Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

 

Яловий С.В.,  Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

 

Творчі технічні завдання як об’єкт творчої технічної діяльності  майбутніх учителів трудового навчання

Нетрадиційні винахідницькі завдання відрізняються від традиційних для навчального процесу фізичних, математичних, хімічних завдань формулюванням запитальної частини (зовнішня ознака видової відмінності). Наприклад, найчастіше учні й студенти зустрічаються з такими словами як «Оцініть», «Визначте», «Дослідіть» та ін. У випадку ж творчими технічними завданнями, перед ними, як правило, постають незвичні формулювання на зразок: «Як бути?», «Яким чином можна досягти... ?», «Запропонувати пристрій або спосіб...», «Необхідно знайти спосіб...» та ін.  

Це пов’язано з тим, що творчу діяльність неможливо безпосередньо сприйняти. Для її усвідомлення суб’єктами навчального процесу необхідне моделювання ситуації творчого завдання та умов функціонування творчого процесу. У такому разі можлива активізація мислення майбутніх учителів трудового навчання. Звідси випливає, що винахідницькі завдання відносяться до класу розумових.

Специфіку технічних творчих завдань розкриває зміст поняття техніки, наприклад як сукупності засобів, за допомогою яких людина здійснює вплив на природу (виготовлення предметів, штучне відтворення процесів і явищ) . Стиль мислення суб’єкта технічної творчої діяльності двоякий, з однієї сторони, аналогічний науковому, а з іншої – ремісничому (творчий і репродуктивний аспекти). Таким чином, метою технічної творчої діяльності стає задоволення потреб людини шляхом доцільного використання законів природи у синтезованих та удосконалюваних технічних систем.

О.І.Половинкін за результатами дослідження сформулював такі концептуальні положення творчих завдань:

1. Серцевиною творчих завдань є їх фізична сутність (вирішення протиріччя шляхом актуалізації фонду фізичних ефектів і явищ).

2. В основі традиційного розв’язання технічного творчого завдання лежить ітераційний підхід.

3. Результатом творчої діяльності є технічне розв’язання (конструктивне оформлення фізичного принципу дії або функціональної структури).

Об’єктами технічних творчих завдань можуть бути пристрої, способи, речовини та використання відомих технічних об’єктів за новим призначенням. Принциповою особливістю винахідницької діяльності є інваріантність її суб’єктів (інженерно-технічні працівники та залучені в процес технічної творчості робітники). Відомо, що організатором технічної творчості школярів переважно є учитель трудового навчання, тому, доцільно зміст технічних творчих завдань пов’язувати з фаховою діяльністю або з основними положеннями загальнотехнічних дисциплін, які входять до навчального плану його підготовки.

При відборі змісту технічних творчих завдань для студентів педагогічних вищих навчальних закладів необхідно також враховувати моделювання ситуації виникнення винахідницьких завдань та процесу їх розв’язування. Необхідно враховувати, що переважна більшість винахідницьких завдань, породжується рефлексивно, шляхом усвідомлення й актуалізації недоліків існуючих технічних об’єктів. Актуальність недоліків корелює з рівнем розвитку суспільних або індивідуальних потреб. Зростання потреб змінює структуру й рівень вимог до техніки. Протиріччя між нагальними потребами й функціональними можливостями того чи іншого виробу спонукає зацікавлених у цьому людей до його перетворення. Порівняно рідко зустрічаються завдання синтезу нового технічного об’єкта, коли винаходиться необхідна корисна функція, а далі її реалізація вимагає матеріального втілення. Отже, розрізняють два типи технічних творчих завдань – на вдосконалення виробів та на створення (синтез) нових виробів.

Шлях до кінцевої мети пролягає, як правило, через формування у суб’єктів навчального процесу готовності до сприйняття творчих завдань, ототожнення процесу їх розв’язання із сутністю творчого процесу, послідовне вивчення інструментів творчості шляхом з’ясування механізмів їхньої дії на прикладах розв’язаних навчальних завдань та поступовий перехід до самостійного розв’язання. У разі успішного подолання вказаного шляху, майбутній вчитель трудового навчання навчиться розв’язувати завдання й зможе сам ставити винахідницькі завдання. Зрозуміло, що для досягнення даної мети необхідно затратити багато часу, сил і різних дидактичних засобів, що в умовах реального навчально-виховного процесу із чинним навчальним планом і жорсткими лімітами часу є надзвичайно трудним завданням.

Фактично можливе вивчення лише окремих фрагментів теорії розв’язання творчих завдань, що потребує корекції традиційної мети навчання творчості. В своєму дослідженні ми пропонували в якості мети навчання залучення студентів до технічної творчості шляхом розв’язання навчальних технічних творчих завдань. В разі досягнення названої мети кожен студент матиме різного рівня досвід творчої діяльності, який забезпечить більш  цілісне формування кваліфікаційних характеристик майбутніх учителів трудового навчання.