Ламбуцька Ж.А., к.психол.н.
Болотнікова І.В.
Особливості мнемічних функцій у студентів та заходи щодо їх оптимізації в процесі підготовки до педагогічної діяльності
Діяльність студента професійно
спрямована і є формою його соціальної та пізнавальної активності. Розробка
теоретико-методологічних основ суспільно-педагогічної діяльності ведеться нині
багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими, проте процес професійної
підготовки педагогів досі не є у достатній мірі об'єктом психолгічних досліджень. Тому завдання вивчення
умов та рівня формування психологічної готовності студентів педагогічних спеціальностей
до професійної діяльності на різних етапах навчання є досить актуальним. Крім
того, в останні роки зростає кількість вищих навчальних закладів, а разом з тим
підвищуються вимоги до особистості і професійної підготовки майбутнього
спеціаліста.
Ефективне
забезпечення психофізіологічної готовності студентів до професійної
(педагогічної) діяльності на різних етапах навчання, відстеження та оптимізація
психофізіологічних функцій, які забезпечують цю готовність, зокрема, мнемічних функцій,
стало завданням наших досліджень.
Експериментальні дослідження
проводились за участю студентів 1-го, 3-го та 5-го курсів факультету
кібернетики Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка.
Аналізувалися показники
безпосередньої пам'яті (БП), оперативної пам'яті (ОП), короткочасної пам'яті
(КП) та індексу короткочасної пам'яті (ІКП) за методикою "Подвійного
тесту" Л.С.Мучника та В.К.Смирнова.
Узагальнення експериментальних даних підтвердили
такі особливості пам'яті, як значне покращення процесів запам'ятовування від першого до третього курсів навчання,
з деякою стабілізацією показників пам'яті на п'ятому курсі; залежність функціональних
можливостей пам'яті від зацікавленості у навчанні, віку, стану здоров'я, занять фізичною культурою, а також рівня працездатності протягом
робочого дня та тижня. Виявлені факти деякої стабілізації щодо інтенсивного удосконалення функцій пам'яті в
процесі забезпечення готовності до професійної, зокрема, педагогічної
діяльності, на останніх курсах навчання та оцінка рівня навчальної діяльності студентів за
показниками суб'єктивних даних, проведених за допомогою анкетного
опитування, дозволили зробити певні висновки стосовно необхідності застосування
адекватних корекційних та оптимізуючих
заходів з метою оптимального забезпечення готовності студентів до майбутньої
професійної (педагогічної) діяльності.
До особливостей діяльності студентів слід віднести: своєрідність мети і результатів (підготовка до самостійної роботи, оволодіння знаннями, навиками, вміннями, розвиток особистісних якостей); особливий характер об’єкта вивчення (наукові знання, одержання інформації про майбутню працю і т.ін.); заплановані умови діяльності студентів (програми, строки навчання); особливі засоби діяльності – книги, лабораторне обладнання, натурні та інші моделі майбутньої професійної діяльності; інтенсивність функціонування психіки, незвично високе інтелектуальне напруження.
В складних умовах навчальної роботи можуть виникнути деякі небажані зміни в діяльності: втрачання внутрішньої організованості психічних процесів; зниження пам’яті, погіршення мислення; коливання ефективності, зниження точності практичних дій; зміщення чи втрата цілі; послаблення активності і зниження рівня працездатності; призупинка навчання, відмова від навчання, зрив.
Мнемічні функції, безумовно, можна покращити. Необхідні умови для цього – відсутність патологічних розладів, пов’язаних з порушеннями нервової системи чи перенесеними захворюваннями.
Якщо
мова йде про методи поліпшення пізнавальних функцій, зокрема, функцій пам'яті,
слід, перш за все, враховувати причини, які можуть гальмувати процеси її
розвитку та вдосконалення.
Слід
пам’ятати, що будь-яка перевтома, глибоке нервове розладнання призводять до
ослаблення пам'яті, а специфіка навчальної діяльності з перенасиченою програмою
занять та надмірним потоком навчальної інформації в свою чергу часто призводять
до перевтоми, що ми й спостерігали в своїх дослідженнях у студентів п’ятого
курсу, в яких розвиток функціональних можливостей пам'яті відбувається менш інтенсивно, ніж у
студентів-третьокурсників. Через це з фізіологічної точки зору важлива така
організація діяльності, при якій передбачено правильне чергування відпочинку і
праці, чергування розумової та фізичної
діяльності.
На
розвиток втоми в значній мірі впливають емоції людини. Розумова робота, що супроводжується
позитивними емоціями, тривалий час не викликає перевтоми головного мозку.
Таким
чином, одним із шляхів поліпшення пам'яті студентів, якщо вони здорові і немає
патологічних причин для розгляду функцій пам'яті, можна порекомендувати
упорядкування робочого дня, налагодження режимних моментів. Завжди необхідно
пам’ятати, що внутрішня організованість людської діяльності є найважливішою
передумовою для поліпшення та підвищення якості нашої пам'яті. Всі ці заходи
доступні практично кожному, хто займається розумовою працею, і не вимагають
значних витрат енергії і часу.
Крім
того, досить ефективними для зняття втоми при розумовій діяльності і такими, що
не дають негативних наслідків, є фізіологічні подразники. До їх числа
відноситься такий природний та загальнодоступний засіб, як дія холоду.
Короткочасне обтирання холодною водою збуджує численні нервові закінчення
(зокрема, трійчатого нерва) і тонізує вищі відділи головного мозку.
Велике
значення мають також і фізичні вправи.
В наших дослідженнях, за
суб'єктивними даними опитування студентів, заняття фізичною культурою прямо
пропорційно корелює зі станом здоров'я, що є запорукою нормального
функціонування всіх органів і систем організму, які забезпечують продуктивність будь-якої діяльності, в тому числі і
навчальної.
Покращити
працездатність при розумовій роботі і, в першу чергу, покращити пам'ять можна
методом впливу відповідного зовнішнього оточення. Використовуючи музику, колір
та інші подразники, можна створити сприятливий фон для продуктивної розумової
діяльності, емоційний настрій, що стимулює роботу пам'яті.
Гармонійне поєднання звукової
і кольорової гами в оточуючій обстановці знімає втому, стреси, сприяє доброму
настрою та покращує функціонування пам'яті. Проте, практичне застосування цього
методу потребує спеціальних технічних засобів та оснащення, а можливо і
окремого приміщення, що не завжди і далеко не всім прийнятно для повсякденного
використовування.
Одним з найбільш простих і
реальних методів керування процесами запам’ятовування є використання
самонавіювання (аутогенне тренування). За своєю
сутністю воно нагадує гіпноз, але проводиться не спеціалістом, а самостійно, а
тому доступне кожному.
Використання психічних законів
пам'яті, створення умов і функціональних станів, при яких покращується робота
пам'яті (правильна організація режиму праці і відпочинку, аутогенне
тренування, а також, в разі необхідності, деякі фармакологічні засоби) – ось
перелік тих основних, але далеко не повних резервів пам’яті, які студент може
використати для покращення, оптимізації чи корекції мнемічних
процесів.
Підводячи підсумок існуючих методів покращення функціонування пам’яті людини, можна сказати, що управління пам’яттю може йти двома напрямками: з середини самого організму (за законами йому притаманними) або із зовні (при використанні різних приладів та пристроїв, стимулюючих пам’ять). Використання психологічних законів пам’яті і впливу на організм за допомогою апаратури доповнює і підсилює одне одного, створюючи нові можливості.
Застосування апаратури створює умови для залучення в роботу пам’яті клітин мозку, не задіяних і не використаних раніше. При цьому апаратура діє на організм у повній відповідності з психологічними і фізіологічними законами пам’яті.
Щодо конкретних рекомендацій по використанню перерахованих методів поліпшення мнемічних функцій людей розумової праці і, зокрема, студентів педагогічних навчальних закладів, то тут треба, перш за все, враховувати індивідуальні можливості особистості, матеріальну базу навчального закладу і можливість придбання дорогої апаратури, наявність приміщення для проведення сеансів корекції чи обладнання кімнат психологічного розвантаження. Крім того, методи, які можуть бути використані працівниками психологічних служб з метою регуляції чи оптимізації психофізіологічних функцій, в тому числі і функцій пам’яті, як одного з основних компонентів психофізіологічного забезпечення ефективності навчальної та професійної діяльності, повинні бути доступними для практичного втілення в умовах навчальної установи, короткочасними, не відволікати студентів від основної (навчальної) діяльності.