Історія / 3. історія науки і техніки
Переяслав-Хмельницький
Державний педагогічний університет, Україна
ЗНАЧЕННЯ ГРУНТОВИХ КАРТ ДЛЯ НАУКИ Й
ПРАКТИКИ: МІРКУВАННЯ ТА ІДЕЇ КІНЦЯ ХІХ СТОЛІТТЯ
Наприкінці
ХІХ сторіччя
В.В. Докучаєв висловив думку про те, що ґрунтові карти представляють безперечно
високий науковий інтерес. Крім того, він відзначав, що ґрунти, разом із кліматом, є самими істотними
факторами в житті й розподілі рослинності; отже, вони повинні неминуче впливати й на характер фауни.
Він першим розглядав усякий ґрунт як продукт сукупної діяльності материнських гірських порід, клімату, рослинності й рельєфу місцевості; отже, вивчаючи ґрунт, ми одночасно будемо вивчати і її виробників, і притому не тільки їхнє сьогодення, але й минуле. Очевидно, що в цьому випадку ґрунтознавство взагалі й знайомство з географією ґрунтів зокрема перебувають у самому найтіснішому генетичному зв'язку з історією нашої планети. «Далі, - писав Докучаєв - тільки із ґрунтовими картами в
руках мислимо поставити, а почасти й зумовити таке надзвичайно цікаве питання: чому ми зустрічаємо не тільки в межах великих областей,
але й у районі повітів, а часто й у тому самому маєтку, на полях одного й того ж села, – ґрунти зовсім різні й по кольорах, і по створенню, і по складу, і по запасу живильних сил?»
Тільки після ґрунтовного ознайомлення з географією ґрунтів можна задовільно вирішити питання й про їхнє походження, а у зв'язку із цим і про їхні властивості, родючість і т.п. Щоб переконатися в справедливості всього сказаного, тут досить пригадати хід досліджень російського чорнозему. Ще зрозуміліше, ще сильніше стає значення ґрунтових карт для цілей державних. Ґрунти, обумовлюючи разом із кліматом вирощення й урожайність культурних рослин, природно, повинні впливати й на добробут жителів і на їхній спосіб життя. Далі, маючи різну товщину, різні склад і будову, підстилаючись найрізноманітнішим підґрунтям, рослинні грунти повинні, по необхідності, викликати й різні системи господарювання і різний спосіб обробки орних земель та ін. Таким чином, ґрунтові карти разом із кліматичними повинні лежати в основі сільськогосподарського життя й діяльності. Крім того, неминуче із приростом народонаселення поліпшення сільськогосподарської культури може піти правильним, і надійним шляхом тільки при всебічному знайомстві із ґрунтами: тільки ґрунтовне, наукове вивчення дійсного й минулого ґрунтів може ствердно сказати нам, яке буде їхнє майбутнє. Особливо важливими, як відзначав професор Докучаєв, є такі нагальні питання, як рівномірне обкладання земель (і казенне, і земське), справедливий і раціональний розподіл наділів, практична організація переселенні й ін., які не можуть бути з'ясовані задовільно без найближчого знайомства із ґрунтами, що досягається легше всього за допомогою ґрунтових карт. Через усе це для кожної урядової або земської установи, яка має те або інше відношення до землеробства й податків на землю, представляється істотно важливим складання можливо точного й можливо детального опису ґрунтів підвідомчих їм районів.
Професор Стебут підкреслював, що «хазяїнові-практикові, безсумнівно, важливо знати, з яким ґрунтом він має справу, щоб визначити, якого роду продукти, і із уживанням яких саме технічних прийомів, може він дати; якщо йому важливо вміти визначити, на підставі цього, прибутковість ґрунту, то ґрунтова карта не може не бути корисною для нього. На це
можуть заперечити, – продовжував автор, – що хазяїн знає краще свій ґрунт, чим може вказати це карта, що ґрунт змінюється культурою, що, внаслідок
цього, змінюється його технічне й економічне значення, на яке впливають, крім того, проведення нових шляхів, поява нових торгових
центрів і
т.д. Що хазяїн
знає краще свій ґрунт, чим може показувати це карта, – справедливо тільки
в певному відношенні (та й то далеко не завжди). Хазяїн дійсно знає, що ґрунт робить, але йому не відомо, що він може робити при тих або інших умовах; що значення ґрунту міняється, це також справедливо; але, знаючи раз ґрунт у його дійсному стані й знаючи зміни що відбуваються з ним, не важко простежити за тим, чим буде ґрунт через 1, 20, 100 років».
Придаючи велике значення ґрунтовим картам, Докучаєв визнавав тільки такі з них, які цілком відповідають природі й виражають її, по можливості, повно й рельєфно. Він уважав, що ті із ґрунтових карт, які стосуються невеликих ділянок поверхні можуть і повинні містити в собі набагато більше подробиць, чим карти повітів, губерній і цілої країни: між ґрунтовими картами всіх цих одиниць поверхні повинне існувати таке ж відношення, як і між їхніми географічними зображеннями. Очевидно, і в тому і іншому випадках генеральні карти можуть з'явитися на світ тільки тоді, коли готові карти всіх окремих місцевостей даної країни; ясно також, що достоїнство карт загальних повинне перебувати в найсильнішій залежності від карт дрібніших.
Відзначалося, що якщо складання ґрунтових карт окремих маєтків безперечно корисно й доступно для власника цих маєтків, якщо карти повітів і губерній становлять справу й обов'язок земств, то виконання ґрунтових карт цілих країн доступно тільки уряду. Докучаєв звертав увагу на те, що коли гарні ґрунтові карти повинні служити вираженням найбільшого знайомства із ґрунтами, то для їхнього складання далеко не досить одного доброго бажання й засобів: тут необхідні ще цілком знаючі руки, потрібний правильний метод збирання матеріалів і, нарешті, головне – потрібна наукова природна класифікація ґрунтів.
Ці думки є свіжими і цінними як
для сьогоднішнього, так і для майбутнього ґрунтового картографування.