Історія. 3

Барков В., к. філол. н. Лященко О.

Київський національний аграрний університет

Участь В.І. Липського у створенні Ботанічного саду

Української Академії наук

Незважаючи на численні біографічні розвідки про видатного українського ботаніка В.І. Липського, його організаційна діяльність щодо створення ботанічного саду УАН залишається маловивченою.

Володимир Іполитович Липський (1863-1937) – відомий науковець, ботанік-систематик, флорист, географ, знавець організації роботи ботанічних садів, гербарної справи та історії ботанічної науки. Він здійснив експедиції в різні регіони України, описав чотири нові роди та понад 220 нових видів і різновидів рослин. Його іменем названо 45 нових видів рослин.

Академік В.Липський був першим директором ботанічного саду новоствореної Української Академії наук (1919 р.), очолював Всеукраїнську Академію наук у 1922-1928 роках.

Як правило, дослідники наукової, громадської та організаційної діяльності В. Липського вирізняють такі періоди його життя: перший київський період - 1885 - 1893 рр.; петербурзький - 1894 - 1917 рр.; другий київський - 1917 - 1928 рр.; одеський - 1928 - 1937 рр. Перший київський період охоплює роки навчання в Житомирській гімназії, колегії ім.П.Галагана та університеті св. Володимира в Києві, тоді ж майбутній флорист розпочав активну науково-дослідницьку роботу під керівництвом всесвітньо відомого ботаніка І.Шмальгаузена, брав участь у роботі Київського товариства дослідників природи. Петербурзький період позначений серйозною науковою працею над багатим флористичним матеріалом, зібраним під час експедицій у різних частинах Російської імперії. Тоді ж з’являються праці, що принесли вченому світове визнання (“Флора Кавказа”, “Горная Бухара”, “Материалы для флоры Средней Азии”, “Флора Азии, т.е. Российского Туркестана и ханств Бухары и Хивы”).

Другий київський період (1917-1928) видався важким для вченого. Це можна пояснити відсутністю матеріальної бази і побутових умов: після приїзду до Києва вчений не мав житла, заробітна платня була низькою. Це був час революційних переворотів, неуспішної боротьби української влади за незалежність від Росії, зрештою, пильного контролю радянської влади над провідними науковими кадрами. Навіть у таких умовах Липський узявся за створення проекту будівництва академічного ботанічного саду, за наполегливу працю був одноголосно обраний президентом Всеукраїнської Академії наук (ВУАН). Перебуваючи на посаді президента ВУАН, академік В.Липський одночасно працював секретарем її II відділу, очолював Комісію енциклопедичного словника, Комісію по ревізії бібліотеки ВУАН, був заступником голови Комісії по обстеженню та впорядкуванню заповідника "Асканія Нова". В цей період В. Липський доклав багато зусиль для вивчення природних багатств України та організації українських наукових установ, він багато зробив по створенню науково-дослідних закладів, розробці їх наукової тематики, добору кадрів тощо.

Визначне місце в науковій спадщині вченого займає діяльність по вивченню роботи ботанічних садів. За свого життя в Петербурзі вчений відвідав низку ботанічних садів у Західній Європі, а також ретельно вивчив особливості флори Петербурзького ботанічного саду. В результаті вчений опублікував такі праці, як “Биографии и литературная деятельность ботаников и лиц, соприкасавшихся с ботаническим садом” (1913), “Исторический очерк С.–Петербургского Ботанического Сада (1713 –1913)” (1913). Як зазначає Н.Крецул, він був одним із перших, хто подав детальні описи відвіданих ним закордонних ботанічних установ. Таких описів, які опублікував В.Липський, не було на той час ні в Росії, ні в інших країнах. Звіти про закордонні поїздки В.Липського є підсумком світового досвіду організації ботанічних установ і залишаються визначною пам'яткою в історії розвитку ботанічних садів світу до сьогоднішнього дня [2, 8].

Багато зусиль В.Липський доклав до заснування ботанічного саду Української Академії наук. У 1918 р. він став директором ботанічного саду УАН. Перед ним постало нелегке завдання створити необхідний проект і знайти ділянку землі для його реалізації. Спершу В.Липський планував розміщення саду на землях Голосіївського лісу, проте не зміг отримати потрібного дозволу. Тоді він підняв питання про придбання землі під сад на схилах Дніпра, на території Звіринця. Ділянка була отримана, і Липський розпочав активну роботу по створенню архітектоніки саду і підбору флори. Зібраний протягом життя гербарій став неоціненним вкладом ученого у створення унікальної рослинності Київського ботанічного саду. Крім того, були сформовані бібліотека, музей, лабораторії, було складено картковий каталог літератури по флорі України тощо. Свої погляди на цей процес учений виклав у праці "Ботанічний сад Української Академії наук і його завдання" (1928).

«...Должен высказать свои соображения по этому поводу (створення ботанічного саду – прим. авт.), потому что «публика» и до сих пор чрезвычайно редко ставит перед собой вопрос, что такое ботанический сад. И до сих пор к ботанике и к ботаническому саду относятся достаточно легкомысленно. И до сих пор считают, что ботанический сад – это просто себе сад или парк, где растут не только красивые, но и редкие цветы, удивительные деревья и кустарники и где, известно, приятно и мило погулять. Вот и все. Очень немногие думают о том, что под названием «ботанический сад» стоит целая наука – ботаника. Случалось так потому, что научное учреждение, названное этим простым именем «сад», далеко переросло свое название»

«Каким же должен быть тот ботанический сад, который мы собираемся заложить в Киеве, и какие задачи он должен выполнять? Прежде всего, он должен быть сугубо научным учреждением (...). Это не значит, что ботанический сад не может быть и практически использованный; но основа его должна быть сугубо научной» [3, 9].

Наведені думки дослідника особливо актуальні й нині, особливо з огляду на активне використання Київського ботанічного саду як місця відпочинку і незадовільне фінансування його науково-дослідних структур.

Принципу науковості як першочергового В.Липський дотримувався і при створенні Одеського ботанічного саду. У 1928 р. дослідник став його директором, організував музей, лабораторії по вивченню лікарських рослин, упорядкував гербарій, використавши при цьому свій досвід праці в Київському ботанічному саду.

Наукова й організаційна діяльність В.Липського засвідчує, що він є одним з найвидатніших українських флористів, що зробив вагомий внесок не тільки в українську, а й світову науку. Його вклад у створення українських ботанічних садів неоціненний, адже він спромігся використати досвід формування західноєвропейських та російських ботанічних садів, зібрати й систематизувати гербарій рослинності України під час складних суспільно-політичних зрушень 20-х рр. минулого століття.

Література:

1. Доброчаева Д., Мокрицький Г. Владимир Ипполитович Липский. – М., 1991.

2. Крецул Н. Історико-науковий аналіз діяльності академіка В.І.Липського в контексті розвитку ботанічної науки в Україні / Автореф. дис. на здоб. н. ст. к. і. н. – К., 2005.

3. Липський В. Ботанічний сад Української Академії наук і його завдання. – К., 1928.