Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

Кушим І.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Видатні педагоги минулого про економічне виховання підростаючого покоління.

Питання підготовки підростаючого покоління до життя і продуктивної діяльності, оволодіння ним певною сумою економічних знань і вміннями господарювання ставилось багатьма видатними педагогами. Так, К.Д.Ушинський, враховуючи вимоги часу, коли у 60-х роках ХІХ століття відчувались зростаючі суперечності між розвитком продуктивних сил і кріпосними відносинами, висуває завдання – готувати підростаюче покоління до економічного життя суспільства. На його думку, вихованець повинен бути здатним визначати своє місце в господарській сфері. Саме «зміна в напрямку віку вимагає, щоб і освіта юнацтва змінила свій напрямок».

К.Д.Ушинський закликав оволодівати наукою господарювання, в якій діють закони економіки, тому що вона як «наука господарства повинна піднести звичайну людину на ту висоту, з якої раніше тільки геній вгадував господарські потреби народу і можливості їх задоволення».

Цікаві думки, які варті уваги в плані підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до економічного виховання учнів, висловив С.Т.Шацький. Він вважав, що школярі під керівництвом учителя мають вивчати оточуюче життя шляхом спостереження, екскурсій, збираючи матеріал і обробляючи його. Діти мають брати активну участь у суспільно корисній праці, вибір видів якої визначається передусім місцевими потребами у галузі господарювання, культури, побуту і потреб дитячого населення, колективу. На його думку, діти повинні залучатися не лише до виконання певних видів праці, а й до раціональної її організації. «Діти повинні знати, - пише С.Т.Шацький, - як цю роботу організувати, які для цього потрібні сили і засоби, як організувати контроль за цією роботою, як врахувати результати цієї роботи, до чого ця робота привела».

С.Т.Шацький висловлює цінну думку, що економічні, соціальні і психологічні дослідження оточення сприяють школі в економічному вихованні учнів. Разом з тим він вважав, що школа повинна впливати на оточення. «Чи беремо місто, фабрику або село, - пише С.Т.Шацький, - ми повинні однаково зачіпати і економічні, і побутові умови їхнього життя, і стосовно до них будувати як свій план участі в життєвій роботі, так і план залучення їх до суспільної діяльності».

Говорячи про економічне виховання школярів, С.Т.Шацький так визначив головне завдання школи в цьому плані: «Виховання уміння вдивлятися, оцінювати, будувати плани. Перевіряти, завойовувати собі місце в поки ще не признаючого дитину середовищі дорослих, організувати для суспільної, будівничої роботи свої сили і досягнення загальних суспільних цілей суспільними силами в реальних умовах життя – дуже серйозне завдання школи».

Для побудови змісту і методики економічного виховання учнівської молоді на сучасному етапі і підготовки учителя трудового навчання до здійснення цієї роботи неабияке значення має педагогічна спадщина А.С.Макаренка. Визнаючи мету виховання, А.С.Макаренко вважав, що виховання має передбачати формування здатності брати участь у державному господарстві, що принесе користь і «всьому суспільству, і самому собі». Видатний педагог вважав, що в суспільному виробництві люди вступають у певні стосунки, і завдання педагогів вчити молодь умінню налагоджувати нормальні стосунки з іншими. Особливе місце таких стосунків у продуктивній праці. В прямій залежності одне від одного він розглядає економічну і педагогічну ефективність праці, відзначаючи, що праця, яка не створює матеріальних цінностей, не впливає позитивно на виховання. Економічну доцільність, ефективність праці, економічну суть виробничого процесу А.С.Макаренко розуміє як логіку господарського ставлення дітей до праці, логіку відповідальності і взаємодопомоги.

На думку видатного педагога, у навчальному закладі повинна виховуватись людина, яка знала б виробництво, організацію виробництва, процеси виробництва. А головне, щоб учні на власному досвіді переконалися у важливості наукових знань для сучасного виробництва, вміння працювати з високою культурою праці; усвідомили зміст і значущість таких складових підприємницького мислення, як точність, облік, план, відповідальність.

А.С.Макаренко вважав дуже важливим, щоб педагоги чітко усвідомлювали потребу економічної підготовки школярів і самі розібралися у важливих економічних питаннях. «Зокрема, - писав він, - проблематичними є питання «випереджаючого виховання», якщо педагоги самі не володіють певним комплексом перспективних умінь і навичок; зокрема – економічно-комерційним мисленням, не знають, що таке торговий дім, калькуляція… Зовсім не розуміються в питаннях організації праці,… не знають, що таке умови стандартної праці, … взагалі не мають ніяких знань, що стосуються виробництва…».

Тому видатний педагог наполягав, щоб «педагогічні вузи давали значно ширшу освіту незалежно від обраного для викладання циклу предметів. Програма такої широкої освіти має бути побудована з урахуванням усіх цих питань. Випускники вузів мають знати, як побудоване виробництво, які багатства і перспективи у нашої країни».

Значне місце в економічному вихованні школярів А.С.Макаренко відводить сім’ї. Виконуючи господарські обов’язки в сім’ї, дитина працює, проявляє піклування про речі особистого і сімейного вжитку, бере участь у розподілі і раціональному витрачанні сімейного бюджету, привчається користуватися грішми, виконувати певний режим дня.

Не можна обійти і таке питання, якому А.С.Макаренко надавав важливого значення, як формування у дітей здорових матеріальних потреб. Він вважає потребу «рідною сестрою обов’язку». Розумні потреби – морально доцільні потреби, які треба формувати у підростаючого покоління. Варті уваги і думки А.С.Макаренка про виховання у школярів рис господаря: бережливості, точності, оперативності, діловитості й інших.

У плані економічного виховання школярів і підготовки до нього майбутніх вчителів цікаві погляди В.О.Сухомлинського. Видатний педагог сформулював основні принципи трудового виховання: єдність трудового виховання і загального розвитку дитини – морального, інтелектуального, естетичного, фізичного; висока моральність праці, її суспільно корисна спрямованість; розкриття індивідуальності людини у праці; раннє залучення дітей до праці; постійність, безперервність участі в праці і багатоманітного духовного життя та інші.

Серед педагогів економічну освіту і виховання як складову формування всебічно розвиненої особистості вперше виділяє М.І.Болдирєв. Він вважає, що у процесі навчально-виховної роботи учнів потрібно озброїти основами економічних знань, пробудити і розвинути в них інтерес до економіки, виховати почуття господаря. Важливим завданням економічної освіти і виховання він вважає підготовку учнів до включення їх у сферу економічних, трудових відносин. Важливо знайомити учнів, особливо старшокласників, з основами економічної політики держави, вчити їх продуктивно працювати, економно витрачати матеріали, бережливо ставитися до результатів праці.