Податкова служба України - проблеми та перспективи розвитку

Луценко Світлана, студентка Уманського державного

педагогічного університету імені Павла Тичини

Перехід до ринкової економіки – це шлях, яким сьогодні йде Україна, прагнучи увійти до сучасного світового співробітництва на правах рівноправного партнера. Однак успішне входження до європейської цивілізації молодої країни залежить насамперед від побудови збалансованої оптимальної податкової системи ринкового типу, яка є основою нарощування приросту ВВП, наповнення державного та місцевих бюджетів, поліпшення добробуту в суспільстві, від забезпечення зайнятості населення та зміцнення національної валюти. Саме податкова система закладає підвалини економічного благополуччя держави і народу, є центральною ланкою фінансово-економічної доктрини країни та її розвитку [1].

Надійна податкова система передбачає наявність високоорганізованої, забезпеченої кадрами і необхідною технікою податкової служби – сукупність державних органів, які здійснюють адміністрування податків і податкових платежів, а також організовують і контролюють їх надходження до бюджету та державних цільових фондів [1].

Одним із важливих аспектів стратегії створення позитивного іміджу податкової служби включає в себе оновлення змісту, форм та методів масово – роз’яснювальної роботи , яка сьогодні повинна стати головним інструментом і взяти на себе основну роль в активізації людського чинника, особливо великої аудиторії платників податків і зборів, формуванні податкової культури. Основна мета соціально – інформаційної діяльності щодо державної податкової служби – створити в громадській думці сприятливе, доброзичливе або хоча б толерантне ставлення до неї. Масово - роз’яснювальна робота в сучасних умовах повинна досягнути якісно нового змісту та стану, спираючись на дані таких наук про людину, як психологія та педагогіка [2].

До основних форм роботи масово – роз’яснювальної роботи належать:

- проведення цілеспрямованої пропаганди необхідності загальної податкової грамотності населення;

- проведення опитування серед населення для визначення рівня податкової грамотності;

- розміщення на телебаченні і радіо спеціальних навчальних передач з роз’яснення податкової політики;

- проведення регулярних зустрічей керівників і працівників податкових органів із трудовими колективами, громадськими організаціями, студентами і учнями шкіл;

- та інші [2].

Для досягнення цих завдань податкові органи виконують цілий комплекс робіт, що дає можливість зацікавити різні верстви населення в одержанні інформації з податкової тематики. Найоперативнішою формою роботи з платниками податків є відповіді на листи, телефонні дзвінки, особисті звернення платників податків до податкових органів, індивідуальні консультації [2].

Однак, сьогодні не можна стверджувати, що організація та діяльність податкової служби наблизилась до європейського рівня. Характер відносин між органами податкового контролю і платниками податків можна окреслити як такий, що викликає взаємну недовіру. Причинами цього є довільні тлумачення податківцями податкового законодавства, завищення свої службових повноважень, ігнорування призумції невинності стосовно платників податків, вияви бюрократичного свавілля та корупції, що призводять до матеріальних бізнесових втрат [4].

Питання реформування ДПС треба пов’язувати з реформуванням усієї податкової системи України. Необхідність кардинальних реформ в оподаткуванні стала предметом активного обговорення в урядових і парламентських зборах ще з 1995 року. Було прийнято низку документів, спрямованих на зміну податкової політики. Однак при реформуванні не було враховано специфічних особливостей соціально-економічного розвитку в Україні. Більшість нововведень у кінцевому підсумку призвели до загострення проблеми з адмініструванням податків і зниження їхньої фіскальної ефективності [4].

Отже, для того щоб покращити стосунки між платниками податків та ДПС потрібно, насамперед удосконалити податкове законодавство. Для забезпечення виконання стратегічних цілей, потрібна копітка щоденна робота не лише органів ДПС, а всіх учасників податкових правовідносин [3].

З цією метою треба:

по-перше, забезпечити умови для підвищення рівня добровільного виконання податкового законодавства платниками податків;

по-друге, розробити і впровадити чітке законодавство щодо механізму та процедур справляння кожного податку, яке б унеможливлювало суперечності, мінімізацію й ухилення від сплати податків, та удосконалити законодавство, яким регулюється здійснення податкового контролю;

по-третє, удосконалити систему інформаційної взаємодії з усіма пов’язаними з оподаткуванням і контролем інституціями як у середині держави, так і з міжнародними організаціями.

Список використаних джерел:

1.Іванов Ю. Б., Крисоватий А. І., Десятник О. М. Податкова система. Підручник. – К.: Атіка, 2006. – 920 с.

2. Карпінський Б. А., Залуцька Н. С. У досконалення взаємин податкової служби з платниками податків // Актуальні Проблеми Економіки. - №2. – 2007. – с. 128-136

3. Соколовська А. М. Податкова політика в Україні у контексті її впливу на розвиток економіки // Фінанси України. - № 9. – 2006. – с. 65-81

4. Чередниченко А. П. Актуальні проблеми та головні завдання реформування ДПС України // Фінанси України. - № 2.- 2006. – с. 113-121