залишився в їх розпорядженні,
на поповнення статутного капіталу,
на утворення та поповнення резервного капіталу, а також направляти на виплату дивідендів і на інші
цілі, або на формування відповідних фондів економічного стимулювання і
спеціального призначення. При цьому прибуток,
спрямований на поповнення статутного капіталу,
може використовуватися па збільшення майна підприємства за рахунок
фінансування придбання техніки, обладнання приросту обігових активів та ін. За рахунок резервного капіталу можуть покриватися
невідшкодовані збитки від стихійного лиха,
відшкодовується нестача власних обігових активів, погашається безнадійна
дебіторська заборгованість, виплачуються
дивіденди по привілейованих акціях у випадках відсутності прибутку тощо.
При спрямуванні прибутку на розвиток
виробництва за рахунок нього фінансуються витрати на технічне переозброєння
виробництва, освоєння нових технологій,
здійснення природоохоронних заходів, нове
будівництво виробничих потужностей, удосконалення технологій і
організацію виробництва, фінансується поповнення власних обігових активів,
здійснюються внески на створення статутних капіталів інших підприємств і на утримання союзів, концернів, асоціацій, до складу
яких входить підприємство, погашаються довгострокові кредити, взяті на виробничий розвиток, і відсотки по
них тощо.
При спрямуванні прибутку на
соціальний розвиток фінансуються такі витрати: на будівництво житла і об'єктів
культурно-побутового обслуговування; на утримання будівель і споруд,
призначених для культурно-освітньої і фізкультурно-оздоровчої роботи серед
робітників підприємства; на утримання дитячих дошкільних установ, таборів відпочинку для дітей, які знаходяться на балансі
підприємства; для надання допомоги школам, притулкам для старих і
інвалідів тощо. За рахунок
коштів, відрахованих від прибутку на матеріальне заохочення, виплачують винагороду робітникам за підсумками роботи за рік, а також проводять одноразове заохочення
працівників за якісне та своєчасне
виконання особливо важливих виробничих завдань (робіт), надають матеріальну допомогу робітникам і
службовцям, оплачують додаткові відпустки
тощо.
За рахунок прибутку, який
спрямовується на інші цілі, покриваються суми штрафів і
пені, які сплачуються підприємствами за порушення нормативних актів про охорону
праці, навколишнього середовища, за порушення податкового законодавства по
платежах до бюджету, позабюджетних і державних цільових фондів, проценти за
прострочені кредити тощо.
В акціонерних товариствах
в розподіленні чистого прибутку можуть бути особливості. Зокрема, частина
прибутку може спрямовуватися до фонду дивідендів, для його розподілу між
засновниками, акціонерами.
Так, якщо дивідендні
виплати високі, то це одна з ознак того, що підприємство працює успішно і в
нього вигідно вкладати фінансові ресурси, а чистий прибуток виконує соціальну
функцію.
Список використаної літератури:
1. Господарський кодекс України від 16
січня 2003 р. // www.nau.ua
2. Філімоненков О. С.
Фінанси підприємств: навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 400 С.
3. Цал-Цалко Ю. С.
Фінансовий аналіз. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 566 С.