Філологічні науки/Теоретичні та
методологічні проблеми дослідження мови
Байдак
Л.І.
Сумський
національний аграрний університет
Абревіація як один із
продуктивних видів лексичної компресії у сучасній англійській мові
Кожна іноземна мова – це живий організм, що зазнає різних змін. Процес становлення живої мови, її удосконалення ніколи не припиняється. Особливо важливим є те, що мовні системи рухаються у певному напрямку, який можна розглядати як “еволюцію мови”. Мета такого руху - це спрямування на багатоканальність мовного повідомлення, тобто передача все більшої інформації за одиницю часу. А оскільки одиниця часу є константою (незмінною), модифікації зазнає власне мова та засоби її вираження.
Тенденція до економії мовних засобів присутня в усіх системах мови (фонетична, лексична, семантико-граматична, синтаксична) та виявляється на різних рівнях функціонування мовних одиниць – речень, словосполучень, слів, морфем, фонем.
Продуктивним видом лексичної компресії є абревіація. Скорочування виразів та їх поєднання таке ж давнє, як і письмо, оскільки люди завжди враховували принцип економії мовних засобів. Особливого поширення цей прийом набув у XX столітті. Серед різних причин такого явища можна назвати такі:
· прискорення темпу життя,
· суспільні та політичні зміни,
· зростання потоку інформації,
· інтенсивний розвиток засобів масової інформації.
Сучасна англійська мова має дуже розвинену систему абревіації і широкі перспективи для її подальшого розвитку.
Абревіація – це утворення нових слів шляхом скорочення (усічення основи). У результаті цього процесу утворюються слова з неповною, усіченою основою (основами), які називаються абревіатурами. Абревіатури англійської мови поділяються на дві групи – графічні і лексичні. Графічні скорочення системно проявляються на письмі, лексичні – і у писемному, і в усному мовленні; вони можуть бути простими та складними.
Прості
абревіатури утворюються шляхом усічення, який полягає у редукуванні слова до
однієї його частини. Частина, що збереглася фонетично не змінюється, але цей
процес може супроводжуватися зміною написання збереженої частини слова,
наприклад, mike < microphone; dub < double; budgie < budgerigar;
Найпоширенішим
є скорочення фінальної частини слова (апокоп), як у ad < advertisement; lab < laboratory; gym < gymnasium; exam < examination; deli < delicatessen; hippo < hippopotamus.
Менш поширеним є усічення початку слова (або аферезис): pipes < bagpipes; phone < telephone; burb < suburb; plane < aeroplane; cyclist < bicyclist. Початкове та фінальне усічення можуть поєднуватися в одному слові, у результаті чого від слова-продуцента залишається лише середня частина (наприклад, flue < influenza; fridge < refrigerator;). Синкопа (усічення середньої частини) є найменш продуктивним способом (maths < mathematics; natl < national; balm < balsam; Bart < Baronet).
До окремої
групи виділяють скорочення стійких сполучень, оскільки вони є результатом не
лише словотвірних, але й граматичних процесів. Усічення словосполучень
супроводжується одночасно трьома різними процесами: скороченням, еліпсисом та
субстантивацією. Наприклад, caps < capital letters; Frisco < San Francisco; cellphone < cellular telephone; helipad < helicopter pad; hols < holidays.
Абревіатури, які є вторинними назвами предмета й існують у мові нарівні з повною формою, є стилістично забарвленими і носять неофіційний розмовний характер. Якщо ж слово-продуцент переходить до застарілої пасивної лексики, то абревіатура стає основним і стилістично нейтральним словом.
Складні
абревіатури утворюються шляхом усічення та складанням основ. Вони формуються з
початкових літер або складів слів, або з їх сполучення з неусіченими основами.
Наприклад, V-Day < Victory Day; Lib
Dem < Liberal Democrat; H-bomb < hydrogen bomb; A level < advanced level; LLC < limited liability company; CD < compact disc.
Залежно від
фонемного складу і способу вимови є алфавітизми (буквені скорочення, в яких
кожна літера читається як в алфавіті), наприклад, BBC [ˏbi:bi:ʹsi:] < the British Broadcasting Corporation;
GNP [ˏʤi: en:ʹpi:] < gross national product CV [ˏsi:ʹvi:] < curriculum vitae, та акроніми (ініціальні
абревіатури), які вимовляються за фонетичними нормами мови (як звичайне слово),
а не за алфавітними назвами букв: NATO [ʹneitəu] < the North Atlantic Treaty Organisation;
EFTA [ʹeftə] < European Free Trade Association; DAT [dæt] < digital audio tape; AIDS [eidz] < Acquired Immune Deficiency Syndrome.
Отже,
абревіація скорочує матеріальну оболонку слів, збільшуючи швидкість одержання
інформації від автора до адресата, а власне абревіатура є засобом концентрації
інформації. У сучасній англійській мові скорочення дуже швидко прогресує, що
пояснюється доступністю і оперативністю їх створення, а також раціональністю,
яку закладено в їх структуру – лаконічністю, економністю, семантичною місткістю
та інформативністю.