Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Особливості впливу регуляторів росту на морфометричні показники та продуктивність рослин соняшника

Покращення продуктивності рослин є важливим завданням сучасної біологічної науки. Застосування природних та синтетичних регуляторів росту дозволяє повніше використовувати природний потенціал сільсько-господарських рослин. В даний час існує значна кількість хімічних препаратів, які застосовують для регуляції росту і розвитку культурних рослин.

Сучасні біостимулятори росту, зокрема трептолем (Інститут біоорганічної та нафтохімії НАНУ), є вдалим поєднанням синтетичних
(N-оксид 2,6-диметилпіридин) й природних регуляторів росту, що покращують кількісні та якісні показники сільськогосподарської продукції [2].

Інгібітори росту рослин – ретарданти, гальмуючи надмірний ріст вегетативної маси, сприяють підвищенню продуктивності культурних рослин. В Україні зареєстрований і дозволений до впровадження один з препаратів цієї групи – хлормекватхлорид (фірма «БАСФ АГ», Німеччина), при використанні якого збільшується урожайність зернових за рахунок запобігання виляганню, збільшення кущистості і виповнення колосу [1].

Рослини соняшника та продукти його переробки широко використовуються у різних галузях народного господарства. Харчова цінність соняшникової олії зумовлена високим вмістом жиророзчинних вітамінів та лінолевої кислоти (55-60%), яка має значну біологічну активність і прискорює метаболізування ефірів холестерину в організмі, що позитивно впливає на стан серцево-судинної системи [4].

У Вінницькій області останнім часом збільшуються посівні площі під основною олійною культурою – соняшником (на 2005 рік вони вже складали 81,4 тис. га, що становило 37,8% від площі усіх технічних культур). Разом з тим, урожайність культури залишається невисокою, у межах 9-13 ц/га [3].

Таким чином, виникає необхідність оптимізувати продуктивність цінної олійної культури. Тому метою нашої роботи було вивчити вплив різних за напрямком дії рістрегулюючих речовин на морфогенез і продуктивність рослин соняшника.

Для вирішення поставлених завдань упродовж 2007 року проведено мікропольові експериментальні дослідження на ділянках Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції (с. Агрономічне). У досліді вивчали ефективність ретарданту хлормекватхлориду (ССС) та стимулятора трептолему на районованому для лісостепової зони сортові соняшника Флагман. Рослини одноразово обробляли водними розчинами ССС (0,25%) та трептолему (10 мл/га) у фазу п’яти-шести пар справжніх листків за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2. Морфометричні вимірювання рослин проводили п’ять разів через кожні 15 діб, починаючи з дня обробки. Усі матеріали оброблені статистично за допомогою комп’ютерної програми STATISTІСA-6,0.

В процесі онтогенезу відзначали стійке зменшення лінійних розмірів соняшника за дії ССС, на 30-35 см у порівнянні з контролем. Наслідком цього було підвищення стійкості до полягання, що покращувало умови збору та знижувало втрати врожаю. Застосування стимулятора практично не змінювало висоти рослин. При цьому під впливом обох рістрегулюючих препаратів відбувалося потовщення кореня в районі кореневої шийки та стебла в середній його частині.

Проаналізувавши показник максимальної кількості листків на рослині в процесі вегетації, нами встановлено, що у сорту Флагман за дії трептолему він збільшився на 6-10% у порівнянні з контролем та ССС.

На кінець вегетації у соняшника, обробленого хлормекватхлоридом, кількість живих листків була більшою ніж у контролі на 11%. Стимулятор викликав зменшення кількості живих листків на рослині в кінці вегетації на 9%.

Під впливом обох препаратів діаметр кошиків дослідних рослин був більшим у порівнянні з контролем. Зокрема, на час збору врожаю у соняшника, обробленого ССС, він становив 15,77±0,42 см, а за дії трептоле-му – 16,17±0,46 см, в той час як у контролі цей показник був рівний 14,90±0,46 см.

Обприскування посівів соняшника рістрегулюючими речовинами також впливало на врожайність даної культури. Так, за дії інгібітору та стимулятора росту і розвитку кількість насінин в одному кошику становила відповідно 1085,44±46,62 і 1140,27±52,15 проти 952,70±47,15 штук у контролі. При цьому маса 1000 насінин і маса насіння з одного кошика були близькими до контролю за дії ССС, а під впливом трептолему вони збільшилися на 13 і 8% відповідно.

Отже, обробка соняшника сорту Флагман хлормекватхлоридом та трептолемом призводила до змін у ростових процесах рослин, що сприяло підвищенню продуктивності та полегшило механізований збір урожаю.

Література.

1. Пестициди і агрохімікати України: Практичний довідник для фахівців сільського господарства. – Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2006. – 319 с.

2. Пономаренко С.П. Регуляторы роста растений на основе N-оксидов производных пиридина: (физико-химические свойства и биологическая активность). – К.: Техника, 1999. – 270 с.

3. Статистичний щорічник Вінниччини за 2005 рік / За ред. С.Ігнатова. – Вінниця: Головне Управління Статистики у Вінницькій області, 2006. – 680 с.

4. Яковенко Т.М. Олійні культури України. – К.: Урожай, 2005. – 408с.