УДК 658.01

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ

ПІДПРИЄМСТВА-СУБ’ЄКТА ЗЕД

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

доц. Родіонов О.В.

маг. гр. К 303 Самошин О.О.

Інтеграція України у міжнародний фінансовий простір та загострення конкуренції на світовому ринку товарів та послуг призводить до активізації процесів зміни власності підприємств-суб'єктів ЗЕД. У зв'язку з цим постає проблема об'єктивної оцінки вартості підприємств-суб'єктів ЗЕД, що є ключовим при зміні права власності на їхні акції, а також аналізу у привабливості окремих об'єктів інвестування. Одним з напрямів оцінки підприємств-суб'єктів ЗЕД є репутація підприємств, при чому вартість деяких підприємств визначається саме з вартості їх ділової репутації, а не основних фондів, майна та інших складових. Таким чином, ділова репутація суб'єктів ЗЕД стає одним з головних чинників визначення ринкової вартості підприємства.

Ділову репутацію можна визначити як кумулятивне судження суспільства про підприємство – суб'єкт ЗЕД за визначений період на підставі порівняльного успіху на ринку і задоволення сподівань акціонерів і споживачів. Ділова репутація залежить від розміру підприємства і галузі, в якій воно працює. Існує зв'язок між репутацією і соціальною значущістю підприємства – вкладом підприємства в суспільство: в його розвиток і поліпшення.

Ділова репутація необхідна для досягнення підприємством стійкого і тривалого ділового успіху, по-перше, сильна ділова репутація підприємства дає ефект визначеної ринкової сили, тобто приводить до зниження чутливості стосовно ціни. По-друге, ділова репутація зменшує замінюваність товарів, а виходить, захищає виробника від атак конкурентів і зміцнює позиції щодо товарів-замінників. По-третє, сильна ділова репутація полегшує доступ підприємства до ресурсів: фінансових, інформаційних, трудових і інших. По-четверте, сприяє розвитку позитивних зв'язків з партнерами, постачальниками, клієнтами.

Ділова репутація, може бути як позитивною, так і негативною. Для вироблення адекватної зовнішньоекономічної стратегії управління підприємством важливо пов'язати ухвалюванні рішення з рівнем ділової репутації. Вартість підприємства можна визначити як ринкову вартість всіх акцій підприємства, а ділову репутацію – як перевищення ринкової вартості всіх акцій над вартістю чистих активів по бухгалтерському балансу.

Під коефіцієнтом ділової репутації (KDR) можна розуміти відношення ділової репутації до вартості підприємства-суб'єкта ЗЕД.

при S = S1+S1+…Sn + DR,

S – вартість підприємства ;

- вартість матеріальних та нематеріальних складових вартості підприємства;

DR – ділова репутація

Чим більше KDR, тим більше частка ділової репутації в вартості підприємства. Сформуємо чотири умовних групи по розміру KDR:

1) -1> KDR>-0,5; 2) -0,5≥ KDR>0; 3) 0≥ KDR>0,5 4) 0,5≥ KDR>1. Для кожної групу потрібно придержуватися відповідної стратегії розвитку.

При критичному рівні ділової репутації (-1 > > KDR > -0,5) довгострокове функціонування підприємства економічно недоцільно. Слід максимально "вижати" з активів і реорганізувати підприємство. На практиці така ситуація може виникнути як в результаті деградації підприємства, так і унаслідок цілеспрямованих дій керівництва (відхід від податків, фіктивне банкрутство, фінансові піраміди і ін.).

При незадовільному рівні ділової репутації (-0,5 > KDR > 0) необхідно збільшувати частку на ринку через випуск якісних товарів, впровадження фірмового стилю, відбір і навчання персоналу, формування стандартів роботи. Як правило, це відноситься до новостворюваних підприємств.

При достатньому рівні ділової репутації (0 > KDR > 0,5) слід націлити бізнес на лідерство в галузі або ринковому сегменті за допомогою інвестицій в розвиток і інновації у поєднанні з формуванням позитивної ділової репутації.

При високому рівні ділової репутації (0,5 > KDR > 1) мета підприємства – монополізація ринку через поглинання конкурентів у поєднанні з підвищеною увагою до захисту ділової репутації.

Розглянутий спосіб визначення коефіцієнта ділової репутації можливо використовувати при розрахунку вартості підприємства при його придбанні або продажі, а також для стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Література

1.Горін С. Ділова репутація організації. Пер. с англ. / Под ред. І.В. Андреєвої. – СПб: Питер, 2001. – 320 с.

2.Родіонов О.В. Розвиток екологічного менеджменту. Монографія .– Луганськ: Вид-во. СНУ ім. В. Даля, 2005. – 156 с.