Экономические науки/4. Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Гринюк Катерина Борисівна

Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка

Аналіз можливих ризиків для компанії-емітента акцій при проведенні нею IPO

Дослідження IPO є актуальним в Україні, оскільки цей спосіб фінансування для українських компаній є відносно новим. Лише в 2005 році українськими компаніями було здійснено розміщення акцій на альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі компаніями «Ukrproduct Group» (11 млн.дол.), «Cardinal Resources» (20,17 млн. дол.), « XXI Century Investments » (138,70 млн. дол..). [1]

IPO (Initial Public Offering) – перше публічне розміщення акцій компанії (за українським законодавством - їх відчуження на підставі опублікування в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не визначеної кількості осіб [2]). IPO - один із найпривабливіших способів залучення в компанію значних фінансових ресурсів, що дозволяє отримати доступ на іноземні ринки, підвищити лояльність споживачів та партнерів, проте одночасно вимагає найбільших витрат. Серед найпоширеніших альтернативних джерел фінансування слід назвати: власні кошти акціонерів, кредити, облігації, векселі та ін. Кожна компанія вирішує для себе доцільність проведення IPO, проаналізувавши його переваги та недоліки.

Зупинимося докладніше на ризиках для компанії, пов’язаних із первинним публічним розміщенням акцій. Відповідно до етапу процесу здійснення IPO, на якому знаходиться компанія, їх можна поділити на три групи [3]:

1. Ризики відміни IPO на підготовчому етапі – як з ініціативи самої компанії, так і з незалежних від неї причин. Чим далі компанія просунулася у процесі проведення IPO, тим більшими будуть її втрати.

2. Ризики недооцінки акцій при розміщенні, тобто розміщення акцій інвесторів за ціною нижче ринкової.

3. Ризики після проведення IPO, пов’язані із набуттям публічного статусу, необхідності забезпечення прозорості компанії.

1. Ризик відміни IPO – не дуже рідкісне явище. Основні причини:

· Різке погіршення ситуації на фондовому ринку, зміна настроїв інвесторів.

· Ризик одночасної подачі заявки на IPO від кількох компаній. Ризик пов’язаний з циклічністю популярності IPO. У „гарячий” період, якщо кілька компаній, що працюють в одному чи в суміжних секторах, вирішать одночасно вийти на біржу, у інвесторів просто не вистачить коштів на покупку усіх запропонованих акцій. Наприклад, у табл. 1 показана нерівномірність проведення IPO у різні роки.

Таблиця 1

Проведення IPO у різні роки (США, 1994 – 2007)

Рік	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002
К-сть IPO	427	473	704	512	300	504	423	86	73

Рік	2003	2004	2005	2006	2007
К-сть IPO	67	190	174	171	189

Джерело: [6].

· Ризик свідомого чи несвідомого порушення законодавчим чи процесуальних норм, встановлених у країні розміщення.

· Ризики, пов’язані з використанням послуг андеррайтерів – ризик їх неякісної роботи, ризик незгоди компанії із запропонованою андеррайтером ціною розміщення.

Не слід забувати, що наслідки відміни IPO можуть бути досить серйозними для компанії. Це, зокрема, погіршення її репутації, відносин з клієнтами та постачальниками. Крім того, ризик відміни IPO пов’язаний із ризиком виключення компанії з котирувальних списків біржі.

2. Ризик недооцінки акцій компанії.

Сьогодні існує величезна кількість різноманітних наукових концепцій, що пояснюють недооцінку IPO. Їх можна поділити на чотири великі групи:

· Теорії асиметрії інформації, що пояснюють недооцінку наявністю асиметрії інформації між 3-ма основними групами: фірмою, андеррайтером, інвесторами.

· Інституціональні теорії, у яких розглядаються різноманітні інституціональні фактори: ризик судового переслідування, можливість цінової підтримки випуску, податкові вигоди.

· Захист контролю. У даній групі теорій процес ціноутворення при первинному розміщенні розглядається як механізм захисту від втрати контролю з боку менеджменту.

· Поведінкові підходи (теорії психології фінансів). Основні аспекти: ірраціональні інвестори, нездатність менеджерів достатньо вплинути на інвестиційний банк. Дана група теоретичних концепцій особливо популярна останнім часом, хоча вони поки не достатньо розвинуті.

3. Ризики після проведення IPO.

Ці ризики іноді настільки значні, що далеко не всім компаніям вдається „вижити” (залишитися у котирувальних списках біржі). На західних ринках значна частина компаній, що пройшли IPO, поступово стають непублічними, проходять процедуру іноді добровільного, а частіше примусового делістингу (табл. 2).

Таблиця 2

Імовірність „виживання” компанії після проведення IPO

Кількість років після IPO	1	2	3	4	5	6	7
Імоврність виживання, %	97,4	93,5	89,0	84,8	81,7	78,0	74,4

Джерело: [7].

В економічній літературі виділяють наступні категорії ризиків після проведення IPO:

· Фінансові ризики – ризики, пов’язані з підтримкою компанією фінансової прозорості; ризики зміни ціни акцій через коливання ринку незалежно від результатів діяльності компанії.

· Нормативні ризики – ризик невиконання законів, норм і правил звітності, обов’язкових для публічних компаній. В Україні, зокрема, такі правила містяться у „Положенні щодо порядку взаємодії осіб, що зобов'язані розкривати інформацію на фондовому ринку, з особою, уповноваженою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку на розміщення інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів” від 21.12.2006 N 1658.

· Стратегічні ризики – пов’язані з новими інвестиційними проектами, у яких компанія має змогу брати участь завдяки залученому за рахунок IPO капіталу.

· Операційні ризики – пов’язані із необхідністю удосконалення інформаційних систем та інфраструктури компанії.

Використані джерела:

1. Лариса Мельничук. Начало истории украинских IPO. Взгляд из Лондона // Зеркало недели № 22 (601) 10 — 16 июня 2006.

2. Закон України „Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 № 3480-15

3. IPO от I до O: Пособие для финансовых директоров и инвестиционных аналитиков / Андрей Лукашов, Андрей Могин. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – стр. 174.

4. Гвардин С. В. Риски IPO // Финансовый менеджмент № 4

5. http://www.ipocongress.ru. – Російський IPO конгрес.

6. http://bear.cba.ufl.edu/ritter/ipodata.htm

7. http://www.newyorkfed.org/research/current_issues/ci10-2/ci10-2.html - Stavros Peristiani and Gijoon Hong. Pre-IPO Financial Performance and Aftermarket Survival // Federal Reserve Bank of New York, February 2004.