Економічні науки / Економіка підприємства

Барда К.Д., к.е.н. Богацька Н.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київський національний торговельно-економічний університет

Методологічні засади

утворення товарних запасів на підприємстві

В сучасних умовах забезпечення безперервності процесу товарообігу набуває особливої актуальності в результаті переходу України на якісно новий рівень економічних відносин, а отже посилення конкуренції між економічними суб’єктами. А це, в свою чергу, передбачає постійну наявність на споживчому ринку певної кількості готових до реалізації товарів, які називають товарними запасами.

Мета створення товарних запасів – забезпечення й підтримка гарного обслуговування клієнтів, вирівнювання постачання товарів, захист від невизначеності попиту та пропозиції, розумне використання людей й устаткування, а також можливість економії при закупівлі більшими партіями.

На сьогодні конкурентоспроможність підприємств визначається великою кількістю чинників. Одним з цих чинників є наявність достатньої кількості товарних запасів і ефективне управління ними.

Товарні запаси – засоби виробництва і товари народного споживання, які перебувають у сфері обігу у вигляді готової продукції на складах підприємств-виробників, на оптових торгових базах, на підприємствах роздрібної торгівлі та на шляху від однієї з перелічених ланок до іншої. Інше визначення: це сукупність товарної маси, що знаходиться в сфері обігу і призначена для продажу. Товарні запаси виконують певні функції: забезпечують безперервність розширеного виробництва і обігу, в процесі яких відбуваються їхнє систематичне утворення і витрачання; задовольняють платоспроможний попит населення, оскільки є формою товарної пропозиції; характеризують співвідношення між обсягом і структурою попиту і товарної пропозиції.

Необхідність утворення товарних запасів предметів споживання викликана наступними причинами: безперервністю процесів обертання; сезонністю виробництва і споживання; нерівномірністю розміщення виробництва і районів споживання; непередбаченими коливання попиту і ритму виробництва; необхідністю перетворення виробничого асортименту в торговий; необхідністю утворення страхових резервів, іншими причинами.

До основних чинників, які впливають на оборотність і величину товарних запасів, відносяться наступні.

1. Співвідношення між попитом і пропозицією товарів. В умовах, коли попит населення перевищує пропозицію товарів, різко прискорюється їхня оборотність, товарообіг здійснюється з меншими товарними запасами. По мірі збільшення пропозиції товарів, насичення ринку, спостерігається деяке уповільнення швидкості обігу товарів. Вивчення попиту населення – одна з умов, що сприяють нормалізації товарних запасів.

2. Складність асортименту товарів. Час обігу товарів складного асортименту, як правило, набагато перевищує час обігу товарів простого асортименту.

3. Організація і частота завозу товарів. Чим частіше завозяться товари в крамниці, тим з меншими товарними запасами можна виконати план товарообігу. В свою чергу частота завозу залежить від місцезнаходження торгових підприємств, умов транспортування, розміщення виробничих підприємств. Чим ближче розміщені промислові підприємства або оптові бази до районів споживання, тим частіше виробляється завіз товарів, тим менше часу витрачається на їхню доставку. Висока частота завозу характерна для товарів, що швидко псуються.

4. Споживчі властивості товарів. Вони або обмежують, або подовжують час обороту.

5. Ритмічність надходження товарів в течію кварталу і місяця, порядок завозу товарів.

На обіг товарів впливає і безліч інших чинників: організація реклами і продажу товарів, транспортні умови, стан матеріально-технічної бази, особливості фасування товарів тощо. Важливе значення мають кваліфікація кадрів і рівень керівництва складним торговим процесом, організація праці тощо.

В розвинених країнах управління товарними запасами базується на використанні потужних інформаційних технологій, що дозволяють практично щодня спостерігати їхній стан і динаміку, автоматично здійснювати розміщення замовлень через комп'ютерну мережу і поповнювати запаси до оптимального рівня. Найбільш розповсюджені системи управління запасами, що засновані на використанні моделі EOQ, засобу червоної лінії, двохсекторного засобу. В останній час отримав розповсюдження метод управління запасами по принципу Just-In-Time. При цьому повнота і вірогідність інформаційної бази забезпечується за рахунок автоматизації обліку і використання міжнародної системи кодування товарів.

Отже, величина товарних запасів і оборотність залежать від багатьох чинників. Одні з цих чинників прискорюють швидкість обігу товарів і завдяки цьому зменшують необхідну величину запасів, інші, навпаки, уповільнюють швидкість товарного обігу і завдяки цьому збільшують розмір запасів. Знаючи це, можна виявити резерви прискорення оборотності запасів підприємства, знизити витрати на утворення і зберігання товарних запасів. Загалом же, для ефективного управління товарними запасами необхідно розробляти стратегії з урахуванням сучасного світового досвіду та вітчизняних досягнень.

Література:

1. Мазаракі А.А., Бланк І.О. Внутрішня торгівля в Україні: економічні передумови ефективного розвитку. Монографія. Київ: КНТЕУ, 2006.

2. Роздрібна торгівля області у 2004 році: Статистичний збірник. – Вінниця: Головне управління статистики, 2005.