Педагогічні науки/1. Дистанційна освіта

Жарікова Л.М., Марченко Н.В.

Сумський національний аграрний університет

Організаційно-методичні моделі дистанційної освіти

1. Навчання по типу екстернату. Навчання, орієнтоване на шкільні або вузівські екзаменаційні вимоги, призначається для школярів і студентів, які по певним причинам не можуть відвідувати учбові заклади. Так у 1836 році був організований Лондонський університет, основною задачею якого в ті роки була допомога і проведення іспитів на отримання тих або інших атестатів, ступенів та ін. для учнів та студентів, які не відвідували звичайні навчальні заклади. Ця задача збереглася і дотепер наряду з стаціонарним навчанням студентів.

2. Навчання на базі одного університету. Це вже ціла система навчання для студентів, які навчаються не стаціонарно, а на відстані, заочно або дистанційно, тобто на основі нових інформаційних технологій, включаючи комп′ютерні телекомунікації. Такі програми для отримання різноманітних атестатів навчання розроблені в багатьох провідних університетах світу. Так, новий університет Південного Уелса в Австралії проводить заочне дистанційне навчання для 5000 студентів, тоді як на стаціонарі навчається 3000 студентів.

3. Співпраця кількох навчальних закладів. Така співпраця в підготовці програм заочної дистанційної освіти дає можливість зробити їх більш професійно якісними і менш дорогими. Подібна практика реалізована, наприклад, в Міжуніверситетській теленавчальній програмі Кепрікон, в розробці якої прийняли участь університети Аргентини, Болівії, Бразілії, Чілі і Парагвая. Іншим прикладом подібної співпраці може служити програма „Співпраця в освіті”. Голови британських країн співдружності зустрілись в 1987 році з тим, щоб домовитися про організацію мережі дистанційної освіти для всіх країн Співдружності. Перспективна мета програми – дати можливість будь-якому громадянину країн Співдружності, не залишаючи своєї країни й свого дому, отримати будь-яку освіту на базі функціонуючих в країнах Співдружності коледжів та університетів.

4. Автономні освітні заклади, спеціально створені для цілей ДО. Найбільшим подібним закладом є Відкритий університет (The Open University) в Лондоні, на базі якого в останні роки проходять навчання дистанційно велика кількість студентів не тільки з Великобританії, але і з багатьох країн Співдружності. В США прикладом такого університету може служити Національний технологічний університет (штат Колорадо), який готує студентів з різних інженерних спеціальностей спільно з 40 інженерними коледжами. В 1991 році Університет об′єднав ці 40 коледжів мережею ДО при тісній співпраці з урядом штату і сферою бізнесу.

5. Автономні освітні системи. Навчання в рамках подібних систем ведеться тільки за допомогою засобів ТБ та радіопрограм, а також додаткових друкованих посібників. Прикладами такого підходу до навчання на відстані може служити американсько-самоанський телевізійний проект.

6. Неформальна інтегрована дистанційна освіта на основі мультимедійних програм. Такі програми орієнтовані на навчання дорослої аудиторії, тих людей, які з будь-яких причин не можуть закінчити шкільне навчання. Такі проекти можуть бути частиною офіційної освітньої програми, інтегрованими в цю програму (приклади таких програм існують в Колумбії), або навмисне орієнтовані на певну освітню мету (наприклад, Британська програма грамотності), або спеціально націлені на профілактичні програми здоров′я, як, наприклад, програми для країн, які розвиваються.

Отже, ДО – це цілеспрямований процес, як і при інших формах отримання освіти, що протікає в специфічній дидактичній системі. Якщо канонічна дидактична система включає сім елементів, то дидактична система ДО, яка доповнює і розвиває відому в традиційній дидактиці систему, включає дванадцять елементів, які названі як:

1. мета

2. зміст

3. викладачі

4. студенти

5. методи навчання

6. інформаційно-освітня підсистема (засоби навчання)

7. форми навчання

8. матеріально-технічна підсистема

9. фінансово-економічна підсистема

10. нормативно-правова підсистема

11. ідентифікаційно-контрольна підсистема

12. маркетингова.

Сформульовані принципи ДО, як теоретичне узагальнення явищ, які відбуваються в системі ДО, при збереженні канонічних принципів навчання та їх розвитку. Запропонована система специфічних принципів включає в себе принципи: педагогічної цілесообразності використання засобів нових інформаційних технологій; відкритості освіти; ідентифікації; інтерактивності; стартового рівня; регламентованості; індивідуалізації.