Коробов Є.Т.

Дніпропетровський національний університет

Фізіологічні причини нерозуміння навчальної інформації

До фізіологічних причин нерозуміння ми відносимо причини, пов'язані з самопочуттям людини, станом її фізичних і душевних сил. Фізіологічний стан людини може заважати розумінню, звичайно не прямо, а через пригнічення тих або інших психічних процесів і станів (уваги, пам'яті, волі, уяви тощо).

Одною з головних фізіологічних причин нерозуміння служить стомлюваність. Стомлена людина іноді не може зрозуміти навіть найпростіших речей. Як і всяка праця, навчальна праця може бути джерелом утоми, тому викладачеві під час занять необхідно слідкувати за рівнем утоми учнів. Сам процес утоми має дві фази: фаза рухливого занепокоєння й фаза гальмування. Якщо учень починає ухилятися від роботи, займатися сторонніми справами, крутитись, потягуватися, розмовляти - це ознаки першої фази втоми. В'ялість, апатія, позіхання, неуважність, байдужість характеризують фазу гальмування. Небажано доводити стомлюваність до другої фази, треба припинити її розвиток уже на першій фазі шляхом короткого відпочинку або зміною напрямку діяльності учнів.

Перш за все причиною підвищеної стомлюваності учнів у процесі їх навчальної діяльності постають погані умови праці (тісно, душно тощо). Наприклад, підвищена вологість у приміщенні погіршує загальне самопочуття, знижує працездатність, розвіює увагу.

Стомлює учнів також одноманітна, довготривала, нетворча робота (своєрідне регламентоване неробство), монотонна, надміру гучна або дуже тиха мова викладача. Фізіологічна наука встановила, що в 90% випадків утома в навчальній діяльності й відповідне притуплення уваги виникає не від браку енергії, а від її надлишку. Учні більше стомлюються на нудних уроках, ніж на уроках напружених, з цікавою, змістовною працею. Сам викладач повинен уміло використовувати інтонаційні засоби мови (паузи, фразові наголоси), слідкувати за її гучністю, доречно її модулювати.

Причиною розсіювання уваги, а відповідно, і нерозуміння, може бути також невдала структура побудови навчального тексту, зокрема довжина речень. Як показали дослідження психологів, найбільш оптимальні для засвоєння учнями старшого шкільного віку є речення, що складаються з 14-17 слів. Це необхідно враховувати викладачеві під час побудови усних пояснень, щоб не перевантажувати учнів зайвими мовними зворотами. Чергування різних методів у навчанні, використання ігрових форм занять, створення ситуацій зацікавленості й емоційного переживання також великою мірою сприяє розмаїттю вражень й активізації уваги учнів.

Одним із найважливіших факторів забезпечення кращого розуміння служить використання наочності й ТЗН. Але, якщо нехтувати деякими вимогами, то наочність може перетворитись, навпаки, у фактор утомлюваності, пригнічуваності й неуважності. Так, причиною нерозуміння може бути погана видимість та оглядовість під час спостерігання засобів наочності.

Під час виконання записів, креслень, схем на дошці, різних графічних побудов на таблицях необхідно враховувати такі особливості сприйняття графічних носіїв інформації. Найбільш значима інформація має розташовуватись у правій верхній частині дошки (таблиці). Найменша висота в міліметрах елемента графічного зображення (літери, цифри, умовні знаки) визначається за формулою

H = 3 L,

де L - довжина аудиторії в метрах.

Якщо висота зображення елемента буде менша, то він не буде сприйматись учнями з задніх парт аудиторії. При цьому співвідношення висоти й ширини зображення має складати 5:3. Як показують дослідження, навіть сам характер ліній має значення для концентрації уваги в процесі сприймання графічної інформації. Так, на розпізнавання вертикальних ліній порівняно з горизонтальними часу треба більше, тому що за однакової довжини вертикальні лінії здаються довшими, ніж горизонтальні на 25-30%. Найбільше часу витрачається на зчитування штрих-пунктирних ліній, менше – штрихових, найменший час на зчитування суцільних ліній. Цей факт необхідно пам`ятати пояснюючи схеми й креслення.

До фізіологічних причин нерозуміння можна віднести також причини, пов'язані з поганим психофізіологічним станом учнів, який проявляється, наприклад, у стані тривоги, страху, нервовості тощо. Тому важливо для викладача зняти почуття страху й негативних емоцій на уроці. До причин виникнення негативних переживань, нудьги й страху учнів на уроці треба віднести такі: формальну, не проблемну постановку питань перед учнями під час опитування; одноманітну форму проведення занять; тривалі за часом, нудні опитування окремих учнів біля дошки; надмірну суворість викладача, яка викликає в учнів постійний страх отримати двійку; безпристрасний інформаційний характер викладання навчального матеріалу; рідке використання колективної пошукової діяльністі учнів; брак чіткості в проведенні уроку; рідке використання мистецьких творів, засобів наочності, цікавих прикладів, фактів; явно виражена байдужість викладача до успіхів або невдач учнів; поганий настрій викладача, нервозний стан на уроці.