«Экономические науки» 2

Курасова А.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Зовнішня заборгованість України як чинник її платоспроможності

Невід’ємною складовою становлення ринкової економіки та формування високого рівня конкурентоспроможності держави є розбудова державних фінансів. Головним інструментом впливу на даний процес є бюджетно-фіскальна політика. При цьому особливого значення набуває проблема зовнішньої заборгованості країни та розробка заходів боргової політики.

Для України платоспроможність характеризується наступними показниками: 13% складає зовнішнє боргове навантаження на економіку, 62% дорівнює забезпечення зовнішнього боргу резервами. При цьому за 2007 р. порівняно з 2006 р. боргове навантаження на економіку знизилося на 9%, а забезпеченість зовнішнього боргу резервами зросла на 6 %[4].

Теоретичні основи вивчення впливу зовнішніх запозичень на платоспроможність закладено в працях провідних іноземних спеціалістів, серед яких Р. Барро, У. Беверідж, Дж. Б’юкен, Р. Ф. Модільяні, Е. Хансен, М.Фалсдстайн, Р. М. Фрідмен. В Україні дослідженнями даної галузі займалися О. М. Башинська, Т. Г. Бондарчук , А. Г. Загородній, Н. І. Радіна, О. Д. Рожко, С. В. Мочерний.

Метою даної роботи є визначення впливу рівня зовнішніх запозичень на платоспроможність України.

Ступінь платоспроможності країни залежить від рівноважного стану платіжного балансу з одного боку і державного бюджету – з іншого. Обрані фактори не є взаємообумовлюючими, адже значний надлишок платіжного балансу не забеспечує спроможність обслуговування зовнішніх боргів в умовах хронічного дефіциту державного бюджету. Для оцінки рівня платоспроможності використовують низку показників, що розраховуються за співвідношенням зовнішнього боргу і витрат на його обслуговування та валового внутрішнього продукту, експорту (імпорту) товарів і послуг, резервних активів, доходів державного бюджету [1,с. 27].

Для України зазначена індикативна система характеризується показниками, що представлені в табл. 1.

Таблиця 1.

Система індикаторів платоспроможності України [2, 3, 4].

Показники	Роки
	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Зовнішній борг, млн. дол.	10118	10190	10692	12148	11611	10948	13849
Витрати на обслуговування зовнішнього боргу, млн. дол.	2254	2340	2000	1744	1538	1500	1241
Відношення зовнішнього боргу до експорту, %	48	44	37	29	26	25	н/д
Норма обслуговування боргу, %	10,7	10,0	6,9	4,2	3,5	3,4	н/д
Забезпечення зовнішнього боргу резервами, %	15	30	41	57	82	177	161
Боргове навантаження на економіку, %	27	25	23	24	22	13	16

В цілому стан системи індикаторів платоспроможності України протягом 2001-2007 рр. свідчить про правильну політику зовнішніх запозичень та управління ними. Так, рівень обтяжливості зовнішнього боргу не перевищував норми, встановленої МВФ у розмірі 30% та дорівнював максимально 27%, що класифікується як помірний рівень заборгованості.

Позитивні тенденції до скорочення зовнішнього боргу до експорту, зниження норми обслуговування зовнішнього боргу, зменшення боргового навантаження на економіку та підвищення забезпеченості зовнішнього боргу резервами на протязі всього досліджуваного періоду свідчать про підвищення платоспроможності України.

Однак при цьому за 2007 р. порівняно з 2006 р. обсяги зовнішнього боргу зросли на 26%, що відобразилося додатковим навантаженням на економіку зі сторони зовнішнього боргу. Дане зростання було пов’язане з ненадходженням коштів з внутрішніх позикових джерел та незначним чином вплинуло на платоспроможність України, завдяки залученню коштів шляхом додаткової емісії облігацій зовнішньої державної позики [3, 4].

Слід зазначити, що у 2007 р. Україна посідала 73 місце серед 131 економіки світу згідно з Індексом глобальної конкурентоспроможності (GCI) „Глобального звіту про конкурентоспроможність” Всесвітнього економічного форуму. Серед конкурентних переваг економіки України, що налічує 18 пунктів, слід зазначити державний борг, що знаходиться на 17 місці у світовому рейтингу. Саме тому зовнішні запозичення України потрібно сприймати не як негативний чинник, а як чинник впливу на платоспроможність країни, напрямок якого визначається виваженістю політики управління ним.

Напрямами підвищення платоспроможності України шляхом коригування обсягів та структури зовнішніх запозичень мають виступати: раціональний розподіл платежів відсотків та витрат на обслуговування зовнішнього боргу як у короткостроковому, так і в довгостроковому періоді; залучення зовнішніх запозичень лише в рамках встановленого розміру граничного зовнішнього боргу; коригування методики розрахунку граничного розміру державного боргу України.

Подальшого дослідження потребує більш детальне вивчення впливу зовнішнього боргу на зовнішньоекономічну фінансову безпеку та конкурентоспроможність України.

Література:

1. Єрін Д. Л. Статистичні аспекти оцінювання платоспроможності країни// Статистика України.- 2006.№ 1. – с. 27-30.

2. Borg_VVP_1998-2007.pdf//www.ukrstat.gov.ua.

3. DBorg_31_12_2007.pdf//www.ukrstat.gov.ua.

4. DB_2007_stan.pdf//www.ukrstat.gov.ua

Сведения об авторах

Відомості про автора

П.І.Б : Курасова Анастасія Володимирівна

Домашня адреса: Донецька область, Добропільський р-н, с.м.т. Новодонецьке, вул. Маяковського буд. 16 кв. 4

Індекс: 85010

Тел. 8093-72-99-000

Місце навчання: Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Адреса для надсилання тез: Донецька область, Добропільський р-н, с.м.т. Новодонецьке, вул. Маяковського буд. 16 кв. 4