Давиденко І.С., Польова С.П., Давиденко О.М.
Буковинський державний медичний університет,
м. Чернівці, Україна
СТАН ЕРИТРОЦИТІВ У ВЕНОЗНІЙ КРОВІ ВАГІТНОЇ ТА ПЛАЦЕНТАРНІЙ
КРОВІ ПРИ ТУБЕРКУЛЬОЗІ
В аспекті
взаємодії залізодефіцитної анемії (ЗДА) та хронічної плацентарної дисфункції при
туберкульозі вагітних (ХПДТВ) маловивченим залишається можливість впливу
плаценти на стан материнських еритроцитів. Ця проблема виникає у зв’язку зі
спробами пояснення особливостей утворення надлишкових кількостей фібрину та фібриноїду
плаценти, зокрема, інтервільозного. Відомо, що при ЗДА суттєво змінюється
агрегатний стан крові, проте залишаються нез’ясованими процеси посиленого
відкладання фібрину саме в інтервільозних просторах плаценти. Потребує
перевірки гіпотеза про те, що при ЗДА еритроцити, надходячи в систему
міжворсинкових каналів крові плаценти (інтервільозних просторів), суттєво
міняють свою морфологію та посилено руйнуються. Якщо останнє має місце, то це
означає, що вивільняються різні еритроцитарні фактори, які посилюють фібрино-
та фібриноїдоутворення в плаценті.
Для даного дослідження використаний
спеціальний спосіб виготовлення препарату-відбитка плаценти, який внаслідок певних
технічних операцій дозволяє отримати з тканини плаценти формені елементи тільки
інтервільозних просторів органа, тобто материнської крові плаценти. Власний
спосіб розроблений з метою отримати на препараті тільки елементи міжворсинкових
просторів плаценти
[1].
Вивчено 64 плаценти при
поєднанні ЗДА та ХПДТВ, а для порівняння досліджено ще 30 плацент при
фізіологічній вагітності. Випадків із ЗДА І ст. було 23, ІІ ст. – 21, ІІІ ст.
– 20, серед них випадків компенсованої ХПДТВ – 28, субкомпенсованої – 20,
декомпенсованої – 16. Термін гестації – 37-40 тижнів. У кожної вагітної було
досліджено мазки венозної крові, взятої за 2-5 годин до пологів, та
препарати-відбитки плаценти не пізніше 20 хвилин після отримання посліду, які
виконані вищеописаним способом. Мазки крові та препарати-відбитки плаценти
після висушування без фіксації фарбували водним еозином, який готували на
ізотонічному розчині, та гематоксиліном Грота, який здатний фарбувати
нефіксовані клітинні ядра.
У кожному дослідженні мазків
крові чи препаратів-відбитків плаценти для забезпечення вірогідності
результатів на рівні р=0,05 вивчали по 10000 еритроцитів.
Дані про абсолютні розміри
еритроцитів згідно з показником "площа перетину" залежно від ступеня
тяжкості залізодефіцитної анемії вагітних та компенсованості хронічної
плацентарної дисфункції при туберкульозі вагітних подані в таблиці.
Таблиця
Площа перетину
еритроцитів (мкм2) залежно від ступеня тяжкості залізодефіцитної
анемії вагітних та компенсованості хронічної плацентарної дисфункції при
туберкульозі вагітних
(середня арифметична ±
похибка середньої арифметичної)
Групи дослідження
|
Еритроцити крові ліктьової вени вагітної
|
Еритроцити крові інтервільозних просторів плаценти
|
Об’єм вибірки
|
Фізіологічна вагітність
|
45,4±0,38
|
45,9±0,47
|
30
|
ЗДА І ст.
|
44,2±0,73
(Р=0,156)
|
44,7±0,64
(Р=0,140)
|
23
|
ЗДА ІІ ст.
|
42,3±1,21
(Р=0,027)
|
42,7±1,22
(Р=0,026)
|
21
|
ЗДА ІІІ ст.
|
40,1±0,94
(Р=0,002)
|
40,3±0,97
(Р=0,002)
|
20
|
ХПДТВ компенсована
|
43,4±0,86
(Р=0,042)
|
43,9±0,85
(Р=0,044)
|
28
|
ХПДТВ субкомпенсована
|
42,3±1,17
(Р=0,024)
|
42,6±1,20
(Р=0,023)
|
20
|
ХПДТВ декомпенсована
|
40,9±0,97
(Р=0,004)
|
41,2±0,98
(Р=0,004)
|
16
|
Наведені дані дозволяють
дійти принципового висновку, що аналіз крові ліктьової вени вагітної та крові
інтервільозних просторів плаценти виявляє однакові закономірності змін
еритроцитів вагітної як в аспекті тяжкості ЗДА, так і аспекті тяжкості ХПДТВ.
На це вказують приблизно однакові рівні вірогідності відмінностей груп
дослідження в порівнянні з групою фізіологічної вагітності за мазками крові та
препаратами-відбитками згідно з непарним двостороннім критерієм Стьюдента.
Таким чином, у разі
необхідності можна провести гематологічне дослідження крові матері,
використовуючи лише плацентарний матеріал для виготовлення препарату-відбитка
плаценти. В цілому вимірювання розмірів еритроцитів як крові ліктьової вени
вагітної, так і інтервільозних просторів плаценти виявляє закономірності,
характерні для ЗДА, а саме зменшення середніх розмірів еритроцитів при цій
хворобі, яке при ЗДА І ст. набуває лише тенденцій, а при ЗДА ІІ-ІІІ ст. стане
суттєвим.
Важливо також, що при
середньому зниженні розмірів еритроцитів відмічається посилення варіювання їх
розмірів, що об’єктивно виявлено за допомогою двох статистичних методів: F-критерію Фішера та
критерію Левене, які показали подібні величини вірогідності відмінностей всіх
груп дослідження від фізіологічної вагітності в діапазоні 0,042-0,008.
Література.
1. Давиденко І.С. Спосіб
виготовлення препарату-відбитка плаценти. Патент України на винахід №41061
А.- 15.08.2001. - Бюл. №7.- 2с.