Економічні науки / 13

Зеленська О.О.

Чернігівський державний інститут  економіки і управління

 

Функції споживчого ринку

Виявлення сутності економічної категорії на практиці, в дії відображається в її функціях. У сучасному науковому доробку зустрічається чимало точок зору стосовно кількісного та якісного набору функцій, притаманних споживчому ринку. Зокрема вирізняють:

-                                 мотивувальну, регулювальну, еквівалентну функції та функцію саморегулювання виробництва [1];

-                                 узгоджувальну, регулювальну, оцінювальну, стимулювальну та ощадну функції [2];

-                                 функції ціноутворення, регулюючу, контролюючу, конкуренції, реалізації економічних інтересів, інтеграції, санації [3, с. 123];

-                                 функції узгодження обсягів виробництва і споживання, встановлення суспільної цінності виробленого продукту, стимулювання ефективності виробництва, стимулювання НТП, регулювання економічних мікро- і макропропорцій, забезпечення у відтворювальному процесі прямого та зворотного звязку [4, с. 363].

Як важлива складова сучасної економічної системи, споживчий ринок виконує набагато більшу кількість функцій. Їх повний перелік, з нашої точки зору, повинен мати наступний вигляд:

-                  функція забезпечення життєдіяльності суспільства – задоволення комплексу особистих потреб людини та отримання підприємницького прибутку через перетворення різноманітних продуктів праці на товари та їх доведення до споживача, а також забезпечення цілісності й безперервності процесу суспільного відтворення: виробництво – розподіл – обмін – споживання, де споживання стає відправною точкою нового виробничого циклу;

-                  розподільча – розподіл споживаної частини знову створеної вартості суспільного продукту, розподіл життєвих благ між членами суспільства;

-                  рівноважна – врівноваження обсягів виробництва і споживання, збалансування попиту й пропозиції через систему цін, а також доходів і витрат населення, зовнішніх та внутрішніх джерел формування товарної пропозиції;

-                  координаційно-узгоджувальна – узгодження і координація різнонаправлених інтересів споживачів та виробників стосовно номенклатурно-асортиментної структури товарів, рівня цін, якості продукції і т.д.;

-                  детермінуюча – вплив споживчого ринку на функціонування інших видів ринків, характер економічних відносин між виробниками й споживачами, співвідношення вартості й споживчої вартості товарів, характер звязків між національною економічною системою та економічними системами інших країн світу;

-                  адаптаційна – врахування високого ступеня динамізму споживчих потреб із метою адаптації національної (регіональної) господарської системи до їх задоволення, тобто формування структури економіки, що відповідає кон’юнктурним параметрам споживчого ринку, в результаті чого розвивається виробництво затребуваних ринком, у т.ч. інноваційних видів продукції і відбувається згортання неконкурентоспроможних виробництв;

-                  інформаційно-контрольна – дає змогу (завдяки моніторингу споживчого ринку, аналізу його стану та конюнктури):

1) на макрорівні – оцінювати соціально-економічний розвиток держави та регіонів, визначати результативність здійснюваних у країні економічних трансформацій та ефективність реалізації заходів соціально-економічної політики державних і місцевих органів влади;

2) на мікрорівні – визначати ступінь економічної обґрунтованості програми дій, оцінювати здатність адекватно реагувати на кон’юнктурні зміни, реалізувати свої підприємницькі інтереси, забезпечити ефективний розвиток господарської діяльності;

-                  стимулююча – скорочення витрат (інновації в техніці, технологіях, менеджменті й т.д.), підвищення суспільної корисності та якості товарів, створення матеріальних стимулів до праці, до чого спонукають сучасні вимоги споживчого ринку, потреби покупців та дії конкурентів. Все це надає нового імпульсу подальшому розвитку виробництва, а споживачам – якісно нові умови для відтворення;

-                  оціночна – співставлення наявного в державі потенціалу для розвитку споживчого ринку з практично реалізованими можливостями; порівняння сукупності одержаних результатів із понесеними на їх досягнення витратами;

-                  біхевіористична – визначення особливостей поведінки споживачів залежно від поточної ситуації на споживчому ринку.

За умов ефективного виконання споживчим ринком перелічених функцій, досягається вагомий позитивний ефект, який має важливе значення для сталого розвитку соціально-економічної системи кожної країни.

 

Список використаної літератури:

 

1.                            Дрогомирецька М.І. Проблеми формування конюнктури споживчого ринку України / М.І. Дрогомирецька// Економіка АПК. – 2008. - № 10. – С.114.

2.                            Іващенко А.В. Проблеми економічної організації споживчого ринку в умовах перехідного періоду/ А.В. Іващенко// Економіка та держава. – 2008. - № 7. – С. 36.

3.                            Предборський В.А. Економічна теорія [Текст]/ В.А. Предборський. – К.: Кондор, 2007. – 492 с.

4.                            Рибалкін В.О. Політична економія [Текст]/ В.О. Рибалкін. – К.: Академвидав, 2007. – 672 с.