Економічні науки/1. Банки та банківська система

ас. Воличенко О.О.

ас. Добруля О.О.

Херсонський державний аграрний університет, Україна

Розвиток банківського кредитування агросфери

Економічний розвиток аграрного сектору передбачає його здатність до забезпечення зростання власного виробництва в умовах дотримання оптимальних пропорцій свого внутрішнього розвитку й збалансованості з розвитком як економічних систем, що з ним взаємодіють, так і систем неекономічного характеру, а саме – екологічної та соціальної. Забезпечення такого розвитку відповідає стратегічним цілям державної аграрної політики України, зокрема щодо перетворення сільськогосподарської галузі на високоефективний, конкурентоспроможний сектор економіки держави та комплексного розвитку сільських територій і розв’язання соціальних проблем на селі. Дослідження шляхів забезпечення сталого розвитку агро сфери нерозривно пов’язане з пошуком механізмів стабілізації сільськогосподарського виробництва, що неможливо без забезпечення ефективного функціонування системи кредитування галузі. Проблеми становлення і розвитку кредитних відносин сільськогосподарських товаровиробників і банків висвітлені, зокрема, у працях В.Я.Амбросова, В.М.Алексійчука, М.Я.Дем’яненка, П.П.Лайка і багатьох інших учених. Водночас актуальним лишається подальший аналіз специфіки кредитування агро сфери та удосконалення механізму її забезпечення, зокрема банківськими кредитними ресурсами. Проаналізуємо сучасний стан та визначимо основні перешкоди на шляху розширення банківського кредитування агросфери, у тому числі з позиції його узгодження з інтересами комерційних банків. Розроблення комплексу заходів із зростання привабливості кредитування сільськогосподарських товаровиробників для банків визначається як одне з першочергових завдань в Указі Президента України "Про стан агропромислового комплексу та заходи щодо забезпечення продовольчої безпеки держави". Специфіка сільського господарства зумовлює необхідність авансування туди коштів на відносно тривалий час. До того ж ця сфера характеризується порівняно вищою ризикованістю господарювання. Одним із найпоширеніших у світі видів державної допомоги виробникам аграрної продукції є їх пільгове кредитування, тобто здешевлення за рахунок державних доплат кредитів, що надаються аграріям комерційними банками. В Україні пільгове кредитування підприємств АПК започатковано у 2000 році і відтоді простежується його позитивна динаміка. Упродовж 2000—2006 років загальні обсяги наданих аграріям кредитів зросли майже учетверо, у тому числі на пільгових засадах — усемеро. Напрями кредитування агросфери визначаються головними потребами її розвитку, насамперед необхідністю оновлення спеціальної техніки та сезонного поповнення інших видів виробничих ресурсів. Перевірка ефективності використання коштів державного бюджету на виконання програми підтримки сільськогосподарських товаровиробників у 2004 році, здійснена Рахунковою палатою України, засвідчила, що з точки зору залучення таких кредитних ресурсів програма є ефективною, проте недосконалість чинного механізму здешевлення кредитів призвела, зокрема, до того, що кількість сільськогосподарських підприємств, які фактично їх отримали, істотно менша від запланованої. Так, за короткостроковими кредитами при плані у 8000 підприємств фактично отримали кредити лише 5182, а за довгостроковими, відповідно, 2420 і 1089. Відомо, що відносно менші можливості доступу до кредитів комерційних банків порівняно з великими сільськогосподарськими підприємствами мають вітчизняні фермери. Кредити, надані останнім, наприкінці 2006 року становили трохи більше 4 % від загальних обсягів, отриманих агросферою кредитних ресурсів, що в цілому відповідає масштабам фермерського виробництва у структурі загального випуску галузі. Регіональні відмінності в умовах надання кредитів фермерам зумовлюються різними ступенями ризикованості землеробства, розгалуженістю банківської мережі, прибутковістю ведення господарської діяльності тощо. Найнижчі відсотки за кредитами були в Одеській, Черкаській і Харківській областях, а найвищі — у Запорізькій і Херсонській. Найгостріший дефіцит кредитних ресурсів комерційних банків для фермерських господарств мав місце у західних областях, особливо на Закарпатті. Програми кредитування фермерів започатковано, зокрема, у банках "Надра" та "Форум". Одну з найцікавіших пропонує банк "Надра" за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку, яке виділило близько 6 млн. доларів на відшкодування 50 % ризику неповернення кредиту, виданого цим банком фермерам і постачальникам устаткування". Банк "Форум" станом на 1 серпня 2005 року у рамках програми "Агро Плюс" видав українським сільськогосподарським підприємствам 121 кредит на загальну суму понад 1,3 млн грн. Одержувачами кредитів за цією програмою стали переважно невеликі фермерські господарства, діяльність яких пов'язана не тільки з виробництвом і переробкою сільськогосподарської продукції, а й з сільською інфраструктурою. Підбиваючи підсумки, зазначимо: щорічне збільшення обсягів кредитів, наданих астросфері як на загальній, так і на пільговій основі, поки що не досить відчутно позначається на розвитку галузі. Причиною цього є не лише недостатні (порівняно з необхідними) масштаби кредитування, а й теперішній механізм надання кредитів аграріям та розподілу між ними коштів, які виділяються з бюджету на здешевлення банківських позик. Зрозуміло також, що лише кредитне забезпечення, хоч би яким масштабним та ефективним воно було, неспроможне кардинально вплинути на функціонування галузі, сприяти її стрімкому економічному зростанню. Банківське кредитування є хоч і дійовим, але одним з інструментів у цілісній системі механізмів забезпечення стабілізації та розширеного відтворення як сільськогосподарського виробництва, так і аграрного сектору в цілому.

Література:

1. Сомик А.В. Банківське кредитування сільськогосподарських товаровиробників: сучасний стан і проблеми розвитку // Економіка АПК. – 2005. №9. – С.52.

2. Бюлетень Національного банку України. – 2005. - №3. – С.60.