“Педагогічні науки”

Проблеми підготовки спеціалістів

Цецик С.П.

Національний університет водного господарства та природокористування

м.Рівне

Самостійна робота – важлива складова реалізації

професійної спрямованості навчання вищої математики

студентів-екологів

Зміни, що відбуваються сьогодні в соціально-економічному середовищі, а також входження України у світовий освітній простір вимагають перетворень у системі освіти. Поряд із проблемою надання студентам грунтовних предметних знань, акцент робиться на формуванні активної, самостійної особистості, спроможної творчо використовувати отримані знання у професійній діяльності.

Однією з найважливіших та визначальних дисциплін фундаментальної природничо-наукової підготовки майбутніх фахівців у галузі екології та охорони навколишнього середовища є “Вища математика”. У процесі вивчення даного предмету студенти повинні оволодіти відповідним математичним апаратом, що слугуватиме їм інструментом для вивчення спеціальних дисциплін, для проведення експериментальних досліджень й проектування, які вимагають грунтовних знань математичних методів та методів математичного моделювання. Також зазначимо що, заняття математикою розвивають мислення, творчу ініціативу, самостійність тощо. Високий рівень математичної підготовки студента – запорука його успіху у професійній діяльності еколога.

На жаль, значне скорочення обсягу вивчення точних наук, зокрема курсу вищої математики (на 50%), негативно відобразилося на викладанні дисципліни. Переважно формально-логічний виклад навчального матеріалу знижує освітню роль предмета: студенти не бачать шляхів використання математичних знань у професійній діяльності. В наукових дослідженнях Т.В.Крилової зауважується, що на сучасному етапі курс вищої математики призначений для загального розвитку і майже не сприяє підвищенню якості підготовки спеціалістів [3].

Одним із шляхів вирішення такої проблеми є, на нашу думку, надання курсу вищої математики професійної спрямованості.

Дослідженню проблеми математичної підготовки студентів нематема-тичних спеціальностей, зокрема, питанню введення у навчальний курс прикладних задач професійного змісту, присвячені роботи науковців: А.Д.Мишкіса, Б.В.Гнеденко, Б.О.Солоноуц, В.Г.Скатецького, Т.В.Крилової та інших.

Проаналізувавши дослідження названих вчених, а також враховуючи вимоги, щодо професійної підготовки спеціалістів у галузі екології та охорони навколишнього середовища, можна сформулювати такі дидактичні положення необхідності надання курсу вищої математики професійної спрямованості:

- подолання формально-логічного викладання матеріалу і надання абстрактним математичним поняттям і положенням конкретного змісту;

- забезпечення органічної єдності екологічних понять з умовами математичних задач;

- ознайомлення студентів з методами математичного моделювання як необхідного елемента професійної підготовки;

- розвиток професійно-прикладного математичного мислення студентів (відпрацювання навичок постановки і розв’язання прикладних задач за допомогою математичних методів);

- забезпечення мотивації вивчення дисципліни, як необхідного психологічного фактора, що сприяє підвищенню інтересу до навчального предмета;

- розвиток екологічної культури студентів.

Під професійною спрямованістю викладання курсу вищої математики для студентів-екологів будемо розуміти безперервний процес формування у них знань і вмінь застосовувати математичні методи та методи математичного моделювання при розв’язанні актуальних проблем екології з метою підготовки до майбутньої професійної діяльності.

Успішна реалізація такого підходу базується на самостійній роботі студентів. Це пояснюється тим, що з одного боку недостатньо аудиторних годин, а з другого – певними перевагами самостійної роботи над навчальним матеріалом з вищої математики: краще запам’ятовується та осмислюється інформація; розвиваються навички контролю й самоконтролю; набуваються навички роботи з навчальною літературою; формується характер особистості (розвиваються вольові зусилля) тощо.

Питанням організації самостійної роботи у ВНЗ присвячено чимало досліджень, особливу увагу привертають роботи [1– 4].

Аналіз науково-педагогічної літератури дозволив нам виділити такі важливі компоненти в організації самостійної роботи:

- методичне забезпечення навчальної дисципліни;

- диференційовний підхід у підборі завдань;

- постійний контроль за роботою студентів.

У своїй роботі ми виходили з позиції П.І.Підкасистого, що самостійна робота у вищій школі є специфічним засобом організації і управління самостійною діяльністю студента в учбовому процесі. Предметом пізнавальної діяльності при цьому буде слугувати задача, що включена в той чи інший вид самостійної роботи [4].

Під час проведення практичних занять з вищої математики ми виділяємо такі типи самостійних робіт: а) репродуктивні; б) частково-пошукові або евристичні; в) дослідницькі.

Репродуктивні самостійні роботи включають у себе задачі та вправи, що вимагають типових методів аналізу і розрахунків. Вони призначені для опанування студентами навчального матеріалу, що передбачений програмою. Хоча репродуктивна діяльність має певні недоліки: не сприяє розвитку творчого мислення, активності, у процесі вивчення математики вона має важливе значення. Адже недостатня увага до репродуктивної діяльності студентів може привести до того, що у них не сформується фонд дійових знань [5].

За проведеним нами дослідженням самостійна робота студентів-першокурсників даного фаху утруднена такими причинами:

- низький рівень шкільної математичної підготовки (за даними “нульового контролю” успішність студентів складає 7,4%, якісна – 2,3%);

- психологічні особливості навчального предмету: велика кількість термінів і понять; високий рівень узагальнення й абстрагування; тісний зв’язок між всіма елементами знань тощо.

З метою надання студентам методичної допомоги нами підготовлено “Практикум до самостійної роботи з дисципліни “Вища математика”. Він вміщує короткі теоретичні відомості, приклади розв’язання типових задач, завдання для самоконтролю, а також до кожного розділу навчального курсу складено індивідуальні завдання, про виконання яких студенти обов’язково звітують. Такий підхід дозволив нам забезпечити систематичність та самостійність роботи студентів, а також дещо вивільнити час для розв’язання задач професійного спрямування.

Зміст частково-пошукових або евристичних самостійних робіт спрямований на поглиблення та розширення математичних знань студентів. При цьому ми виділяємо два класи задач:

1) модифіковані задачі: задачі на виявлення протиріч, задачі з відсутністю повної інформації, або з її надлишком; задачі на виявлення помилок; задачі з параметрами тощо;

2) задачі, що вимагають вміння застосовувати математичні методи до розв’язання задач професійного спрямування. Складені задачі імітують реальне дослідження екологічних явищ і процесів, але мають дещо спрощений характер.

Дослідницькі самостійні роботи використовуємо у кінці вивчення курсу вищої математики. Студенти розв’язують довгострокові завдання, що передбачають прикладні задачі професійного змісту з елементами математичного моделювання.

Отже, такий підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення вищої математики дозволяє показати студентам значущість математичних методів у майбутній професійній діяльності. А також формує усвідомлену потребу у самостійній роботі, як засобу професійної самопідготовки.

Література:

1. Вергасов В.М. Активизация познавательной деятельности студентов в высшей школе. – Киев.: Вища школа, 1985. – 176 с.

2. Козаков В.А. Самостоятельная работа и еë информационно-методическое обеспечение: Учебное пособие. – К.: Вища шк., 1990. – 248 с.

3. Крилова Т. В. Проблеми навчання математики в технічному вузі. – К.: Вища школа, 1998. – 438 с.

4. Пидкасистый П.И. Сущность самостоятельной работы и психолого-дидактические основы еë классификации// Проблемы активизации самостоятельной работы студентов. Межвузов. сб. н.тр., Пермский ун-т, 1979. – 400 с.

5. Слєпкань З. І. Методика навчання математики: Підручник. – К.: Вища школа, 2006. – 582 с.

Цецик Світлана Петрівна,

асистент кафедри вищої математики

Національного університету водного господарства та природокористування, м.Рівне

Домашня адреса:

33000

м.Рівне

вул. Вербицького, б. 18