Виконавець: Крапівная О.А. Керівник:
Волкова В.В.
Дніпропетровський національний Університет , Україна
Проблеми моделювання
процесів розвитку туристичного бізнесу.
На рубежі
тисячоліть туризм перетворився на глибоке соціально-економічне і, разом з тим
політичне явище, що значною мірою впливає на світовий пристрій і політику
більшості держав і регіонів миру. Туризм є високодоходною
галуззю, порівнянною по ефективності інвестиційних вкладень в
нафтогазовидобувну і переробляючу галузь. У сфері туризму тісно переплетені
інтереси культури і транспорту, безпеки і міжнародних відносин, екології і
зайнятості населення, готельного бізнесу і санітарно-курортного
комплексу, тому
це дуже актуальна тема дослідження
для сьогодення . Туристична
діяльність в розвинених країнах є важливим джерелом підвищення добробуту
держави. Щодо нашої держави, то туризм
в Україні є важливою економічною гілкою. Щорік Україну відвідують
понад 17 мільйонів туристів (18,9 млн. іноземних громадян у 2006), насамперед з
Росії та Східної Європи, а також Західної Європи та США.
Структура в’їзного потоку за країною походження виглядає таким чином: країни
СНД - 11,9 млн. осіб (63% загального в’їзного потоку), країни ЄС
- 6,3 млн. осіб (33%), решта країн - 0,6 млн. осіб (4%). Туристичний бізнес в Україні зазнає
жорсткої конкуренції з боку інших держав, та ми й самі нерідко віддаємо
перевагу закордонним вояжам.
Серед основних проблем, котрі пов`язані з туризмом, можна виділити наступні:
§
Інвестування у туризм;
§
Проблеми щодо регулювання
туристичних потоків та побудови ефективних туристичних маршрутів;
§
Побудова та розвиток туристичного
комплексу;
§
Економічний розвиток
туризму в рекреаційних зонах;
§
Управління
інвестиційною діяльністю підприємств
туристичної сфери;
§
Реклама
туризму.
Інвестиції в туризм - активи, які отримуються туристичним підприємством або
туристично-привабливим регіоном з метою збільшення прибутку, зростання вартості капіталу, відтворення життєдіяльності
проекту або інших вигод для інвестора. Найголовнішим питанням для інвестора є визначення
інвестиційно-привабливого регіону держави, який може бути відтворений або
відбудований для збагачення як інвестора так і країни. Також необхідно виявити
вид інвестицій: чи повинні бути вони приватними, чи державними? Як і хто повинен
фінансувати туристичну галузь і для чого.
Далі – туристичні потоки. В`їздний туризм, являючись джерелом поповнення бюджету
приймаючого регіону, залежить від якості регулювання потоків з окремих
регіонів. Тут збільшення потоків залежатиме також від існування прокладених
маршрутів та можливості розширювати маршрутну базу.
Питання «як вижити в жорсткій конкуренції та держати свою
марку» є дуже актуальним для кожного туристичного агентства на ринку надання
туристичних послуг. Також мати невичерпні джерела фінансування для постійного
розвитку фірми.
Питання щодо рекламної кампанії туризму є дуже важливим.
По-перше, необхідно обрати рекламний носій. Перед цим зробивши аналіз місць, де
люди більше всього звертають увагу на рекламу: чи то в інтернеті, чи приділяють
увагу бігбордам, чи транспорту,
телебаченню, радіо. По-друге, обрати найліпший варіант, як фінансово
оптимальний так і більш-менш популярний щодо місця розміщення. Та по-третє,
розмістити свою рекламу.
Економічний розвиток туризму в рекреаційних зонах України
має бути ліпшим. Причини недостатнього рівня розвитку внутрішнього туризму
наступні: значний моральний і фізичний знос існуючої матеріальної бази;
відсутність практики створення суб'єктами України сприятливих умов для
інвестицій в сферу туризму; практично повна відсутність державної некомерційної
реклами туристичних можливостей країни за кордоном; невисока якість
обслуговування у всіх секторах туристичної індустрії із-за низького рівня
підготовки кадрів і відсутності досвіду роботи в умовах ринкової економіки;
невідповідність ціни і якості розміщення в готелях і ін. Прискорений перехід до
ринкової економіки в нашій країні при її кризовому стані привів до таких
негативних наслідків, як збільшення числа іноземних компаній, що займаються
туризмом на українському ринку, що приводить до переходу прибутку від в'їзного
туризму до іноземних компаній; більшість українських туристських фірм
здійснюють лише перепродаж готового туристського продукту і не може протистояти
конкуренції з боку туристських компаній, що давно склалися на міжнародному
ринку; населення характеризується низькою рухливістю, що пов'язане з невисокими
доходами, значним збільшенням останніми роками транспортних витрат. Тобто принциповою
проблемою сучасного управління індустрією туризму залишається відсутність його
чіткого механізму, тобто взаємопов`язаної та виваженої сукупності прийомів,
методів та важелів впливу на суб’єктів господарювання в туристичній галузі. Всі
ці чинники вимагають необхідність системного дослідження широкого
кола проблем організації, планування рекреації, створення нових моделей
управління туристською індустрією.
Підсумовуючи вищесказане, система моделей розвитку
туризму в країні може бути представлена наступним чином (див. Мал.1).
Рішенням всіх цих проблем може бути економіко-математичний
апарат моделювання. Існує ціла низка класичних лінійних та нелінійних
математичних моделей, що описують розвиток туризму.
Роздивляючись кожну підсистему окремо, можна виділити
наступний перелік вирішуваних в кожній з областей задач:
1.
Регулювання
туристичних потоків та розвиток маршрутів: оптимізація
в`їздних туристичних потоків – ця задача повністю
ідентична задачі формування оптимального портфелю цінних паперів у фінансовому
аналізі; задача ефективного управління побудови туристичних маршрутів.
2.
Розвиток
рекреаційного туристичного комплексу: задача оптимізації якості розміщення в
готелях за функціями витрат та ринкової ціни, задача інвестування у сферу рекреаційного
туризму, дослідження систем управління, що діють, на ПРС, виявлення основних
принципів і методів управління; аналіз процесів і методів системного управління,
використовуваних вітчизняними підприємствами в сучасних умовах перехідної
економіки, виявлення їх недоліків і шляхів подолання;
3.
Інвестування
у туристичну галузь: задача оптимізації розподілу інвестиційних засобів на
розвиток окремих секторів туристичної індустрії, задача оптимального управління
ризиками фінансового інвестування, а також задачі імітаційного моделювання щодо
фінансування у розвиток туризму .
4.
Реклама
туризму: задача моделювання рекламної компанії у туризмі – ця задача є відомою
задачею о ранці, задача оптимізації планів рекламної компанії, задача
оптимізації бюджету рекламної компанії.
Тож об`єднавши рішення задач всіх підсистем туристичної галузі,
можна створити цілісну систему розвитку туристичного бізнесу.
Використана література:
1.
Г.В.Антюфеев,
Н.Н.Жигирев, Ш.У.Низаметдинов Модели распределения ресурсов мегаполиса
между секторами туристического бизнеса // Экономика и математические методы,
2002, том 38, №4, с 39-48.
2.
Г.В.Антюфеев,
Ш.У.Низаметдинов Проблемы моделирования рекламной кампании в туризме // Научная сессия МИФИ,2004, том 13, секция
Экономика и управление.
3.
Шебзухова
М.В., Шебзухов В.Х., Боташева Е.Б. Религиозные
аспекты и проблемы формирования здорового образа жизни // Сборник трудов IV
научно-практической конференции «Решение научно-технических и социально
экономических проблем современности» (28 июня 2002г.) – ч.III. Черкесск: МПУ
КЧГТИ, 2002. 0,14п.л., в том числе авт.0,07 п.л.
4.
Хвостенко С. Туризм на Україні. К. 2006р.