Педагогічні науки / 2. Проблеми підготовки фахівців

К. пед. наук, доцент Іванченко Є. А.

Одеський інститут фінансів

Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, Україна

Перевірка ефективності функціонування системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів

Реформування системи освіти в сучасній Україні вимагає підвищення рівня професійної підготовки фахівців, яке неможливе без зміщення акцентів з опанування студентами вищих навчальних закладів певним набором знань, умінь та навичок на формування їхньої компетентності, як результату професійної підготовки. В економічній освіті певні кроки робляться вченими в бік формування окремих компетенцій та компетентностей, наприклад, роботу О. М. Гончарової присвячено формуванню в економістів інформатичної компетентності, Л. М. Дибкова досліджувала формування в майбутніх економістів професійної компетентності, Ю. О. Семенчук вивчав формування англомовної лексичної компетенції у студентів економічних спеціальностей тощо.

На нашу думку, формування окремих компетенцій та компетентностей не вирішить проблему професійної підготовки компетентних кадрів галузі економіки та фінансів. Зазначене питання потрібно вирішувати в усій його повноті, розглядаючи компетентність економіста як інтегративний показник, що ввібрав в себе і професійні, і загальнолюдські якості, необхідні особистості в подальшому житті як професійному, так і соціальному.

Проведені нами теоретичні дослідження свідчать, що розв’язати зазначену проблему допоможе впровадження системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів (СІПП МЕ), метою якої є формування компетентності економіста як професіонала та людини. При чому, під СІПП МЕ ми розуміємо динамічну, цілеспрямовану, нерівноважну, відкриту, нелінійну систему (яка може бути як керованою, так і самоорганізуючою) відповідну попитам сучасного ринку праці, здатну мобільно реагувати на зміни в політичній, економічній та соціальній ситуації, на зміни в освіті, передбачати перспективний розвиток спеціальності.

Виникає слушне питання, а чи дійсно впровадження до вищої освіти економістів зазначеної системи дозволить розв’язати проблему формування компетентного фахівця? Чи буде ефективним функціонування СІПП МЕ? Для відповіді на це запитання була проведена відповідна експериментальна робота на базі вищих навчальних закладів Міністерства фінансів України. Наведемо результати діагностики показників рівня сформованості компетентності економіста () студентів (див. табл..) до та після експерименту, яким було охоплено 240 осіб (120 − експериментальна група (ЕГ) та 120 − контрольна (КГ).

Таблиця.

Показники рівня сформованості компетентності економіста () студентів

Рівні сформованості компетентності економіста	Відсоток студентів
	До експерименту		Після експерименту
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Високо-інтегративний	0	0	13	3
Достатньо-інтегративний	24	28	75	64
Елементарно-інтегративний	76	72	12	33

Як видно з результатів вихідного зрізу (див. табл.., до експерименту), показники експериментальної та контрольної груп близькі за значенням, а показники ЕГ і КГ після експерименту достатньо відрізняються.

Отже, в показниках сформованості компетентності економіста до та після експерименту відбулися певні зміни. Для відповіді на запитання, чи відбулися ці зміни внаслідок проведеної нами роботи, було використано оцінку цих результатів за допомогою критерію Стьюдента. Таку оцінку можливо зробити адже для участі в експерименті не проводилося спеціального вибору студентів, отже, одержані результати мали розбіг від високих до низьких показників, це дало змогу припустити, що крива розподілу результатів наближається до нормальної, а відтак, результати можуть бути проаналізовані за допомогою методів математичної статистики.

Для обробки результатів, що виявили студенти, було застосовано критерій Стьюдента. До початку експерименту ми припустили, що система інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів забезпечить приріст ітнегративних коефіцієнтів сформованості компетентності економіста (). Для того щоб це довести, було висунуто альтернативну гіпотезу, яка полягала в тому, що між двома генеральними сукупностями є статистично значуща різниця. А оскільки нам необхідно було довести, що підвищення інтегративних коефіцієнтів сформованості компетентності економіста () відбулося за рахунок впровадження системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, така гіпотеза є однобічною.

Було отримано дві вибірки інтегративних коефіцієнтів студентів ЕГ і КГ до експерименту та дві після. Позначимо через та вибірки оцінок ЕГ до та після експерименту відповідно, і через та – КГ. Об’єм вибірок , , та відповідно.

Гіпотеза Н₀ полягає в тому, що середні двох вибірок інтегративних коефіцієнтів для студентів ЕГ і КГ рівні. Альтернативна гіпотеза Н₁ полягала в тому, що між середніми двох вибірок існує різниця, яка виникла внаслідок впровадження запропонованої системи.

Вибірки отримані з однієї сукупності, отже дисперсії σ²() та σ²() співпадають та за кращу оцінку для σ²() = σ²() можна використовувати виважене середнє S² вибіркових оцінок та . Відповідна вага дорівнює та і

,

де

, ,

а

, .

Тоді

.

Далі ми знаходили величину . Її значення порівнювалось із квантилем розподілу Стьюдента з f = N_X + N_Y – 2 ступенями вільності, що відповідає рівню значущості g. Для педагогічних досліджень вважається достатнім рівень значущості g = 0,05.

Якщо t < t_кр (для нашого випадку: f = 238 та g = 0,05 – t_кр = 1,645), то гіпотеза Н₀ про рівність середніх вірна, інакше ми маємо відхилити Н₀ та прийняти альтернативну гіпотезу.

За вибірками до та після експерименту було проведено обчислення t₁ – значення критерію до експерименту і t₂ – значення критерію після експерименту.

До експерименту ми отримали t₁ = 0,0018 < t_кр = 1,66, отже ми мали прийняти гіпотезу Н₀ про відповідність оцінок ЕГ і КГ. Після експерименту виявлено t₂ = 5,2677 > t_кр = 1,66, отже, оскільки одержані нами результати перевищують табличне значення з g = 0,05, це є підставою для ствердження, що зміни, які відбулися в значеннях інтегративних коефіцієнтів сформованості компетентності економіста () є суттєвими і статистично значущими.

Отже, з дев’яносто п’яти відсотковою ймовірністю можна стверджувати, що зміни, які відбулися в значеннях інтегративних коефіцієнтів сформованості компетентності економіста () достовірні, статистично значущі і відбулися внаслідок впровадження системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, що є доказом доцільності використання зазначеної системи у процесі професійної підготовки кадрів галузі економіки і фінансів.

Оскільки різниця показників, отриманих при дослідженні експериментального контингенту, підтверджена методами математично-статистичної обробки даних, можна зробити висновок про ефективність і доцільність впровадження розробленої СІПП МЕ.

У такий спосіб було підтверджено ефективність застосування запропонованої нами СІПП МЕ. Адже, згідно думки М. І. Д’яченка та Л. О. Кандибовича, ефективність діяльності – це досягнення в результаті праці запланованої мети діяльності. Вона є інтегрованим показником і визначається не тільки засвоєнням студентами навчального матеріалу, а й ступенем досягнення мети виховання та розвитку особистості, отже підвищення рівня сформованості компетентності економіста порівняно з констатувальним етапом експерименту, яке відбулося внаслідок впровадження запропонованої нами системи, свідчить про її ефективність.