Экономические
науки/15. Государственное регулирование экономики
Дєєва Л.Г.
кафедра зовнішньоекономічної
діяльності підприємств ДВНЗ
«Донецького національного технічного університету»
Інструментарій
діагностики раціональності діяльності вищої школи
Соціальні й економічні явища досить складні для
наукового осмислення й фіксації результатів, у порівнянні з природничими
науками. У той же час потреба в дослідженні процесів, що протікають у
суспільстві, стає все більш гострою й вимагає організації чіткої науково-дослідної
методології. Не можливо не звернути уваги на низький рівень знань про соціальні
процеси, що значно уступає по ступеню обґрунтованості сформованим зразкам
природознавчого знання. Пояснюється таке положення винятковою складністю
суспільних процесів, багаторівневістю об'єктів дослідження й загадковістю самої
природи людини, що стоїть за всіма їх проявами. Виступаючі як предмет
досліджень соціально-економічні й політичні процеси є надзвичайно складними,
динамічними, і тому саме по відношенню до них соціальне знання мобілізує всі
свої здібності, щоб забезпечити їхнє розуміння, пояснення й можливість управління
ними.
Діяльність вищої школи
впливає на всі соціальні процеси у країні. Вона є невід’ємною складовою
розвитку суспільства і відіграє головну роль у суспільному прогресі. Діяльність
вищої школи покликана забезпечити підготовку кадрів, що є конкурентоспроможними
на національному, європейському та світовому ринках праці. В Україні формування
ефективної державної освітньої політики відбувається на тлі національних та
міжнародних трансформаційних процесів, з урахуванням усіх сучасних освітніх
тенденцій. Визначення засад тактики і стратегії супроводжується критикою
існуючого стану речей, переглядом попередніх помилок і пропозиціями щодо їх
усунення. Тому разом з дискутуванням на тему перспектив важливим і актуальним є
характеристика та аналіз діяльності вищої школи.
Невід'ємною складовою аналізу
економічних процесів, явищ і відносин є їхні пояснення і характеристика.
Пояснення є однією з найважливіших функцій наукової теорії і науки в цілому.
Для суспільних наук, що мають справу з поясненням людської діяльності,
використовується раціональна форма. Проблема раціональності, як головного
принципу розуміння людської діяльності, наукового пізнання, культури та освіти,
має багатовікову історію. З огляду на вище сказане оцінка діяльності вищої
школи потребує багатобічного підходу, який може забезпечити використання
характеристики «раціональність». Вона дозволяє оцінити будь-яку діяльність с
позиції поставлених цілей, засобів їх досягнення та отриманих результатів [1]. Та
використання такої характеристики для оцінки діяльності вітчизняної вищої школи
вимагає розробки відповідного інструментарію дослідження.
У наукових і практичних економічних дослідженнях у
всіх наочних галузях неподільно домінують методи індуктивної статистики. Їх
завданням є знаходження властивостей великої сукупності, ґрунтуючись на знанні
характеристик вибіркової сукупності. Методи індуктивної статистики були
запозичені з природничих наук, тобто мають універсальний характер. Проте існує
принципове розходження між природничими й гуманітарними науками в методі
збагнення дійсності. Якщо природознавець при розгадці природних закономірностей
використовує пояснення, то
філософ прагне зрозуміти
життя та дійсність безпосередньо з її самої. Отже, дослідження може носити
описовий або пояснювальний характер.
Оскільки природа соціально-економічних процесів
відрізняється від тих, що вивчаються природничими науками, то методи
індуктивної статистики не повною мірою адекватні їх природі тому що, по-перше,
їм властива багатовекторність. Соціальні процеси за своєю суттю є
поліваріантними, різноспрямованими змінами, що істотно ускладнює їхнє розуміння
й пояснення. Вища школа, як невід'ємний їхній учасник, значно впливає на всі
соціально значимі зміни в суспільстві, що може по вектору й не збігатися зі
спрямованістю соціального процесу в цілому, але становить при цьому з ним
відносно стійкий зв'язок. Спрямованість соціального процесу не може бути
визначеною. На реальний вибір вектора впливає безліч факторів, у тому числі й
зовсім випадкові. По-друге, динамізм є атрибутивною характеристикою процесу, що
одержує особливий зміст при відображенні соціальних змін. Вища школа в процесі
свого розвитку постійно змінюється, сприяючи соціальним змінам, які у свою чергу впливають на неї. По-третє, соціально-економічним процесам
властива нерівномірність. З огляду на той факт, що в
основі функціонування будь-якої соціальної сфери перебувати діяльність людини,
з його постійно мінливими інтересами й настроями, то соціальні процеси
найчастіше супроводжуються різкими сплесками активності його учасників і
радикальною зміною спрямованості.
Виходом з ситуації, що склалася, може бути використання методів
дескриптивної статистики. Вони дозволяють описати розподіл змінної – ознаки у
вибірковій сукупності. Такі методи дескриптивної статистики, як одновимірні
частотні розподіли і таблиці спряженості, дозволяють встановити взаємозв'язки
між змінними. Для цього використовуються номінальні шкали вимірювання. Дані
методи добре зарекомендували себе в соціології. Ю. Толстова називає переваги номінальних даних як виду
початкової інформації: порівняна простота отримання даних; використовування
більш простих моделей сприйняття інформації, виключаючи складні і часто
сумнівні допущення, що викликає природність інтерпретації даних; використання
моделей, що не підлягають сумніву, породжуючи
інтуїтивну впевненість в їх спроможності [2, с.164].
Раціональність варто визнати якісно-кількісною
характеристикою, оскільки раціональність як наукова абстракція є якісною
характеристикою, при цьому її прояви можуть бути кількісно виміряні. Не забуваючи про
те, що вибір методів пізнання обумовлений не тільки природою досліджуваного
явища, але й видом досліджуваних статистичних даних, для аналізу якісних даних можна
використати методи статистики об'єктів нечислової природи, а для кількісних -
методи статистики тимчасових рядів (динамічний аналіз).
Якісний аналіз припускає введення ознак,
характерних рис, факторів властивих об'єкту вивчення. Ознака – це деяка
загальна для всіх об'єктів якість, конкретні прояви якої змінюються від об'єкта
до об'єкта, а саме від вищої школи однієї країни до вищої школи іншої [2].
Ознаки діляться на рангові й номінальні залежно від того, яким образом виходять їхні значення
і як у цих значеннях відображаються закономірності, що цікавлять. Рангові ознаки
представлені категоріями, для яких можна вказати порядок, тобто вони порівнянні
за принципом "менше-більше" або "краще-гірше". Номінальні ознаки
представлені категоріями, для яких не визначений ніякий інший спосіб
порівняння, крім як буквальний збіг або розбіжність.
Під номінальною ознакою
зі спільними альтернативами розуміється ознака, якій відповідають категорії, що
не є взаємовиключними. Будь-яку номінальну ознаку, що приймає n значень,
можна звести до n бінарних (дихотомічним) ознак. До поняття самих ознак можна прийти тільки в процесі аналізу, виділяючи в різних об'єктах щось загальне, але
таке, що по-різному в них що проявляється. Однак слід зазначити,
що поняття ознаки має сенс тільки при деякої одноякісності тих об'єктів, для
яких значення ознак будуть виділятися. При цьому кожному значенню ознаки
повинне відповідати своя власна якість. З огляду на те, що поняття
одноякісності відносно, на різних етапах дослідження може виникнути потреба
одноякісні об'єкти вважати різноякісними й навпаки.
Виявлення
ознак передбачає пошук їх явних і латентних властивостей, а потім і їхніх
значень. Кожна нова ознака може бути сполученням декількох ознак, тобто їхньою
комбінацією. Продовжуючи ту ж логіку, природно приходимо до необхідності
розгляду всіх ознак відразу як єдиної системи. Таким чином, метод можна
трактувати як реалізацію наступного процесу: всі вихідні номінальні ознаки як
би розкладаються на окремі градації, які потім по-різному комбінуються, на
їхній основі будуються нові ознаки.
Методом одержання фактологічного матеріалу для дослідження
раціональності вищої школи може виступати контент-аналіз - метод
якісно-кількісного аналізу змісту документів з метою виявлення або виміру
різних фактів і тенденцій, відбитих у цих документах [3, с. 142]. Деякі його
процедури можна використати для пошуку ознак. Контент-аналіз припускає використання певних стандартизованих
процедур, що забезпечують формалізацію й вимір досліджуваних ознак, що дозволяє
робити професійні висновки про характер і особливості досліджуваного об'єкта.
Контент-аналіз може бути змістовним і структурним. Змістовний контент-аналіз
зосереджує увагу дослідника на утриманні повідомлення, тоді як структурний - на
кількості й особливостях згадування контрольного терміна або імені в тексті
повідомлення [3, с. 142]. Для дослідження діяльності вищої школи підходить
структурний контент-аналіз, що включає наступні послідовні процедури:
- визначення
сукупності досліджуваних джерел;
- виявлення
одиниць аналізу (у нашому випадку ознак);
- безпосередньо
процедура підрахунку;
- інтерпретація
отриманих результатів відповідно до мети і завдань конкретного дослідження.
Виявлені
якісні ознаки оцінюються по шкалі найменувань або порядковій шкалі, а кількісні
по шкалі інтервального або більш високого типу. Номінальна шкала (або шкала
найменувань) відображає лише відношення еквівалентності, за допомогою якого
об'єкти групуються в окремі непересічні класи, причому номер класу фактично не
має кількісного змісту [4, с.172; 5; 6, с. 9]. Абсолютна
шкала має абсолютний нуль і абсолютну одиницю. Ця шкала не єдина з точністю до
якого-небудь перетворення, а просто єдина, унікальна [4, с. 183]. У процесі виміру
кожному досліджуваному об'єкту ставиться у відповідність деяке число або інший
математичний конструкт. Кожний такий конструкт називається результатом виміру
об'єкта, або його шкальним значенням. Процес одержання шкальних значень
називається шкалуванням. Вибір шкали виміру для
кожної виявленої ознаки здійснюється виходячи
з її властивостей і значень.
Таким чином, методика
оцінки раціональності діяльності вищої школи є сукупністю загальнонаукових та
конкретно-предметних методів. На початковому етапі збору та обробки інформації
для аналізу змісту документів і статистичного аналізу використовуються
емпіричні методи, такі як контент-аналіз та дінамічний аналіз відповідно.
Отримані оброблені номінальні данні аналізуються за допомогою методів аналізу
нечислових даних шляхом шкалування.
Література:
1.
Кратт О.А. Раціональність як інструмент наукового пізнання економічних
процесів і явищ/ О.А. Кратт, Л.Г. Дєєва //Економічний вісник Донбасу.-2007.-№4
(10).- С. 49-53.
2.
Толстова Ю.Н. Анализ социологических данных. Методология, дескриптивная
статистика, изучение связей между номинальными признаками/ Толстова Ю.Н. -М.: Научный мир, 2000.- 352с.
3.
Рой О.М. Исследования социально-экономических и политических процессов/ Рой
О.М. - СПб.: Питер, 2004. – 364 с: ил.
4.
Перегудов Ф.И. Введение в
системный анализ/ Ф.И. Перегудов, Ф.П. Тарасенко.- М.:
Высшая школа, 1989. – 367 с.
5.
Ядов В.А. Стратегия социологического исследования: Описание,
объяснение, понимание социальной реальности / В.А. Ядов; [в сотр. с В.В.Семеновой]. – М. : Добросвет, 1999 . –
596 с.
6.
Толстова Ю.Н. Измерение в социологии/ Толстова Ю.Н. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 224
с.