Вельчева Л.Г., Кулаєва М. В.
Мелітопольський державний педагогічний
університет
Динаміка віково-статевої структури населення м. Мелітополя Запорізької області.
Вивчення динаміки віково-
статевої структури населення вкрай необхідно для оцінки та складання науково
обґрунтованого прогнозу соціально- економічного розвитку як окремого регіону,
так і держави, а також для розробки комплексу заходів для оптимізації тенденцій
їхнього розвитку з урахуванням демографічний змін у суспільстві.
Зміна співвідношення між віковими
групами та розподілу населення за статтю суттєво впливає на виробництво,
розподіл та споживання матеріальних благ та послуг, соціальну сферу .[4]
Постаріння працездатного
населення, а також зменшення його частки, що фіксується сьогодні − є
насторожуючими симптомами, що можуть негативно позначитись на економіці
держави.[2]
Метою даної роботи є оцінка віково – статевої структури
населення в м. Мелітополі Запорізької області. В роботі використовувались дані,
надані Мелітопольським та Запорізьким статистичними управліннями.
Вікова структура населення
залежить від збільшення тривалості життя, рівня народжуваності, процесів
міграції, генетичних особливостей популяції. У зв’язку з цим прийнято
розрізняти так зване “старіння знизу”, яке визначається зменшенням частки
дітей, в наслідок зниження народжуваності, і постаріння “зверху”− ріст кількості населення в
старших вікових групах.
Проведений
нами аналіз свідчить, що за період дослідження з 2001 по 2006 рр. кількість дітей серед населення
Мелітопольського району неухильно зменшувалася не лише абсолютно, але й відносно: в структурі міського
населення їх частка знизилася з 14,4 %
(2001 р.) до 12,1 % (2007 р.); в структурі сільського населення з 18,1 % до 15,5 % відповідно.
Коефіцієнт W в м. Мелітополі
та в районі за шкалою Е. Розета ( в період 2001-2007років) становить 20 −
19,2 %.Це свідчить про те, що населення
даного району належить до категорії “старого”.
Розподіл населення за статтю також є
важливою характеристикою, оскільки у суспільному виробництві існують види
робіт, де переважно використовується або жіноча, або чоловіча праця. Вчені
вважають, що нижча частка чоловіків у складі населення зменшує чисельність
трудових ресурсів, оскільки юридичний і фактичний період трудової діяльності
чоловіків вищий, ніж у жінок.[1]
В ході дослідження нами було
встановлено , що у віці 0-19 років
кількість хлопчаків перевищує в незначній мірі кількість дівчат. В місті ця
розбіжність склала 2%, в сільській популяції−4%. В віці 30-39 років
показники змінюються . Різниця становить 3,2 та 3 % відповідно. Але в даному
випадку частка жінок перевищує частку чоловіків. Цей показник систематично зростає
. В віці 60-69 років в місті та в сільській популяції частка жінок перевищує
частку чоловіків на 8%.
Аналізуючи ці показники, необхідно
визначити, що тенденція до переважання чоловічого населення віком 0-19 років
збереглася впродовж періоду дослідження. Відносна рівновага існувала у віковому
відрізку 20-49 років. Починаючи з 40-річного віку, кількість жінок перевищувала
кількість чоловіків.
Література:
1.
Бреев Б. Д. Человек и
производство.− М.: Наука, 1989. −213 с.
2.
Колосова Р. П. Экономика трудовых
ресурсов.− М.: Наука, 1990.− 178 с.
3.
Пирожков С. И. Демографическое
старение. Народонаселение.− М.: Энциклопедический словарь, 1994.
4.
Стешенко В.С., Чуйко Л.В., Загробская
А.Ф. Демографическое развитие украинской ССР/ Под ред. Т. Е. Лещенко.−
К.: Наукова думка, 1977.−222 с.