Фізична культура і спорт

1. Фізична культура і спорт:

проблеми, дослідження, пропозиції.

Долиніна Міла Милківна старший викладач фізичного

виховання Національного університету харчових технологій

Дорошенко Ірина Володимирівна викладач фізичного виховання Національного університету харчових технологій

Дорошенко Ігор Володимирович викладач фізичного

виховання КІСІТ КНЕУ

8 097 825 07 52

Особливості проведення факультативних занять із студентами основного навчального відділення

Існує безліч підходів до визначення “здоров’я”. Одні визначають здоров’я як індивідуальний показник, інші – на рівні популяції.

На здоров’я людини впливають різні фактори: вони приблизно на 50% залежать від способу життя, на 20% - від стану зовнішнього середовища і тільки 8,5% - від виключно медичних факторів.

Сучасна Україна має наступні показники захворювань студентів: майже 90% студентів мають відхилення стану здоров’я, більше 50% - незадовільну фізичну підготовку. В місті Києві за останні декілька років збільшилась кількість захворюванності у молоді на 30%. Майже 2/3 юнаків не можуть бути призвані до лав армії тому, що потребують лікування та оздоровлення. Цей факт має безпосереднє відношення до занять спортивно-оздоровчої направленості, тому що ці заняття на сьогоднішній день є самими ефективними для зміцнення здоров’я без економічних затрат.

Не дивлячись на розповсюдження різноманітних форм фізкультурних занять, практичний досвід і аналіз існуючих данних говорить про те, що у студентів різко знизився інтерес до проведення спортивно-масових заходів, значна частина студентів віддає перевагу відносно пасивним формам проведення дозвілля.

В проекті національної доктрини розвитку фізичної культури і спорту роблять наголос на те, що тижневий об’єм рухової активності для студентів вузів повинен складати 8-10 годин. Оскільки такий об’єм фізичного навантаження забезпечує оздоровчий ефект, сприяє зменшенню захворюванності, також дозволяє сформувати у студентів звичку до подальших систематичних занять фізичними вправами.

Фізичне виховання в вузах проводиться на протязі всього навчання студентів по формі учбової та позаучбової діяльності. Під формами занять фізичними вправами розуміють способи організації учбово-виховного процесу, кожний з яких характеризується взаєморозумінням викладача (тренера) та студента, а також відповідними умовами занять.

Тільки система ретельно продуманого, добре організованого впливу, відповідаючого цілям виховання, особливостям та можливостям вузів, дає необхідний результат.

Необхідною умовою успішної організації виховного процесу на факультеті є активна участь студентської молоді в справах самоврядування.

Система керівництва впровадженням фізичної культури та спорту на факультеті, на основі принципу самоврядування, здійснюється заступником декана зі спортивно-масової роботи. Він в своїй роботі повністю спирається на фізкультурний актив факультету – орган студентського самоврядування через який здійснюється керівництво масової фізкультурно-оздоровчої роботи на факультеті.

Вибор активу та фізорга є важливою ланкою в організації роботи на факультеті. Не менш важливо оновлення спортивної бази, покращення санітарних умов, естетики оформлення місць занять у припустимий час тренувань.

Досвід учбових закладів показує, що позаудиторні (факультативні) заняття є майже не єдиною надією підтримання фізичних кондицій студентів особливо старших курсів. Популярність факультативів можлива тільки при визначених умовах:

· гнучкий розклад додаткових занять (зручний час);

· можливість відвідувати заняття всім незалежно від рівня фізичної підготовленості;

· відвідувати заняття з друзями навіть не будучи студентами вуза повинна заохочуватись;

· різноманітні програми занять з урахуванням традицій, модних течій;

· можливість займатися по індивідуальній програмі;

· можливість отримати консультацію зі складенню індивідуальних, оздоровчих або тренувальних програм;

· можливість отримати лікарсько-медичну консультацію;

· широку участь студентів-активістів в розробці положень, їх впровадження при організації факультативних форм занять (в якості інструкторів, організаторів, керівників груп).

Методи проведення факультативних занять:

· теоретичні відомості (у вигляді консультації, лекції, обміну досвідом та т.п.) про здоровий спосіб життя, з основ самоконтролю, самомасажу;

· заняття з виду спорту із оздоровчою направленністю (елементи корегуючої гімнастики, атлетизма, туризма, занять на відкритому повітрі);

· систематичний лікарський контроль, ведення щоденника самоконтроля;

· консультації, обстеження стану здоров’я, фізичної підготовленості, рекомендації;

· практикум консультації з підбору та освоєнню комплексів фізичних вправ;

· практикум консультації з організації проведення змагань, туристичних походів, лижних походів та ін., силами ініціативних груп;

· практикум консультації з підготовки суддів з видів спорту при проведенні масових заходів;

· консультації дієтологів, косметологів, гінекологів в рамках інтересу роботи спортивного клуба, кафедри;

· консультації з використанням малих форм занять фізичними вправами в режимі дня (ранкова гімнастика, фізкультпауза та т.п.).

Ця методика заходів “працює” тільки при поважному взаєвідношенню кафедри фізичного виховання із спортивним клубом, деканатом, учбовим відділом, ректоратом.

В деяких вузах невірно зрозуміли значення факультативних занять та надали їм вид секційних. Внаслідок цього студенти, які мають недостатній фізичний розвиток, не отримують загальної підготовки, гублять інтерес їх відвідувати. Таким чином, студенти з незадовільною фізичною підготовкою продовжують займатися фізичною культурою всього 2 години на тиждень на основних академічних заняттях, що не дає їм можливості успішно оволодіти програмним матеріалом.

Існують вузи, які не мають факультативних занять з організаційних або технічних причин.