Гурський А.П., Семенов А.О.
Вінницький
національний технічний університет
Вимірювання частоти методом квантів
В останній час підвищується цікавість до перетворення частота-напруга, а
отже і до методів її вимірювання.
Станом на сьогоднішній день відомо багато аналогових і цифрових методів
визначення частоти, які характеризуються перевагами і недоліками. Але
враховуючи високу інтеграцію мікропроцесорної техніки у сучасну електроніку
можна зробити ставку на цифрові методи вимірювання.
У вимірювальній техніці, а особливо у напрямку перетворювачів напруга-частота,
проблема полягає в тому, що треба за досить малий проміжок часу визначити
частоту з високою точністю.
Цифрові методи вимірювання частоти в основному ґрунтуються на підрахунку
кількості імпульсів за певний проміжок часу (метод прямого підрахунку), або на
зворотному – підрахунок часу, за який пройде задана кількість імпульсів (метод періодоміру) [1]. Ці два методи є не досить досконалими,
так як в першому випадку існує значна похибка підрахунку, що виникає внаслідок
різниці фронту імпульсу і границею інтервалу часу вимірювання. Другий же метод,
позбавлений великої похибки, але має недолік в тому, що якщо частота
змінюється, то і час виміру змінюється, що створює незручності в обробці
результатів і не забезпечує постійної дискретизації по вісі часу.
Для усунення вищезазначених недоліків, авторами пропонується метод, що
об‘єднує метод прямого підрахунку і метод періодоміру
і має назву метод квантів. Цей метод дає значне зменшення похибки та
встановлення постійного часу вимірювання. Нижче описується структура роботи
даного методу, структурна схема якого зображена на рис.1, а часова діаграма на
рис.2.
За допомогою опорного генератора формуються первинні відліки
з частотою повторення .
Нехай точка А буде моментом у який починається активна робота частотоміра,
тобто в цей момент система запуску лічби подає сигнал старту, а отже можна
вважати, що це є точкою відносного нуля, і саме в цей момент в таймері
загального часу починає формуватися інтервал довжиною .
Рисунок 1 – Структурна схема запропонованого методу
В проміжку [0,] система запуску лічби налаштовується на один із фронтів (в
даному випадку на зростаючий) і в момент приходу фронту подає сигнал запуску таймеру
квантів. В свою чергу таймер квантів починає формувати внутрішній інтервал часу
з затримкою що складає , тобто, інтервал внутрішнього часу починає формуватись у
момент часу .
Рисунок
2 – Часова діаграма методу
У момент часу , лічильник імпульсів має переповнення, так як вже нарахував
k імпульсів (в даному випадку 5), що складають один квант, і скидається на
нуль. При цьому він формує один імпульс і подає його на лічильник квантів з затримкою, що складає . В цей самий момент, а саме в момент , система запису значення часу після кванта записує значення
часу від початку формування інтервалу внутрішнього інтервалу часу, а отже
записує значення що рівне .
Такий процес продовжується до моменту , тобто до моменту коли таймер загального часу завершить свою
роботу. Це є сигналом до передачі даних ( – кількість квантів по k
імпульсів, що підраховані лічильником квантів; - кількість імпульсів
опорного генератора що складають інтервал загального часу і підраховані
таймером загального часу; - кількість імпульсів
опорного генератора, що складають внутрішній інтервал часу, і підраховані
таймером квантів) з подальшою їх обробкою за формулою:
.
Відносна похибка в цьому випадку може бути обрахована:
,
де - кількість імпульсів
опорного генератора, що відповідає часу затримки початку підрахунку ; - кількість імпульсів
опорного генератора, що відповідає часу затримки запису значення часу після
кванту ; - кількість імпульсів
опорного генератора, що відповідає похибці підрахунку таймера квантів (має
постійне значення ~(2-4) такти опорного генератора).
Література
1. Пронин Н.С. Основы метрологии: практикум по метрологии и измерениям. –М. изд. Логос, 362 с.
2. Кофанов В.Л., Семенов А.О., Новак О.М. Цифровий частотомір на ПЛІС.
Сучасні проблеми радіоелектроніки,
телекомунікацій та приладобудування (СПРТП-2007). Матеріали ІІІ МНТК. м. Вінниця,
31 травня – 2 червня 2007 року. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця,
2007. – С.48-49.