Канд. філол. наук, Байсара Л.І., студентка Цала
В.Ю.
Дніпропетровський національний університет
ОСОБИСТІСНІ ФАКТОРИ
ЕМІГРАЦІЙНИХ ПРАГНЕНЬ МОЛОДІ
Наразі в Україні актуальною є проблема еміграції.
Відомо, що з кожним роком населення країни зменшується не
тільки через низьку народжуваність, але й через еміграцію в інші країни. Так
само, як і у повоєнні, а також у 90-ті роки минулого сторіччя люди відчуваюсь
себе невпевнено і знаходять для себе вихід зі стану кризи через еміграцію. На
феномени міграції суттєво впливає світова глобалізація, яка зменшує нашу
етнічну ідентичність і ускладнює сприйняття себе як частки тієї чи іншої нації.
Не зважаючи на усі складнощі, супутні переїзду з однієї країни до іншої, вже з
юності люди починають замислюватись над можливою еміграцією. Але все ж таки на
виїзд наважуються не усі, і це залежить від особистісних якостей людини. Було
проведено кілька досліджень, які підтвердили, що особистість мігранта
відрізняється від особистості людини, яка не планує від’їзд. [5, 6, 8, 9].
Теоретична
значущість даної роботи полягає у розширенні теоретичних відомостей про
еміграційні прагнення молоді, адже у психології давно вивчаються проблеми
еміграції, але мало уваги приділяється потенційним емігрантам. Наукова новизна
дослідження полягає в тому, що вивчаються не тільки економічні, політичні та
соціальні чинники еміграції [4], а й особистісні диспозиції як фактори
еміграції.
Методами
дослідження у нашій роботі виступають теоретичний аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних психологів та інших літературних джерел,
статистичний аналіз отриманих даних, а також метод кількісного та якісного
аналізу.
Поняття особистості
є одним із найскладніших у психології. У даній роботі ми спираємося на
диспозиційні, або факторні теорії особистості, адже саме вони найглибше
розкривають таке поняття, як фактор особистості [1, 7].
У науковій
літературі існує певна кількість джерел, які описують особистість емігрантів [5,
6, 8, 9], але дуже мало робіт присвячено особистості потенційних емігрантів [4].
Розглянемо детальніше психологічний портрет особистості емігранта.
Перш за все,
зважаючи на проведений літературний огляд, спробуємо визначити це поняття. Як
відомо, особистість – це системна якість індивіда, динамічна структура, що
визначає унікальні для кожної людини поведінку та мислення [1]. Емігрант – це
людина, яка переселилася зі своєї країни до іншої внаслідок різних причини
(економічних, політичних, релігійних та ін.). Тобто особистість емігранта – це
така якість індивіда, яка в найбільшій мірі вплинула на його переїзд зі своєї
країни до іншої; це також певний профіль особистісних диспозицій.
Вперше ідея про те, що певні люди схильні до міграційної поведінки, з’явилась у кінці 1960х – на початку
1970х років. Так, Дженнінгс ввів поняття «схильної до переїзду людини» ("mobicentric man"), щоб описати поведінку тих, хто високо цінує рух та активні дії
і постійно подорожують куди-небудь. Пізніше, Моррісон та Вілер використовували
термін «особистість першопрохідця» (“pioneering personality”), який описував
характеристики тих, хто був схильний до еміграції. Вони підкреслювали те, що у
рішенні емігрувати потяг до нових вражень може відігравати таку ж важливу роль,
як і економічні фактори. Але ці концепції не були емпірично підтверджені.
Більш пізні дослідження
непрямо підтримують ідею про те, що деякі індивіди схильні до міграцій. Так,
було виявлено, що ті, хто вже переїжджав, більш схильні до повторного переїзду,
порівняно з тими, хто ніколи не переїжджав. Також було проведено декілька
досліджень щодо ролі диспозицій особистості, які, окрім ситуаційних факторів,
впливають на бажання емігрувати. Нещодавні дослідження виявили, що емігранти
менш схильні до тривожності та непевності, ніж ті, що не є емігрантами [6].
З усього цього
видно, що декілька досліджень підтримують гіпотезу «особистості емігранта» та
навіть виділяють специфічні характеристики, пов’язані з цим типом особистості.
Існує багато випадків успішних емігрантів, які, здається, підтверджують
гіпотезу про сприятливість «особистості емігранту».
Бонева та Фріз
запропонували модель особистісних факторів, які передбачають бажання людини емігрувати.
Один із найважливіших, який був обговорений у міжнародному дослідженні, – це
мережа родинних та дружніх зв’язків з тими, хто вже емігрував до
країни-реципієнту. Але слід відмітити, що такі зв’язки існують у меншої
кількості емігрантів. І навпаки, велика кількість емігрантів, що виїжджає з
країни, пориває зі своїм звичним колом спілкування. Таким чином, можна сказати,
що емігранти менш схильні до аффіліації та родинної спрямованості. При цьому
для них характерним є високий рівень домагань, потреба у домінуванні та
спрямованість на працю. Ця модель особистості разом із чинниками навколишнього
середовища та можливостями й формує еміграційну поведінку [5]. При
цьому автори підкреслюють, що причини переїзду можуть бути різними, і емігранти
не обов’язково мають східні особистості, але є певні риси, що передбачають
більш високий ступінь бажання емігрувати.
Далена та Хенкенс описують вимоги нової
адаптаційної ситуації. Адже від’їзд з рідної країни може призвести до сильного
відчуття непевності, тому що навчання, робота та життя за кордоном означають не
тільки знайомство з іншою культурою, а й зміну власної ідентичності. Вони
вивчають дві психологічні характеристики, притаманні емігрантам:
самоефективність (тобто впевненість людини в тому, що у складній ситуації вона
зможе активно діяти; віра в ефективність власних дій) та пошук нових вражень.
Вважається, що саме ці характеристики передбачають те, чи змінить людина звичну
ситуацію на нову та непевну, та якою буде її афективна реакція на цю новизну.
Так, самоефективність – це така риса, яка передбачає, чи буде людина схильною
потрапляти у ситуації, раніше їй невідомі, адже вона впевнена у тому, що
подолає будь-які перешкоди навіть в умовах зміни навколишнього середовища. Вважаючи
еміграцію ситуацією непевності та новизни, можна припустити, що високі
показники самоефективності спричиняють більш інтенсивне бажання емігрувати, яке
буде підкріплюватися певними кроками з боку індивіда. Пошук нових вражень, або
любов до ризику, має також відігравати надзвичайно важливу роль у такому сміливому кроці,
як міграція. Схильні до ризику люди вважають світ менш небезпечним, тому їх
також можна вважати більш схильним до еміграції [8].
Розглянувши поняття
«особистість емігранта», підведемо підсумок, які саме риси особистості
притаманні людям, схильним до від’їзду з рідної країни: низька тривожність,
впевненість у собі, потяг до нових вражень, високий рівень домагань та
самооцінка, схильність до лідерства та спрямованість на кар’єру, низька
аффіліація. Більшість
із
перерахованих рис складає один з факторів особистості Кеттелла, а саме фактор
Н: «боязкість - сміливість». Нас цікавить саме H+ , або «пармія», за визначенням
Кеттелла.
Кеттелл вважає, що фактор H є чітко визначеним,
таким, що характеризує ступінь активності
у
соціальних
контактах. При цьому слід враховувати, що він має генетичне походження
та відбиває активність організму та властивості темпераменту. Люди з високими відмітками цього фактору мають схильність до професій,
пов’язаних з ризиком для життя; вони наполегливі, соціабельні, вміють
витримувати емоційні навантаження, що часто сприяє їх лідерській позиції. Вони є авантюрними,
соціально-сміливими,
незагальмованими, спонтанними, товариськими, випробовують нові
речі, жваві в емоційній сфері. Їх
«товстошкірість» дозволяє їм переживати
скарги та сльози, складнощі у
спілкуванні з людьми в емоційно напружених
ситуаціях.
Вони можуть недбало ставитися до
деталей,
не реагувати на
сигнали про небезпеку [7].
Як видно, ця диспозиція особистості дуже яскраво
відбиває основні характеристики емігрантів. Таким чином, можна зробити
припущення: існує зв’язок між схильністю до еміграції та такою рисою
особистості, як «пармія», тобто схильність до ризику.
Дослідивши
особистість емігранта та сформулювавши першу гіпотезу нашого дослідження,
звернемося до іншого поняття, тісно пов’язаного з поняттям еміграції. Ми маємо
на увазі поняття етнічної ідентичності, яка має сильній вплив на появу
еміграційних намірів [9]. Справа у тому, що, як було виявлено, емігранти не
схильні до аффіліації та родинної спрямованості, і можна стверджувати, що у них
зламана етнічна ідентичність, адже вона формується саме в умовах тісних
родинних зв’язків, через інтеріоризацію народного досвіду, найчастіше
вираженого у казках.
Етнічна
ідентичність, або національна самосвідомість – це складова частина соціальної
етнічності людини; психологічна категорія, яка відноситься до усвідомлення
своєї приналежності до певної етнічної спільноти [2]. Вона формується у перші
роки життя людини, тому на її становлення найбільше впливають казки [3,
4]. Цей вплив важко переоцінити. С.Фролова у своєму дослідженні щодо потенційних
емігрантів теж зазначає, що однією з причин появи еміграційних намірів є
дефіцит переживання казково-міфологічних образів рідної культури [4]. Так, вона
встановила, що потенційні емігранти
майже не пам’ятають слов’янських народних казок, що їм розповідали у
дитинстві, а частіше згадують казки зарубіжних авторів або взагалі іноземні
мультфільми та комп’ютерні ігри. Це може свідчити на користь того, що у
дошкільному віці майбутні емігранти вже ідентифікували себе з героями іноземних
або авторських казок, що не містять у собі зв’язку з культурним досвідом свого
народу. Така ідентификація ламала становлення
національної самосвідомості. Тому можна сформулювати другу та третю гіпотезу
нашого дослідження: українські народні
казки, почуті у дитинстві, формують намір постійно проживати в Україні, в той
час як іноземні казки формують еміграційний намір.
Для
перевірки зроблених припущень, нами було проведено емпіричне дослідження, метою
якого було вивчення особистісних факторів молоді з еміграційними намірами та з
намірами постійно проживати в рідній країні. Для емпіричного дослідження був
використаний констатуючий, або конфірматорний експеримент, тобто були виявлені
зв’язки, які вже були закладені у процесі розвитку. Залежною змінною у нашому
дослідженні є наявність або відсутність еміграційних намірів, незалежна змінна
– фактори особистості. У
процедурі дослідження застосовувався наступний інструментарій: анкетне опитування,
16-факторний опитувальник Кеттелла (форма С). Вибірку склали студенти II курсу різних факультетів
ДНУ (філологічний, історичний, геолого-географічний) загальною кількістю 99
чоловік. Вік досліджуваних коливається в межах 18-20 років. Дана вибірка
складалася як з хлопців, так і з дівчат, але кількість останніх перевищує.
Розглянемо
отримані дані. За результатами дослідження вибірка була поділена на дві групи:
-
студенти, що
мають постійні еміграційні наміри, або потенційні емігранти, тобто ті
досліджувані, які хочуть постійно проживати за кордоном;
-
студенти, що
мають наміри постійно проживати у країні свого походження, або бажаючі
проживати на Україні. Слід відмітити, що до цієї групи ввійшли студенти, які
взагалі не мають еміграційних намірів, та ті, які мають тимчасові еміграційні
наміри (тобто, хочуть мати можливість працювати або навчатися за кордоном), але
при цьому бажають постійно проживати на Україні.
Перша група складає більшість
студентів, 66 чоловік з 99 опитуваних, тобто 66,7% від загальної кількості опитуваних. У другу групу ввійшли
відповідно 33 чоловік, що складає 33,3% респондентів. Вибірки задовольняють
запит, і отримані результати можна буде перенести на генеральну сукупність як
потенційних емігрантів, так і бажаючих проживати на Україні. Однак при
використанні методики «Шістнадцятифакторний опитувальник Р. Кеттелла»
виявилося, що існує великий відсоток соціально бажаних відповідей, тому для перевірки
першої гіпотези довелося зменшити кількість досліджуваних. З 33 було відібрано
26 респондентів, що мають намір постійно проживати на Україні, тому що
результати останніх семи вважаються недостовірними. Так само серед студентів з
постійними еміграційними намірами була відібрана еквівалентна вибірка у 26
чоловік з достовірними результатами. Досліджувані для цієї вибірки були
відібрані саме за критерієм достовірності, тобто були обрані ті респонденти,
які набрали найменший бал за шкалою брехні. Для перевірки другої гіпотези, а
також для виявлення значення причин можливої еміграції використовувалися дані
всього дослідження.
Використовуючи
критерій ф* – кутового перетворення Фішера, ми провели математичний аналіз
отриманих результатів та виявили, що високі показники фактору Н (6 St та вищe) у
групі потенційних емігрантів зустрічаються частіше, ніж у групі тих, хто має
намір постійно проживати у рідній країні. Також виявилося, що українські
народні казки, почуті у дитинстві, формують намір постійно проживати на Україні.
При цьому гіпотезу щодо іноземних казок було спростовано, тобто не можна
сказати, що на формування еміграційних намірів впливає сприйняття іноземних
казок.
Для наочності дані,
отримані за допомогою опитувальника Р.Кеттелла, тобто профілі факторів обох
груп за середніми значеннями, представимо у вигляді наступного графіку:
Графік
1. Усереднений профіль за факторами особистості Р.Кеттелла.
На
вісі ординат позначена ступінь вираженості
того
чи іншого фактору особистості у стенах,
на
вісі абсцис позначені шифри факторів.
Як видно з графіку, загальна крива профілю
приблизно подібна в обох випадках. Але слід відмітити деякі розбіжності.
Найяскравіше розрізняються показники за фактором Н, що ще раз наочно
підтверджує нашу першу гіпотезу. Також є помітні відмінності фактору Е
(підлеглість домінантність): потенційні емігранти більш схильні до лідерства та
домінування. Потенційних емігрантів відрізняють дещо вищі показники за
факторами А та Q1 (замкненість – товариськість, консерватизм – радикалізм). Вони більш
активні у спілкуванні та схильні до радикальних змін у своєму житті. Всі ці
риси не суперечать описаним вище характеристикам особистості емігранта. Таким
чином, можна сказати, що дані, отримані за допомогою емпіричного дослідження,
підтверджують дані теоретичного дослідження. Щодо особистості тих, що бажають
проживати на Україні, слід відмітити вищі показники за факторами G та Q3 (безвідповідальність – нормативність,
низький
самоконтроль – високий
самоконтроль). Тобто респонденти, що обирають рідну країну постійним
місцем проживання, більш наполегливі, врівноважені та відповідальні, звертають
увагу на суспільні норми.
Звернемо увагу на
результати, які були отримані при анкетуванні стосовно казок. Як вже
зазначалося вище, казки дійсно впливають на формування еміграційних намірів.
Можна відзначити важливість сприйняття рідних казок у дитинстві, так як саме
вони формують національну самосвідомість, або етнічну ідентичність. Той факт,
що остання гіпотеза стосовно впливу іноземних казок на формування еміграційних
не підтвердилася, ми вважаємо позитивним, адже дитині для всебічного розвитку недостатньо вивчати лише культуру
своєї країни.
Як було зазначено
вище, виявилося, що групу потенційних емігрантів складають 66,7% опитуваних, а
до групи бажаючих жити у рідній країні ввійшло лише 33,3% досліджуваних.
Цікаво, що група досліджуваних, які хочуть проживати у рідній країні,
складається на 15 % зі студентів, які навчаються на філологічному факультеті, в
той час як до другу група на 47% складалася зі студентів-філологів. У
майбутньому можна дослідити, як впливає ступінь володіння іноземною мовою на
бажання виїхати чи залишитись у країні.
Більшість
досліджуваних, що мають еміграційні наміри, уживають конкретних заходів для
втілення їх у життя. Так,
досліджувані вже знають або вивчають мову тієї країни, в якій
прагнуть жити, шукають інформацію про можливі програми. Серед шляхів,
за допомогою яких студенти прагнуть потрапити за кордон, найчастіше за все називалися
навчання й робота. У якості потенційних країн-реципієнтів називалися США, країни Європи (Великобританія, Франція, Іспанія,
Греція, Норвегія, Бельгія, Чехія, Швейцарія), країни СНГ,
найчастіше – Росія, а також Японія, Китай, Австралія та багато інших. Майже не називалися
країни Африки, Близького та Середнього Сходу та Південної Америки. Тобто
потенційні емігранти бачать своє майбутнє у країнах, більш розвинених, ніж
Україна.
Емпіричне
дослідження, проведене у рамках цієї роботи, є «пілотажним», адже питання, які
ми вивчаємо, розглядаються вперше на вибірці, що складається з української
молоді; до цього подібні експерименти проводилися лише за кордоном, що
відзначає його новизну. Для отримання детальніших результатів, слід провести
його на більш численній вибірці, а також з більш суворим контролем змінних.
Можливе розподілення досліджуваних на три групи: респонденти з постійними
еміграційними намірами, з тимчасовими еміграційними намірами та респонденти, у
яких еміграційні наміри відсутні; такий розподіл досліджуваних може дати більш
детальну інформацію.
Практичне значення
роботи полягає в тому, що результати дослідження є важливими для виховання,
адже у роботі розкривається, як становлення людини як особистості впливає на
сферу її прагнень. Дані, отримані при дослідженні, можуть бути використані
батьками, вчителями молодших класів та вихователями у дитячих садках, а також
психологами й керівниками підприємств, які зможуть встановити необхідну
психологічну атмосферу для схильних до ризику потенційних емігрантів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Келвин С. Холл. Теории
личности [Електронний ресурс]. /Келвин С. Холл. Гарднер
Линдсей /Спосіб доступу: URL: http://www.psylib.org.ua/books/holli01/
2. Стефаненко Т.Г.
Социально-психологические аспекты изучения этнической идентичности [Електронний ресурс]. /Т.Г.Стефаненко
/Спосіб доступу: URL: http://flogiston.ru/users/t_g_stefanenko
3. Федорова С. Этнокультурная компетентность
педагога [Електронний ресурс]. /С.Федорова, Йошкар-Ола,
2002. /Спосіб доступу: URL: http://dob.1september.ru/2002/20/14.htm
4. Фролова С.В. Смыслоообазующие факторы
эмиграционных намерений студентов [Текст]. /С.В.Фролова // Психол. журнал,
2006. Т.27. №3. С. 58-67.
5.
Bonka
S. Boneva. Toward
a Concept of a Migrant Personality [Текст]. /
Bonka S. Boneva & Irene Hanson Frieze, 2001. // Journal of Social Issues, 57,
477-492.
6.
Attachment in cultural context: Differences in
attachment between Eastern and Western Europeans [Електронний ресурс].
/ Elzbieta Polek. Chapter Evidence for
a “Migrant Personality”: Attachment Styles of Poles in Poland and Poles in The
Netherlands. /Спосіб доступу: URL: http://dissertations.ub.rug.nl/FILES/faculties/ppsw/2008/e.polek/c4.pdf
7.
Healer M. Fehriinger. Contributions and Limitations of Cattell's Sixteen
Personality Factor Model [Електронний ресурс]. / Healer M. Fehriinger, 2004.
/Спосіб доступу: URL:
http://www.personalityresearch.org/papers/fehringer.html
8.
Hendrik P. van Dalena. Emigration Intentions:
Mere Words or True Plans? Explaining International Migration Іntentions and Behavior [Електронний
ресурс]. / Hendrik
P. van Dalena, Kène Henkensb,
2008 /Спосіб доступу: URL:
http://www.socionet.ru/publication.xml?h=repec:dgr:kubcen:200860
9.
Klaus F. Zimmermann. Migrant Ethnic Identity:
Concept and Policy Implications [Електронний ресурс]. / Klaus F.
Zimmermann, 2007. /Спосіб доступу: URL:
http://ideas.repec.org/p/iza/izadps/dp3056.html