Економічні науки/10. Економіка підприємства

Дегтярева Л.В., науковий керівник к.е.н. Богацька Н.М.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

Застосування нематеріальних активів в сучасній системі господарювання

Визначальною рисою сучасного пе­ріоду розвитку всіх без винятку роз­винених країн світу є зростання у суспільному виробництві ролі науково-технічних знань та інших результатів творчої діяльності людини. Вико­ристання накопиченого капіталу знань веде до суттє­вих змін у характері функціонування підприємств та організацій. Тому з розвитком ринкових відносин, значення фізичних товарів та обладнання поступово зменьшується, а зростає роль нематеріальних ресурсів, відмінною рисою яких відсутність речової форми. За природою свого походження нематеріальні ре­сурси виникають або завдяки новим, унікальним знан­ням у будь-якій формі, або через рідкісність ресурсів (природну чи організовану). В обох цих випадках не­достатність ресурсів (унаслідок унікальності чи на­явності в обмеженій кількості) сприяє появі ренти. Використання таких ресурсів або робить їхніх влас­ників єдиним виробником певної продукції, або за­безпечує зменшення витрат проти інших виробників. Отже, нематеріальні ресурси багато важать у підви­щенні конкурентоспроможності діючих підприємств. За умов насиченості ринку різноманітними товарами підприємство-виробник повинно вдосконалювати можливості пропонування, просування та реалізації своїх товарів або послуг. Дійовим інструментом кон­куренції у цьому разі може бути використання нема­теріальних ресурсів.

Дослідженням нематеріальних активів займалися: В. Поляков, Г. Хотинська, Г. Нашкерська, Я. Ващук, В. Веремко, Л. Пачолі, Е.С. Хандріксен, М.Ф. Ван Берда, Велш Глен А., Шорт Даніел Г., Б. Нідлз, Х. Андерсен, Д. Колдуел, Д. Доунс, Д.Е. Гудман, І. Бірюкова, Л.З. Шнейдман, Н. Ткаченко, А. Кодрянський, І.Балабанов, І.А. Бланк, В.Ф. Палій, В.В. Палій та ін.

Нематеріальні ресурси є важливою складовою ресурсного потенціалу як на макро-, так і на макрорівні, які  значною мірою  визначають ефективність діяльності підприємства, його позицію на ринку, рівень економічних  макропоказників.

Основними взаємообумовленими і взаємопов’язаними компонентами, що характеризують матеріальні ресурси, є : відсутність матеріально-речовинної структури; певна невизначеність в оцінці нематеріальних ресурсів на різних етапах їх існування ; користь в реалізації цілей у виробництві продукції та управлінні самим підприємством; використання в господарській діяльності підприємства з одержанням результату (доходу, прибутку) не тільки в теперішньому, а й у майбутніх періодах; відсутність можливості продажу в нормальних умовах; використання протягом тривалого часу; значний ступінь невизначеності розмірів майбутнього прибутку від їх використання.

Залучення  в господарський обіг нематеріальних ресурсів підприємства – задача стратегічної важливості і вирішувати її потрібно негайно. В протилежному випадку буде доречно нагадати дещо перефразовану приказку : «Якщо ви не хочете займатися своїми нематеріальними ресурсами, то вони незабаром займуться вами».

Вирішення задачі залучення в обіг нематеріальних ресурсів складається з трьох взаємопов’язаних  етапів, які виконують експерти в області використання об’єктів  інтелектуальної власності, патентними дорученими і вченими.

Перший етап  складається з інвентаризації нематеріальних ресурсів, які є на підприємстві, виявлення найбільш цінних з них, які користуються попитом на ринку.

На другому етапі необхідно провести патентний  пошук і технічне оформлення на дані об’єкти інтелектуальної власності  і отримання охоронних об’єктів .

На  третьому етапі необхідно проведення ринкової оцінки об’єктів інтелектуальної власності і розробка найбільш оптимальної, з точки зору максимального економічного ефекту, схеми  введення їх в господарський обіг.

Збільшення капіталізації підприємства – одна  із важливіших стратегічних задач, які постають перед менеджментом будь-якої компанії, оскільки призводить  до підвищення вартості самого бізнесу. Вирішення її звичайно потребує значних ресурсів (як фінансових , так і трудових). Але збільшення капіталізації за рахунок введення в обіг нематеріальних ресурсів, дозволяє  ці ресурси зекономити  і використовувати їх для розвитку бізнесу. Для того, щоб ця робота була проведена максимально ефективно, вона повинна вкладатися в бізнес – стратегію  підприємства і виконується із залученням не тільки зовнішніх консультантів, але і топ-менеджера компанії.

Підводячи підсумки, можна сказати, що введення в обіг нематеріальних ресурсів підприємства – дуже важлива стратегічна задача і вирішувати її потрібно в рамках програми реструктуризації підприємста.

 

Список використаної літератури:

1.     А.П. Нарожний–Економічна суть нематеріальних активів//Економіка АПК. – 2005.- №1 - С.81-86 .

2.     В. Поляков –Нематериальные активы: применение в бизнесе// Корпоративные системы. – 2005. - №5. – С.10-12.

3.     В. Батіщев – Що таке нематеріальні активи?//Бухгалтерія. – 2006. - №43. – С.52-55.

4.     І.М. Лепетан – Нематеріальні активи  та інтелектуальний капітал// Економіка АПК. – 2007. – №9. – С.83-87.

5.     О. Бондарьова – Нематеріальні активи: загальне та особливе// Бухгалтерія. – 2004.- №22. – С.33-38.