Економічні
науки
Рогозян С. М.
Донбаський державний технічний університет
ВИТРАТИ НА РЕМОНТ ТА ТЕХНІЧНЕ
ОБСЛУГОВУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ДОВГОСТРОКОВИХ АКТИВІВ У ОБЛІКОВОМУ ПРОЦЕСІ
Довгострокові активи поділяють на матеріальні та нематеріальні. При
придбанні довгострокового активу його відображають відповідному рахунку за
купівельною вартістю. Купівельна вартість включає як усі витрати покупця
(грошовий еквівалент таких витрат) при придбанні активу, так і всі необхідні та
доцільні витрати на підготовку активу до експлуатації за його призначенням.
Покупець довгострокового активу придбає певну кількість майбутніх послуг та
доходів, оплачених авансом. Протягом експлуатації довгострокового активу ці
оплачені наперед послуги поступово використовуються та приносять доход.
Тому, згідно з принципом погодженості, купівельна вартість кожного
активу (за вирахуванням будь – якої визначеної ліквідаційної вартості)
розподіляється між тими обліковими періодами, протягом яких цей актив сприяє
отриманню доходу. Таким чином, витрати, які несе власник довгострокового активу
при його придбанні, погоджується з доходами, отриманими від його експлуатації.
Цей процес розподілу купівельної вартості активу називається зносом щодо
будівель, споруд та обладнання, вичерпанням щодо природних ресурсів та амортизацією
щодо нематеріальних активів.
Витрати, які несе власник довгострокового активу при його експлуатації
поділяються на :
1. Капітальні витрати – витрати, які спрямовано на отримання
доходу протягом одного чи більше облікових періодів після поточного. Їх
відображають по дебету відповідного рахунка активу та враховують при
нарахуванні зносу, вичерпання чи амортизації протягом решти визначного строку
корисного використання активу.
2. Поточні витрати – витрати, які спрямовано на отримання
доходу тільки у поточному обліковому періоді. Їх відображають по дебету
відповідного рахунка витрат у день їх здійснення.
Ремонтні витрати та витрати на
технічне обслуговування є поточними витратами, тобто їх вони визнають у
поточному обліковому періоді. Витрати на капітальний ремонт довгострокових
активів та їх доукомплектацію є капітальними.
Довгострокові активи можуть списуватися з балансу навмисно при продажу чи
повному перенесенні їх купівельної вартості на витрати минулих та поточного
періодів чи не навмисно через певні випадкові обставини (шторм, пожежа або
аварія). При списанні з балансу якого–небудь активу суму його нарахованого
зносу, витрачання чи амортизації необхідно визначити на дату списання з
балансу. Операцію списання активу з балансу відображають шляхом списання
залишків з рахунку відповідного активу та рахунку нарахованого зносу,
витрачання чи амортизації. Прибуток чи збиток від використання списаного з
балансу активу виникає, коли балансова вартість цього активу відмінна від його
продажної ціни (чи суми страхової компенсації). Крім того, існують спеціальні
правила щодо відображення в обліку операцій по обміну довгостроковими активами
чи їх частинами – тобто не грошових операцій.
1.
Про бухгалтерський облік і фінансову
звітність в Україні: Закон України від 16.07.99 р. №996 – ХІУ.
2.
Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”: Наказ МФУ від 31.03.99 р. №
87.
3.
Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 2 “Баланс”: Наказ МФУ від 31.03.99 р. № 87.
4.
Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 3 “Звіт про фінансові результати”: Наказ МФУ від 31.03.99 р. № 87.