Давиденко І. С., Давиденко О. М., Мироник О. В., Яковець К. І.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

ОКИСНЮВАЛЬНА МОДИФІКАЦІЯ БІЛКІВ У ЦИТОПЛАЗМІ СЕГМЕНТОЯДЕРНИХ ЛЕЙКОЦИТІВ КРОВІ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ГЕПАТИТ А ТА В (ЦИТОХІМІЧНІ ДАНІ)

На основі гістохімічного забарвлення бромфеноловим синім при низькому рН «кислих» та «основних» білків за методом Мікель-Кальво нами розроблено спосіб визначення окиснювальної модифікації білків, який в першій редакції був адаптований для гістологічних парафінових зрізів плаценти [1], а потім для печінки [2], шматочки яких попередньо піддавалися хімічній фіксації у нейтральному забуференому розчині формаліну. Спосіб пройшов успішну апробацію також на пінеалоцитах шишкоподібної залози [3] та епітеліальних клітинах ендометрію при його різних станах непухлинного та пухлинного характеру [4] (гістохімічні препарати). Досліджуючи різні структури плаценти за умов запального процесу [5], було відмічено характерні зміни окиснювальної модифікації білків трофобласта плаценти, які корелювали з концентрацією нітропероксидів цієї ж локалізації [6], що принципово підтвердило спроможність розробленої методики. Апробація вказаного способу на мазках крові дотепер не виконувалася, що власне є метою даних досліджень.

Для мазків крові здійснено невелику модифікацію способу для покращення візуалізації саме лейкоцитів та для максимального збереження цілісності їх структур. Сутність модифікації полягає лише у відмові від хімічної фіксації, замість якої застосовано тільки висушування мазків крові, а також відмову в монтуванні препаратів у полістирол на користь використання імерсійного масла для отримання великого оптичного розрішення із застосуванням імерсійного об’єктиву 100^х (мікроскоп ЛЮМАМ Р8, «ЛОМО»).

Для досліджень взяті мазки крові з ліктьової вени натще серце у осіб жіночої та чоловічої статі трьох груп: практично здорові (11 спостережень), хворі на гострий гепатит А (18 спостережень), хворі на гострий гепатит В (12 спостережень). Вік пацієнтів коливався в діапазоні 18—45 років. Для встановлення розбіжностей між групами дослідження у середніх тенденціях в зв’язку з порівняно невеликим обсягом спостережень окрім критерію Стьюдента застосований також непараметричний метод Манна-Вітні.

У хворих на обидві форми гепатиту відмічалася лейкопенія, зокрема концентрація лейкоцитів у крові становила: при гострому гепатиті А – 4,2±0,19 х10⁹/Л, при гострому гепатиті В – 4,6±0,19 х10⁹/Л, що суттєво відрізнялося від практично здорових осіб – 6,2±0,14 х10⁹/Л. Між формами гепатиту розбіжностей не виявлено (р>0,05). Відсоток нейтрофільних гранулоцитів також відрізнявся від практично здорових осіб (р<0,001) і визначений з наступними середніми параметрами: при гострому гепатиті А – 54±0,6%, гострому гепатиті В – 52±0,5%, у практично здорових осіб – 61±0,7%.

Для вимірювання окиснювальної модифікації білків застосовано коефіцієнт R/B, який отримують шляхом попереднього комп’ютерного мікроспектрометричного визначення величин червоної ® та синьої (В) ділянки спектру забарвлення при застосуванні 256 градацій інтенсивності кольору. Коефіцієнт R/B у цитоплазмі сегментоядерних лейкоцитів становив: у практично здорових осіб – 1,38±0,33, при гострому гепатиті А – 1,27±0,032 (р=0,031), гострому гепатиті В – 1,23±0,034 (р=0,009). Наведені цифри вказують на зниження інтенсивності окиснювальної модифікації білків у цитоплазмі сегментоядерних лейкоцитів у хворих на гострий гепатит, що може бути тлумачено як зниження їх функціональної активності, що слід оцінити як несприятливий фактор в аспекті ефективності неспецифічної резистентності організму при вивчених хворобах. Слід зазначити, що аналогічний аналіз білків ядер сегментоядерних лейкоцитів не виявив будь-яких відмінностей між групами дослідження. Зокрема, коефіцієнт R/B в ядрах сегментоядерних лейкоцитів становив: у практично здорових осіб — 1,04±0,011, при гострому гепатиті А — 1,05±0,010, гострому гепатиті В — 1,05±0,09.

На рисунках 1-3 подані приклади мікрофотографій мазків крові вивчених груп дослідження, на яких виконували вимірювання.

Рис. 1. Мазок крові практично здорової особи. Об.100^х. Ок.10^х.

Рис.2. Мазок крові хворого на гострий гепатит А. Об.100^х. Ок.10^х.

Рис.3. Мазок крові хворого на гострий гепатит В. Об.100^х. Ок.10^х.

Література.

1. Шендерюк О. П., Давиденко І. С. Спосіб вимірювання окиснювальної модифікації білків в структурах плаценти // Деклараційний патент України на винахід №13712 U. – 17.04.2006. – Бюл. №4. – 2с. (заявл. 14.10.2005, №u200509673, БДМУ)

2. Давиденко І. С., Ленга Е. Л., Мещишен І. Ф. Спосіб вимірювання окиснювальної модифікації білків у тканині печінки // Патент на корисну модель № 38260, № заявки u200810681, дата подання заявки 27.08.2008 р. – публікація відомостей 25.12.2008. – Бюл.№24.

3. Пішак В. П., Ломакіна Ю.В., Давиденко І. С. Окиснювальна модифікація білків у темних та світлих пінеалоцитах щурів (за гістохімічними даними) // Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження професора Н. М. Шінкермана (засновника кафедри та патологоанатомічної служби на Буковині). – Чернівці: Медуніверситет, 2007. – 222 с. (С.143-145)

4. Бен Мессаоуд Ершид, Давиденко І. С. Окиснювальна модифікація білків у цитоплазмі епітеліальних клітин ендометрію при його різних станах непухлинного та пухлинного характеру // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2008. – №1. – С.25-29.

5. Шендерюк О. П., Давиденко І. С. Окислювальна модифікація білків у цитоплазмі синцитіотрофобласта хоріальних ворсин плаценти при гнійному хоріонамніоніті (гістохімічні дані) // Світ медицини та біології. – 2008. – №2, Частина ІІІ. – С.88-90.

6. Давиденко І. С., Давиденко О. М. Хемілюмінесцентне визначення нітропероксидів у цитоплазмі синцитіотрофобласта хоріальних ворсин плаценти при гнійному хоріонамніоніті // Матеріали VІІІ міжнародного конгресу патологів України «Сучасні проблеми патологічної анатомії». – Полтава, 2008. – С.26-27.