Калюжна Г.Я.

Коледж технологій та бізнесу

Волинського національного університету імені Лесі Українки

Сутність та види аудиторського ризику

В умовах ринкової економіки діяльність будь-якого суб’єкта господарювання неминуче пов’язана з ризиками, що виникають в процесі його діяльності. Не стала винятком з цього правила і аудиторська діяльність. В сучасних умовах виник новий підхід до здійснення аудиторських перевірок, що передбачає розрахунок, оцінку та планування такого показника, як аудиторський ризик. Рівень цього показника дає змогу аудитору прийняти обґрунтоване рішення (висновок) і глибше розуміти сутність предмету аудиторського дослідження.

Питання сутності аудиторських ризиків та їх видів досліджували у своїх працях багато вітчизняних та зарубіжних авторів, зокрема, Аренс Е.А., Білуха М.Т., Давидов Г.М., Загородній А.Г., Лоббек Дж.К., Машина Н.І.,  Пилипенко Л.М., Рудницький В.С.,  Чернелевський Л.М., та інші.

Під ризиком взагалі слід розуміти можливу небезпеку втрат, зумовлених специфікою тих чи інших явищ природи та видів діяльності людського суспільства.

Як економічна категорія ризик — це подія, яка може статися або ні. У разі здійснення такої події можливі три економічні ре­зультати: негативний (програш, втрати), нульовий та позитивний .(виграш, прибуток). Незалежний аудит є невід'ємною частиною фінансових інститутів ринкової економіки. Тому аудиторський ризик слід розглядати як складову частину системи фінансово-економічних ризиків. [2; 67]

Згідно з національними нормативами аудиту (ННА) 12 ризик аудиту або загальний аудиторський ризик – коли аудитор може висловити неадекватну дум­ку у тих випадках, якщо в документах бухгалтерської звітності існу­ють суттєві недоліки. Тобто, за неправильно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень. [5; 36]

Слід розрізняти аудиторський ризик і ризик для бізнесу аудиторської фірми. Ризик для бізнесу аудиторської фірми полягає в тому, що аудитор може зазнати невдачі через взаємини з клієнтом, навіть якщо аудиторський висновок, наданий клієнту, є неупередженим та справедливим.

Відповідно до теорії ризиків з аудиту виділяють такі види  ризиків:

- ризик професійної здібності аудитора. Він визначається суворим підходом до вибору фірми, яку потрібно перевіряти. Під час прийняття рішення щодо проведення перевірки аудиторська фірма звертає увагу на репутацію фірми-клієнта. Іншими словами, це означає, що перевірка фірми-клієнта не повинна нанести втрат аудиторській компанії;

- ризик очікування клієнта – це ризик незадоволення клієнтом основними положеннями аудиторського висновку.  У випадках, коли клієнта не влаштовує аудиторський висновок  або хід аудиторської перевірки, він у подальшому може відмовитися від послуг даної аудиторської компанії;

- аудиторський ризик – це ризик того, що аудитор висловить невідповідну думку, якщо фінансові звіти містять суттєво викривлену інформацію. [1; 11]

Очевидно, що природа суттєвих помилок повязує  загальний аудиторський ризик із двома чинниками:

- ризик того, що суттєві помилки матимуть місце взагалі;

- ризик того, що будь-які суттєві помилки, які були, залишаться невиявленими.

Умови впливу цих чинників визначають необхідність структурування аудиторського ризику з метою визначення порядку оцінки всіх його елементів та обґрунтування змісту документів планування аудиторської перевірки. 

Як бачимо з рис. 1, загальний аудиторський ризик складається з внутрішнього ризику, ризику контролю та ризику невиявлення. [3, 38]

Внутрішній ризик — це здатність залишку на певному бухгал­терському рахунку або за певною категорією операцій до суттє­вих перекручень, або здатність до перекручень за цими показни­ками у комплексі з перекрученнями на інших рахунках чи за опе­раціями з припущенням, що до них не застосовуватимуться захо­ди внутрішнього контролю підприємства.

Ризик впливу об’єкти-вних чинників

 

Ризик контролю

 

Внутрішній ризик

 

Рис.1. Структура загального аудиторського ризику

Ризик контролю — це ризик від неефективності внутрішньо­го контролю. Система внутрішнього контролю та аудиту не зав­жди функціонує ефективно, і помилки, які можуть виникнути в системі бухгалтерського обліку підприємства, могли бути своєчас­но виявлені та виправлені персоналом підприємства.

Ризик невиявлення викривлень полягає в тому, що ауди­торські процедури не завжди можуть виявити помилки за залиш­ками на певному рахунку і за певною операцією. [3; 70]

При цьому варто зазначити, що аналіз економічної літератури показує, що у зарубіжних і українських науковців немає єдиного підходу до визначення термінів, якими називають і характеризують окремі елементи аудиторського ризику.[4]

Таблиця 1.

Порівняння термінології різних науковців, що визначають елементи аудиторського ризику

№ з/п

Автори

Елементи аудиторського ризику

Власний ризик

Ризик контролю

Ризик невиявлення

1

2

3

4

5

1.       

Р.Адамс

Внутрішній ризик

Ризик контролю

Ризик невиявлення

2.       

Е.А.Аренс, Дж.К.Лоббек

Внутрішньогосподарський ризик

Ризик контролю

Ризик невиявлення

3.       

Дж.К.Робертсон

Ризик неефективності системи обліку

Ризик неефектив-

ності внутрішнього контролю

Ризик невиявлення

 

Продовження таблиці 1

1

2

3

4

5

4.       

Р.Додж

Внутрішньовлістивий ризик

Ризик контролю

Ризик невиявлення

5.       

В.Д. Андрєєв

Спадковий (властивий ) ризик

Ризик контролю

Детекційний ризик

6.       

С.Ф. Голов,

С.Я. Зубілевич

Властивий ризик

Ризик контролю

Ризик невиявлення

Проведений аналіз свідчить, що у світовій практиці аудиту та в українській зокрема не існує єдиних науково обґрунтованих методів визначення загального  аудиторського ризику та компонентів не існує. Також аудитори розходяться в питаннях щодо розмірів достатньо низь­кого або високого ризику.

Тому на сьогодні розробка науково обґрунтованих підходів для визначення аудиторського ризику та його компонентів, а також нормативних моделей визначення важли­вості і об'єднання значень ризику для фінансових звітів є дуже важливим питанням. З метою досягнення цієї мети доцільно створити комплексну методологію визначення сутності та складових аудиторського ризику, а також його оцінки,  яка повинна містити ті методики, які відповідають основним принципам управління ризиками, передбачає їх вичерпний перелік, містить перелік методів оцінювання найтиповіших складових аудиторського ризику, що відповідають певному виду діяльності.

Список використаної літератури

1.                      Бондар В.І. Порядок розрахунку аудиторського ризику// Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - № 10 (289). – с. 11-14.

2.                      Давидов Г.М. Аудит. Підручник. – К.:Знання, 2004 . – 511 с.

3.                      Дмитренко І. Аудиторський ризик: підходи до оцінки// Бухгалтерський облік і аудит. – 2003. - № 8. – 38-42.

4.                      Рудницький В.С. Методологія і організація аудиту. – Тернопіль: "Економічна думка", 1998. – 196 с.

5.                      Чернелевський Л.М., Беринда Н.І. Аудит. Навчальний посібник. – К.: Міленіум, 2002. – 466 с.