Педагогічні науки / 2. Проблеми підготовки фахівців

К. пед. наук, доцент Іванченко Є. А.

Одеський інститут фінансів

Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, Україна

Навчальна практика в навчально-виховному середовищі системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів

Сьогодні українське суспільство, як ніколи раніше, має потребу в компетентних фахівцях галузі економіки та фінансів, які упевнено діють у ситуаціях ризику та невизначеності, що притаманні сучасному стану економіки, політики та соціальної сфери. Особливо значущим повинно стати завдання формування компетентності економіста під час професійної підготовки.

Проведені нами дослідження професійної підготовки майбутніх економістів засвідчили низку протиріч між потребами суспільства та держави у компетентних кадрах та системою їх професійної підготовки у вищих навчальних закладах, але поряд із цим, ми дійшли висновку, що зарадити такій ситуації можна за допомогою впровадження системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів (СІПП МЕ), яку ми розуміємо як динамічну, цілеспрямовану, нерівноважну, відкриту, нелінійну систему (яка може бути як керованою, так і само організуючою), відповідну попитам сучасного ринку праці, здатну мобільно реагувати на зміни в політичній, економічній та соціальній ситуації, на зміни в освіті, передбачати перспективний розвиток спеціальності. За мету названа система має формування компетентності економіста як професіонала та людини.

Головним моментом створення СІПП МЕ та розробки відповідної технології її впровадження було створення навчально-виховного середовища, яке сприяло б ефективному формуванню компетентності економіста через інтеграцію знань, практичних умінь, навичок та досвіду діяльності. На це й була спрямована основна робота при побудові експериментальної системи, яка реалізовувалась у Одеському інституті фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі.

Одним з елементів навчально-виховного середовища системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів в межах інтеграції теоретичного та виробничого навчання виступили навчальні та виробничі практики, як форма навчання, що ввібрала у себе весь вплив запропонованої нами системи. Зупинимось на навчальних практиках.

При їх проведенні ми пропонували виділяти два напрямки: найближчий розвиток студента („Бухгалтерський облік з використанням комп’ютерної програми „1С: Предприятие””) та перспективний розвиток („Комп’ютерний аналіз у бізнесі”).

При проведенні навчальних практик використовувався метод навчання „із зануренням”: практики проходили протягом тижня по 6 годин у день.

Практика „Бухгалтерський облік з використанням комп’ютерної програми „1С: Предприятие”” спиралась в основному на програму „1С: Бухгалтерия”, яка входить до системи програм „1С: Предприятие” і, таким чином, надає підґрунтя для ефективного ведення бухгалтерського обліку – роботу з бухгалтерськими рахунками, різноманітні режими ведення бухгалтерських операцій, підтримку документів первинного обліку, отримання різноманітних звітів, контроль цілісності даних і безліч інших можливостей, підтримуваних системою „1С: Предприятие”.

Навчальна практика будувалась на розв’язанні наскрізної задачі, яка дозволяла створити повну картину діяльності типового підприємства за всіма областями обліку. Вивчення окремих ділянок припускало настройку плану рахунків, згідно обліковій політиці підприємства; організацію відповідних довідників; роботу з типовими документами з урахуванням особливостей кожного розділу. Кожен студент вводив до програми дані свого уявного підприємства, проводив роботу для початку ведення обліку і виконував облікові та аналітичні процедури. Завдання включали великий об’єм стандартних операцій та певну кількість нетипових ситуацій. Це дозволяло закріпити навички з ведення обліку, автоматизації роботи, і, водночас, давало можливість творчо підійти до вирішення проблем, що виникають, набути досвід діяльності. Як стандартні використовувалися операції нарахування та виплати заробітної плати, придбання і відпуску матеріальних цінностей, виробництва і продажу продукції тощо.

При організації навчальної практики „Бухгалтерський облік з використанням комп’ютерної програми „1С: Предприятие”” на якість навчання впливала безліч різних факторів, але одне з головних місць займали методика навчання та кваліфікація викладача. Очевидно, що ці чинники тісно пов’язані між собою, адже методичні матеріали повинні бути актуальними, тобто відбивати останні зміни програмних продуктів, що дозволяє викладачеві досягати якнайкращих показників за якістю навчання.

Викладачами кафедри вищої математики та інформаційних технологій складено відповідні методичні посібники для відпрацювання базових навичок роботи з програмними продуктами. В межах міжпредметної інтеграції практика проходила сумісно з викладачами кафедри обліку, аудиту і статистики (навчальну практику в кожній групі проводили два викладачі: один з кафедри вищої математики та інформаційних технологій, інший з кафедри обліку, аудиту і статистики, що забезпечувало якісне вирішення як суто економічних питань, так і питань, пов’язаних із роботою на ПК).

Застосування подібної методики проведення занять пред’являло певні вимоги і до підготовки викладачів. По-перше, викладач повинен був знати всі компоненти „1С: Предприятие”. Окрім цього викладач мав володіти знаннями з основ бухгалтерського обліку, фінансового планування, вчасно відстежувати всі зміни в податковому законодавстві.

По-друге, процес навчання особистісно орієнтований, оскільки викладач спілкувався з кожним студентом індивідуально: відповідав на запитання, контролював правильність введення даних в програму, обговорював найбільш складні моменти ведення автоматизованого обліку; а студент отримував право на власну навчальну діяльність (тобто самостійно обирав час та темп виконання завдань) та створення власного освітнього продукту (представляв результати своєї діяльності у вигляді завершеного звіту). І тут важливого значення набувала наявність особистого, довірливого контакту між студентом і викладачем (інтеграція „викладач–студент”), уміння знайти свій стиль спілкування з кожним студентом.

Ще один аспект особистісно орієнтованого навчання реалізовувався у зв’язку з тим, що на момент проходження практики більшість студентів вже мали досвід роботи за спеціальністю, отже, кожен бажав під час навчання вирішити питання, пов’язані з особливостями ведення обліку конкретно на його робочому місці. Найбільш актуальна ця проблема при вивченні компонентів «1С: Зарплата и кадры» і «1С: Торговля склад», оскільки схеми обліку торгових операцій і схеми розрахунку заробітної плати на різних підприємствах значно відрізняються один від одного. На останніх заняттях, коли слухач вже опрацював методичні рекомендації і познайомився з можливостями типової конфігурації, викладач мав можливість обговорити з ним особливості ведення обліку на конкретному підприємстві. Правда, для цього бажано, щоб викладач мав досвід роботи з реальними клієнтськими базами, і представляв, які схеми роботи з різними компонентами можливі при тих або інших особливостях ведення обліку в організаціях (саме в цьому найбільш сильно проявляється інтеграція теоретичного та виробничого навчання).

Отже, вимоги до підготовки викладачів для проведення навчальної практики „Бухгалтерський облік з використанням комп’ютерної програми „1С: Предприятие”” досить високі, але і якість навчання за таких умов проведення занять відповідно висока. Це ж твердження справедливо й до навчальної практики „Комп’ютерний аналіз у бізнесі”, що спрямовувалась на допомогу майбутнім економістам, які за вимогами часу, займатимуться бізнес-плануванням і які вимушені при цьому прогнозувати економіку своїх підприємств за допомогою математичного моделювання із застосуванням ймовірнисних та статистичних методів та початків фінансової математики, що дійсно є напрямом перспективного розвитку для наших студентів, адже реструктуризація економіки України в умовах її переходу на ринкові відносини приводить до необхідності підготовки економістів, які досконало володіли б математичним апаратом, що використовується для аналізу практичних задач, а останні записуються у вигляді математичних моделей.

Якщо в точних науках математичні моделі носять детермінований характер (що виражається, зазвичай, у вигляді функціональної залежності), то в економіці – в зв’язку з наближеним, неточним, випадковим характером економічної інформації – переважна більшість задач моделюється за допомогою імовірнісних та статистичних методів. Отже, виникає необхідність більш детального їх вивчення.

З цієї причини в останні роки у вищих навчальних закладах на економічних факультетах поряд із спеціальними математичними дисциплінами (економетрія, економічний ризик), почали викладати традиційні сучасні курси (макро-, мікроекономіка, статистика фінансів, соціально-економічна статистика, маркетинг та ін.). Глибоке засвоєння цих курсів є основою для розуміння ринкових важелів господарювання і вимагає, в свою чергу, поліпшення математичної підготовки майбутніх економістів.

З іншого боку, надзвичайне розповсюдження персональних ЕОМ в останній час має своїм наслідком величезний вплив комп’ютерного аналізу у питаннях управління, різного роду дослідженнях та, зокрема, у вирішенні завдань теорії ймовірностей, математичної статистики, математичного програмування, статистики фінансів та соціально-економічної статистики у бізнесі.

Комп’ютери звільняють менеджера чи бізнесмена від трудомістких ручних обчислень. Завдяки цьому дослідник у галузі бізнесу може більше уваги приділити якісній підготовці статистичних даних і їх інтерпретації. Таким чином, в межах практики „Комп’ютерний аналіз у бізнесі” студенти отримали можливість опанувати величезну кількість варіантів розрахунків, моделей, аналізу інформації, побудови прогнозів тощо.

Зауважимо, що введення цієї практики до професійної підготовки майбутніх економістів вимагало корекції навчальних планів та розробки методичного забезпечення.

Таким чином, навчальні практики завдяки інтеграції теоретичного та виробничого навчання, інформаційних технологій, міжпредметній інтеграції було насичено навчально-виховне середовище та створено умови для інтеграції знань, практичних умінь, навичок та досвіду діяльності, що сприяло формуванню компетентності економіста на відповідному сучасним потребам ринку праці та планування кар’єри рівні, а, отже, дозволяло досягти мети функціонування системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів.