Физическая культура и спорт: проблемы,исследования,предложения.

Іващенко П. М., Федак О.Г.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

відбір перспективних спортсменів у боротьбі Дзюдо за рівнем розвитку рухових якостей

Актуальність: Спортивна боротьба на сучасному етапі її розвитку відрізняється високими вимогами до різних сторін підготовленості спортсменів. Особлива увага надається різносторонній фізичній підготовці. Техніка боротьби дзюдо представляє собою складну багато структурну систему цілеспрямованих і взаємопов’язаних рухових дій, вона нараховує близько 2000 прийомів. Проведений ними аналіз посібників (Туманян Г.С., 1985; Истомин А.А., Абсаторов А.А.,1990; Грищенков В.Н., Кочурко Є.И., 1992; та інші) показав недосконалість методик проведення тренувальних занять, які спрямовані на ефективне вирішення завдань тренувального процесу. Тому при вдосконаленні різних сторін підготовки застосовуються засоби, методи, форми організації навчально-тренувального процесу без достатнього експериментального обґрунтування.

Метою нашого дослідження є вдосконалення навчально-тренувального процесу дзюдоїстів, особливо в групах початкової підготовки 1-3-х років навчання на основі використання вправ різної спрямованості, значно підвищити рівень всіх сторін підготовленості спортсмена. Вся навчально-тренувальна та виховна робота з підготовки висококваліфікованих спортсменів спрямована на рішення двох основних задач: відбір перспективних спортсменів;

управління тренувальним процесом. При первинному відборі, рівень розвитку рухових якостей може оцінюватися як: а) висока; б) середня; в) низька, тільки через вимоги, які ставляться до спортсмена у конкретному виді спорту і через ступінь виявлення даних якостей в умовах специфічної діяльності.

Методи дослідження: Виходячи із вищезгаданого, нами розроблена комплексна система рухово-змагальних тестів з врахуванням специфічної діяльності борця, яка обумовлена фактором особливої діяльності і особливістю умов, в яких вона проходить. В комплекс включені елементи техніко-тактичних дій, а також комплексна оцінка спеціальних координаційних і рухових якостей в умовах протидії суперника. Система складається із 7 тестів, які дають можливість оцінити:

1. Ефективність оцінки ситуації і ступінь результативності використання конкретних дій в залежності від умов змагальної діяльності.

2. Передбачення технічних можливостей, які виявляються у стабільності виконання визначеної рухової задачі при постійній зміні збиваючих факторів.

3. Психічну надійність.

4. Змагальну надійність.

Основні здібності новачків до специфічної борцівської діяльності оцінюються при протидії суперника з врахуванням наступних характеристик:

1. Реакція: оцінюються можливості вирішувати рухові завдання з оптимальною швидкістю. Вимогою успіху є правильність, точність і швидкість відповіді на очікувані і неочікувані дії суперника.

2. Рівновага: Оцінюється можливість збереження стану рівноваги при спробах суперника порушити його своїми діями.

3. Орієнтація і оцінка ситуації:

Орієнтація: оцінюється можливість точно і правильно сприймати і аналізувати, з допомогою оптичних і тактильних сигналів, положення власного тіла по відношенню до суперника. Оцінка ситуації: оцінюється можливість/на основі орієнтації/ правильно оцінити ситуацію і вибрати, чи визначити програму дій для зміни цієї ситуації.

Система рухово-змагальної діяльності (СРЗД) вимагає вирішення визначеної рухової задачі протягом 30 секунд з допомогою нижченаведених тестів:

1. Доторкання спини (висока стійка). 2. Доторкання стегон (низька стійка). Різні спурти: тест 3 ‑ "Маятник". тест 4 ‑ захоплення тулуба. тест 5 ‑ виведення з рівноваги.

Затяжні спурти: тест 6 - "Сумо". тест 7 - "Обертання".

Математично визначались: коефіцієнт стабільності і змагальної надійності.

Коефіцієнт стабільності визначався за формулою:

‑ виграшні поєдинки;

‑ загальна кількість поєдинків.

Коефіцієнт стабільності, отриманий за виконання кожного із семи тестів є інтегральним показником спеціальних здібностей борців. Виходячи з коефіцієнту стабільності визначався коефіцієнт змагальної надійності:

де: ‑ сума коефіцієнтів стабільності, Т – кількість тестів.

При відборі новачків з використанням комплексу рухово-змагальних тестів рівень прогнозуючих здібностей оцінюється за показником коефіцієнта змагальної надійності.

Результати: Якщо значення коефіцієнту змагальної надійності становить 0,60 і більше, то рівень прогнозу перспективних можливостей спортсмена, що тестується ‑ високий; 0,50-0,59 ‑ середній і нижче 0,49 ‑ низький.

Практика показує, що вищими спеціальними здібностями володіють новачки, які мають достатньо високі коефіцієнти стабільності у кожному з 7 тестів.

Висновки: Розроблена нами і апробована в ряді вищих навчальних закладів регіону комплексна система рухово-змагальних тестів, в яких врахована специфічна діяльність борця, дає можливість якісно покращити систему відбору, скоротити час базової підготовки спортсменів, підвищити ефективність навчально-тренувального процесу, направленого на розширення арсеналу тактико-технічних дій. Таким чином, розроблений комплекс рухово-змагальних тестів дає можливість об'єктивізувати систему відбору за рівнем розвитку рухових якостей, скоротити час базової підготовки спортсмена до двох років, передбачити індивідуальний стиль боротьби і в цілому підвищити ефективність навчально-тренувального процесу борців.

Література

1. Волков В.М., Филин В.Н. Спортивный отбор. – М.: ФиС,1983. – 172с.

2. Дахновский В.С., Лещенко С.С., Подготовка борцов высокого класса. – К.: Здоровье, 1989. – 192с.

3. Мартыросов Э.Г., Новиков А.А., Моргунов Ю.А. Зависимость атакующих действий от морфологических особенностей борцов. // Спортивная борьба. Эжегодник. – М.: ФиС, 1984. – с.49-51.

4. Олейник В.Г., Каргин Н.Н., Рожков П.А. Специфика физической подготовленности борцов различных тактических манер ведения схватки // Спортивная борьба. Ежегодник ФиС., М.: 1996., 58-61с.

5. Пархомович Г.П. Основы классического “дзюдо” (Учебно-методическое пособие для тренеров и спортсменов) – Пермь: “Урал-Пресс ЛГД”, 1998. 305с.

6. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. – К.: “Олимпийская литература”, 1997. – 584с.

7. Станков А.Г. Индивидуализация подготовки борцов. – М.: ФиС, 1984. –240с.

8. Станков А.Г., Климин В.П. Индивидуализация подготовка борцов. – М.: ФиС 1984. –240с.

9.Туманян Г.С., Мартыросов Э.Г. Телосложение и спорт. – М.: ФиС 1976. –239с.