Екологія/6. Екологічний моніторинг

Вельчева Л.Г., Кулаєва М. В.

Мелітопольський державний педагогічний університет

Динаміка віково-статевої структури населення м. Мелітополя Запорізької області.

Вивчення динаміки віково- статевої структури населення вкрай необхідно для оцінки та складання науково обґрунтованого прогнозу соціально- економічного розвитку як окремого регіону, так і держави, а також для розробки комплексу заходів для оптимізації тенденцій їхнього розвитку з урахуванням демографічний змін у суспільстві.

Зміна співвідношення між віковими групами та розподілу населення за статтю суттєво впливає на виробництво, розподіл та споживання матеріальних благ та послуг, соціальну сферу .[4]

Постаріння працездатного населення, а також зменшення його частки, що фіксується сьогодні − є насторожуючими симптомами, що можуть негативно позначитись на економіці держави.[2]

Метою даної роботи є оцінка віково – статевої структури населення в м. Мелітополі Запорізької області. В роботі використовувались дані, надані Мелітопольським та Запорізьким статистичними управліннями.

Вікова структура населення залежить від збільшення тривалості життя, рівня народжуваності, процесів міграції, генетичних особливостей популяції. У зв’язку з цим прийнято розрізняти так зване “старіння знизу”, яке визначається зменшенням частки дітей, в наслідок зниження народжуваності, і постаріння “зверху”− ріст кількості населення в старших вікових групах.

Проведений нами аналіз свідчить, що за період дослідження з 2001 по 2006 рр. кількість дітей серед населення Мелітопольського району неухильно зменшувалася не лише абсолютно, але й відносно: в структурі міського населення їх частка знизилася з 14,4 % (2001 р.) до 12,1 % (2007 р.); в структурі сільського населення з 18,1 % до 15,5 % відповідно.

Коефіцієнт W в м. Мелітополі та в районі за шкалою Е. Розета ( в період 2001-2007років) становить 20 − 19,2 %.Це свідчить про те, що населення даного району належить до категорії “старого”.

Розподіл населення за статтю також є важливою характеристикою, оскільки у суспільному виробництві існують види робіт, де переважно використовується або жіноча, або чоловіча праця. Вчені вважають, що нижча частка чоловіків у складі населення зменшує чисельність трудових ресурсів, оскільки юридичний і фактичний період трудової діяльності чоловіків вищий, ніж у жінок.[1]

В ході дослідження нами було встановлено , що у віці 0-19 років кількість хлопчаків перевищує в незначній мірі кількість дівчат. В місті ця розбіжність склала 2%, в сільській популяції−4%. В віці 30-39 років показники змінюються . Різниця становить 3,2 та 3 % відповідно. Але в даному випадку частка жінок перевищує частку чоловіків. Цей показник систематично зростає . В віці 60-69 років в місті та в сільській популяції частка жінок перевищує частку чоловіків на 8%.

Аналізуючи ці показники, необхідно визначити, що тенденція до переважання чоловічого населення віком 0-19 років збереглася впродовж періоду дослідження. Відносна рівновага існувала у віковому відрізку 20-49 років. Починаючи з 40-річного віку, кількість жінок перевищувала кількість чоловіків.

Література:

1. Бреев Б. Д. Человек и производство.− М.: Наука, 1989. −213 с.

2. Колосова Р. П. Экономика трудовых ресурсов.− М.: Наука, 1990.− 178 с.

3. Пирожков С. И. Демографическое старение. Народонаселение.− М.: Энциклопедический словарь, 1994.

4. Стешенко В.С., Чуйко Л.В., Загробская А.Ф. Демографическое развитие украинской ССР/ Под ред. Т. Е. Лещенко.− К.: Наукова думка, 1977.−222 с.