Педагогические науки/4.Стратегические направления реформирования системы образования

Бубенщикова Г.Т., Хрящевский В.М.

Хмельницький національний університет

ІНФОРМАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

в застосуванні болонської системи

Входження України в світову співдружність передбачає перехід на якісно нові стандарти у всіх сферах життєдіяльності, у тому числі й системі освіти. Саме із цією метою рішенням колегії Міністерства освіти і науки від 24 квітня 2003 року був початий педагогічний експеримент із метою впровадження кредитно-трансферної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.

Перехід на принципи Болонської системи (системи ЕСТS) на кафедрі хімії Хмельницького національного університету розпочався з 2004 року, коли в порядку експерименту на кредитно-трансферну систему було переведено навчання по деяких спеціальностях, зокрема по спеціальності "Виробництво та конструювання виробів з шкіри".

Як показав чотирирічний досвід роботи, застосування принципів ЕСТS суттєво впливає на показники, за якими оцінюється засвоєння матеріалу студентами, а саме на успішність та якість навчання. Відповідні показники наведено в таблиці: 2001-2003 рік – до впровадження системи ЕСТS, 2004-2007 – після впровадження. Для нівелювання показників відносно якості контингенту, яка, на наш погляд, має тенденцію до зниження, наводимо результати первинного тестування студентів за шкільною програмою. Наведені дані достовірно показують, що застосування в навчальному процесі принципів Болонської системи суттєво підвищують як показник успішності, так і показник якості.

Звичайно, наведені показники залежать від загальноосвітньго стану студентів, який може змінюватись з року в рік, але загальна тенденція зростання відповідальності студентів і намагання їх одержати максимальний бал на протязі семестру є наявною.

		2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Тест	Успішність	55	52	50	22	12	10	8
	Якість	21	18	15	8,5	5	3	0
Екзамен	Успішність	88	90	89	98	94	91	96
	Якість	42	48	60	63	67	81	72

Позитивно впливати на процес навчання система ЕСТS може тільки за певних умов – це створення первинного інформаційного середовища, метою якого є вірний вибір так званого направляючого вектора, що спрямовує студентів на свідому активну роботу саме на протязі навчального семестра.

Першою компонентою первинного інформаційного середовища є мотивація вивчення дисципліни, тобто розкриття ролі хімії в майбутній спеціальності, її значення для вивчення матеріалознавчих дисциплін, створення сучасних матеріалів та розробки новітніх технологій, а також акцентування на можливості перезарахування накопичених кредитів в європейському освітянському просторі.

Друга компонета полягає у створенні навчального первинного середовища, суть якого полягає у грамотній постановці задачі навчального процесу та формулюванні вимог, розтлумаченні критеріїв оцінювання і суті самостійної роботи по кожному окремому розділу програми. В цьому суттєву допомогу може надати забезпечення студентів описом дисципліни, в якому співставлено матеріали лекцій, лабораторно-практичних занять та самостійної роботи студентів.

На першому занятті обов’язково треба закцентувати увагу студентів на тому, що успішне вивчення курсу хімії базується на систематичній якісній роботі на протязі семестру, що сумарний ваговий коефіцієнт всіх видів семестрових робіт (контрольних, самостійних, лабораторних та індивідуального домашнього завдання) складає 0,8, а ваговий коефіцієнт екзамену – 0,2 (ці дані наводяться в описі дисціпліни). Доцільно навести приклад розрахунків кінцевої оцінки з предмету.

Важливою компонентою первинного інформаційного середовища є забезпечення навчальною літературою (підручники, посібники, збірники задач, які студенти одержують в бібліотеці) та доступ до електронних варіантів лекційного курсу. Крім цього в навчальному процесі ми використовуємо методичні розробки для лабораторних робіт з питаннями до захисту кожної роботи, методичні розробки для виконання індивідуальних домашніх завдань з прикладами розв’язування типових задач.

Контрольні заходи для оцінювання засвоєння навчального матеріалу включають перевірку оформлення лабораторних журналів, захист кожної лабораторної роботи, контрольні (самостійні) роботи по окремих темах, тестування по деяких темах та контроль (захист) індивідуальних домашніх завдань (розв’язку задач та написання рефератів).

Для одержання позитивних результатів по контрольних заходах треба, по-перше, зосередити увагу студентів на часі, який відводиться на самостійну роботу, а, по-друге, забезпечити доступ студентів до контрольних запитань у вигляді електронних варіантів вправ контрольних робіт або тестів та питань до захисту лабораторних робіт в лабораторних практикумах.

Лишається поки що незрозумілою проблема кінцевої оцінки успішності студентів, які пропустили велику кількість занять (не має значення, з якої причини). Це пов'язано, в першу чергу, з труднощами організації відпрацювання лабораторних робіт, оскільки відновлювати для них повністю веь практикум кафедра не має можливості. Можливо, цю проблему вдасться розв'язати, застосовуючи віртуальні лабораторні роботи, але для цього потрібні певні додаткові умови: наявність комп'ютерів, створення відповідних анімаційних програм тощо.

Подальше розширення інформаційного середовища і накопичення досвіду в застосуванні системи ЕСТS буде сприяти її повному осмисленню як викладачами, так і студентами та забезпечить розвиток Болонської системи в рамках національної вищої школи.