К.е.н., доцент, Макаренко А.П.
Херсонський державний аграрний
університет, Україна
Державна
підтримка щодо впровадження системи управління якістю організацій в АПК
Координатором впровадження сучасних СУЯ, інших систем управління
організацією в АПК повинна бути держава в особі Міністерства аграрної
політики, спеціальні органи управління якого (галузеві робочі групи)
забезпечать комплексний, системний і колективний процес їхнього впровадження;
Організація впровадження базується на масовому застосуванні типових рішень як
по СУЯ, так і по МRРII/ЕRР - системі, розробленим
спеціально для підприємств сфери АПК. Застосування типових рішень базується на
принципі тиражування систем, що дозволяє один раз розроблену систему багаторазово
впроваджувати в інших аналогічних організаціях.
Масовому впровадженню типового рішення в організаціях галузі обов'язково
повинен передувати етап дослідної експлуатації типової системи, практично
підтверджуючий правильність прийнятих проектних рішень.
До розробки пілотного проекту повинні бути притягнуті кращі фахівці галузі,
які забезпечать високу якість розробки й високу ймовірність його успішної
реалізації. Повинна бути визначена оцінка якості розробленого типового рішення
за результатами дослідної експлуатації СУЯ. Допуск до масового впровадження
типового рішення в організаціях галузі повинен надаватись тільки у випадку
успішної реалізації пілотного проектує. Реалізація посліднього виконується в
організаціях, керівники й персонал яких розуміють необхідність впровадження типової
СУЯ в організаціях, своєї особистої участі в роботі системи та своєї особистої
відповідальності за результати впровадження системи. Керівники і менеджери
організацій проходять навчання з роботи по типовій СУЯ в навчальному центрі на
спеціалізованих курсах зі здачею іспиту, що надає допуск до роботи. Необхідно
створити резерв досвідчених користувачів, зокрема з випускників аграрних вузів
відповідних спеціальностей, що пройшли навчання роботі по типовій СУЯ аграрної
організації.
Як ми вже відзначали, сучасне програмне забезпечення, а особливо МRРII/ЕRР -системи досить дорогі.
Власники й керівники організацій повинні чітко представляти, що економічний
ефект від впровадження таких систем повинен значно перевищувати витрати на їх
впровадження. Інформаційні матеріали типового рішення повинні містити
показники економічного ефекту аналогічної організації, що дозволять
керівництву прийняти обґрунтоване рішення.
Що стосується ІПЗ, то обгрунтований вибір базової комплексної системи
управління, високий рівень настроювання бухгалтерського й управлінського
обліку, підсистеми „управління якості" дозволять істотно знизити витрати
на впровадження.
Великі перспективи для використання ІПЗ мають МRРII/ЕRР-системи українських
розроблювачів, загальна вартість яких може бути на порядок менше відомих
систем західних і російських компаній.
Таким чином запропонований методичний підхід організаційного впровадження
СУЯ передбачає розроблений нами алгоритм наступної послідовності заходів (рис.
1).
1. Мінагрополітика України здійснює вибір стратегічних напрямків розвитку
галузей рослинництва і тваринництва та впровадження СУЯ в організаціях сфери
АПК України.
2. Відповідно
до обраних стратегічних напрямків Міністерство
створює галузеву робочу групу (декілька груп, якщо напрямків декілька) з
координації й керування галузевими розробками та впровадженням СУЯ в АПК. До
складу групи можуть залучатися фахівці УААН, відповідних Технічних комітетів,
представники зацікавлених консалтингових, суспільних і професійних галузевих
організацій АПК. Далі алгоритм розробляється для кожної галузі (наприклад зерно
виробництва, молочного скотарства, свинарства інших).
Рис. 1. Схема алгоритму організаційного впровадження
СУЯ
в складі
інтегрованого програмного забезпечення MRPII/ERP – системи
3. Робоча група спільно з
фахівцями Держспоживстандарту України, відповідних департаментів
Мінагрополітики та Технічного комітету:
- аналізує стан рівня гармонізації національного технічного законодавства
у відповідності з технічним законодавством ЄС в галузі;
- визначає перелік необхідних до розробки національних технічних регламентів
і стандартів;
-
створює пропозиції до Плану розробки та затвердження технічних регламентів
та стандартів у відповідності з регламентами та Директивами ЄС;
-
контролює їх представлення у плані, стан розробки та реалізації
представлених пропозицій.
4. Робоча група здійснює розробку програм
заохочення, навчання, інформування та підтримки впровадження СУЯ в організаціях
АПК. Програма повинна бути оприлюднена на сайті Міністерства АПУ.
5. Робоча група виконує вибір зацікавлених
організацій в тій чи іншій галузі аграрної сфери для впровадження СУЯ,
інтегрованого програмного забезпечення систем управління. Одним з ефективних заходів
може бути проведення семінарів з керівниками організацій галузі АПК у
методично-навчальному центрі Міністерства.
6. Після розробки та
затвердження відповідних технічних регламентів та стандартів, ініційованих
робочою групою, починається етап розробки пілотного проекту СУЯ в організації
для обраної галузі АПК.
7. Пілотний проект повинен
включати наступні етапи:
1)
Вибір консалтингових організацій
або компаній для реалізації пілотного проекту;
2)
Вибір організацій галузі, на основі
СУЯ яких буде розроблене типове рішення;
3)
Розробка СУЯ для обраних
організацій в повному обсязі і на всі організації;
4)
Підготовка розробленої системи до
сертифікації;
5)
Сертифікація СУЯ в організаціях;
6)
Дослідна експлуатація СУЯ
організації протягом установленого періоду часу;
7)
Аналіз результатів дослідної
експлуатації СУЯ організацій, коригування системи при необхідності;
8)
Узагальнення матеріалів типового
рішення та розробка положення з описом СУЯ;
9)
Затвердження та оприлюднення
матеріалів типового рішення.
8.
При розробці пілотного проекту
вибирається спосіб програмної підтримки або програмної реалізації роботи СУЯ.
Вирішується питання про доцільність розробки інтегрованої типової АСУ або адаптації
базової АСУ до галузевої системи організацій.
9.
Після успішного завершення етапу
розробки типового рішення (пілотного проекту) починається етап впровадження СУЯ
в організаціях сфери АПК. Робочій групі необхідно заздалегідь скласти список
організацій галузі, що прийняли рішення про необхідність впровадження СУЯ.
10. У відповідності зі
списком організацій, Робочій групі необхідно розробити та затвердити Програму
та Положення впровадження СУЯ в сфері АПК. Якщо організацій багато, то
необхідно скласти список груп організацій. Також необхідно розробити та
затвердити графік навчання персоналу організацій по системі управління якістю. Навчання
доцільно проводити у методично-навчальному центрі Мінагрополітики за
спеціальностями: керівник організації, уповноважений по якості в організації,
внутрішній аудитор, керівник виробництва, менеджер постачання і збуту.
11. У тому випадку, якщо СУЯ
впроваджується в складі МRРII/ЕRР -системи, навчання персоналу
необхідно проводити безпосередньо при роботі системи. Для цього в центрі
повинен бути комп'ютерний клас із установленою типовою системою. Перерахований
вище перелік спеціальностей необхідно доповнити наступними спеціальностями:
головний бухгалтер, бухгалтер, економіст, системний адміністратор та ін. Для
забезпечення процесу навчання повинні бути підготовлені й задіяні кращі
викладачі з персоналу розроблювача АСУ та консалтингові організації. Доцільним
є й використання досвіду кращих користувачів СУЯ в складі АСУ, які вже пройшли
навчання і мають практичний досвід роботи.
12. Етапи
впровадження, підготовки до сертифікації і сертифікація СУЯ в організації при
масовому впровадженні нічим не відрізняються від етапів розробки СУЯ в
організації передбачених стандартом ДСТУ ІSО 9001:2001. Але необхідно
підкреслити, що розроблене типове рішення, підготовка персоналу організації
значною мірою позначиться на ефективності процесу впровадження СУЯ в кожній
організації.
13. Функції робочої групи на
даному етапі полягають у контролі ходу реалізації Програми, зборі інформації
про стан впроваджуваних СУЯ в організаціям галузі, проведенні аналізу отриманих
результатів, координації зусиль учасників програми для їх успішного виконання.
14. Робочій групі необхідно
обмінюватися отриманим у ході реалізації Програми досвідом з іншими галузевими
Робочими групами, а також періодично звітувати про хід виконання Програми перед
колегією Міністерства АПУ, надати заключний звіт про результати виконання
Програми з оцінкою ЇЇ ефективності.