Пентилюк С.І.
Херсонський державний
аграрний університет, Україна
З метою перевірки комплексного застосування різнорідних препаратів
біологічно активних речовин було проведено науково-господарський дослід на
свиноматках з поросятами. В якому передбачалося оцінка продуктивної дії
препарату Бетафін як самостійно, так у поєднанні з ензимним комплексом Белфід.
З цією метою було сформовано три групи свиноматок за 10-15 днів до опоросу. Тваринам
1 дослідної групи додатково до складу комбікормів вводили препарат Бетафін у
кількості 0,1% за масою, а 2 групи – Бетафін та Белфід у кількості відповідно
0,1 та 0,01% за масою. Препарати попередньо змішували з преміксом фірми
«Іnntaler», а останній у суміші з білковими і мінеральними кормами включали до
складу комбікормів.
Застосування препаратів біологічно активних речовин в раціонах свиноматок
сприяло деякому підвищенню багатоплідності та масі гнізда при народженні на
4,3-5,6% у порівнянні з контролем (табл.1). Аналогічна міжгрупова залежність зберігалася
і при оцінці репродуктивних показників у 21-денному віці. Однак, коли поросята
дослідних груп почали споживати комбікорми збагачені препаратами БАР, що
сприяло підвищенню показників їх росту, це вплинуло на репродуктивні якості
свиноматок. Так, за кількістю поросят у цей період різниця між дослідними та
контрольною групами становила 2,3-5,8%, то за величиною умовної молочності
матки 1 дослідної групи перевищували контрольних на 9,3%, а 2 групи – на 17,0%.
За живою масою гнізда у 2-місячному віці матки 1 групи перевищували
контрольних на 6,5%, а 2 групи – на 14,0%. При цьому збереженість поросят у
різні періоди була практично однаковою. Кращі показники репродуктивних якостей,
обумовили збільшення індексних показників відтворної здатності маток 1 групи на
2,2-5,4%, а 2 групи – на 6,7-10,2%.
Одночасне застосування препаратів в годівлі і свиноматок і поросят було
більш ефективнішим в перший період вирощування. Це підтверджується і даними
розрахунку динаміки живої маси поросят за підсосний період (табл. 2).
Таблиця 1 - Репродуктивні якості свиноматок, 
|
Показник |
Контрольна група |
1 дослідна група |
1 дослідна у % до
контролю |
2 дослідна група |
2 дослідна у % до
контролю |
|
Багатоплідність, гол |
10,11 ± 0,26 |
10,56 ± 0,50 |
104,4 |
10,56 ± 0,41 |
104,4 |
|
Маса гнізда при народженні, кг |
12,79 ± 0,44 |
13,34 ± 0,73 |
104,3 |
13,50 ± 0,58 |
105,6 |
|
Кількість поросят у 21 день, гол |
9,56 ± 0,38 |
9,78 ± 0,52 |
102,3 |
10,11 ± 0,56 |
105,8 |
|
Умовна молочність, кг |
48,9 ± 1,84 |
53,4 ± 3,57 |
109,3 |
57,2 ± 3,83 |
117,0 |
|
Кількість поросят у 2 місяці, гол |
9,56 ± 0,38 |
9,78 ± 0,52 |
102,3 |
9,89 ± 0,48 |
103,5 |
|
Маса гнізда у 2 місяці, кг |
129,9 ± 3,13 |
138,3 ± 10,96 |
106,5 |
148,1 ± 8,91 |
114,0 |
|
Збереженість поросят за підсосний період, % |
94,3 ± 1,81 |
92,9 ± 3,11 |
98,5 |
93,6 ± 2,33 |
99,2 |
|
Індекс плодючості, одиниць |
117,8 ± 1,56 |
120,4 ± 5,29 |
102,2 |
125,6 ± 4,37 |
106,7 |
|
Комплексній показник відтворних якостей, одиниць |
102,8 ± 2,82 |
108,3 ± 6,75 |
105,4 |
113,3 ± 6,09 |
110,2 |
Якщо за середньою живою масою при народженні поросята усіх груп суттєво не
відрізнялись, то у більш старшому віщі розбіжність за живою масою тварин між
дослідними та контрольною групами значно збільшилася. Так, за живою масою у
21-денному віці поросята 1 групи вірогідно перевищували контрольних на 6,7%
(Р<0,05), то 2 групи – на 10,6%
(Р<0,01). За величиною середньодобових приростів у цей період тварини 1
групи перевищували контрольних на 9,0% (Р<0,05), а 2 групи – на 13,8% (Р<0,01).
Аналогічна міжгрупова залежність встановлена і за величиною цих показників
при відлученні. Так, У поросят 1 групи ці показники за другий період утримання
були більшими на 4,4-5,3%, а за підсосний період – на 5,8% порівняно з контролем. Однак, між тваринами 2
групи та контрольною розбіжність за цими показниками була значно більшою і становила
9,9-11,1% (Р<0,001).
Таблиця 2 - Динаміка живої маси поросят,
|
Показник |
Контро-льна група |
1 дослідна група |
1 дослідна у % до
контроль-ної |
2 дослідна група |
2 дослідна у % до
контроль-ної |
|
Жива маса при народженні, кг |
1,27 ± 0,02 |
1,27 ± 0,02 |
99,8 |
1,28 ± 0,02 |
100,9 |
|
Жива маса у 21 день, кг |
5,12 ± 0,13 |
5,46 ± 0,12 |
106,7* |
5,66 ± 0,13 |
110,6** |
|
Середньодобовий приріст за перший період, г |
183,1 ± 5,92 |
199,6 ± 5,42 |
109,0* |
208,3 ± 6,01 |
113,8** |
|
Жива маса 2 місяці, кг |
13,59 ± 0,25 |
14,31 ± 0,29 |
105,3 |
14,98 ± 0,23 |
110,2*** |
|
Середньодобовий приріст за другий період, г |
217,4 ± 4,22 |
226,9 ± 6,11 |
104,4 |
238,9 ± 3,97 |
109,9*** |
|
Середньодобовий приріст за підсисний період, г |
205,4 ± 4,13 |
217,4 ± 4,83 |
105,8 |
228,2 ± 3,86 |
111,1*** |
|
Примітка: вірогідність |
** - Р<0,01 |
*** - Р<0,001 |
|||
Додаткове згодовування Бетафін (1 група) та Бетафін+Белфід (2 група) поросятам певним чином сприяло збільшенню
репродуктивних показників. Так, за кількістю відлучених поросят у гнізді матки
усіх груп суттєво не відрізнялись, то за масою гнізда у цей період в 1
групі різниця становила 6,5%, а в 2
групі – 14,0% у порівнянні з контролем. Поліпшення
відтворних якостей свиноматок дослідної групи обумовлено, у першу чергу,
збільшенням показників росту поросят. Так, за величиною живої маси у
2-місячному віці та середньодобовим приростом за другий період тварини 1 групи
перевищували контрольних відповідно на 4,4-9,0%, а 2 групи – на 9,9-13,8%.