МЕДИЦИНА / Педіатрія

Шевченко І.М.

Дніпропетровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини

Особливості впровадження кредитно-модульної системи при вивченні педіатрії у вищих медичних закладах України

Протягом останніх років основним завданням вищої медичної освіти в Україні є її інтеграція до єдиного Європейського освітнього та наукового простору. Саме тому головна мета реформування вищої медичної освіти це підвищення якості підготовки медичних фахівців. Реформування вищої медичної освіти полягає в організації навчального процесу у вищих навчальних закладах за кредитно-модульною системою ECTS, заснованої на поєднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів оцінки.

Згідно навчального плану програма з клінічної дисципліни «Педіатрія» структурована, складається з 4 модулів (модуль 1 – Найбільш поширені соматичні захворювання дітей, модуль 2 – Неонатологія, модуль 3 – Хвороби системи крові та ендокринної системи у дітей, модуль 4 – Дитячі інфекційні хвороби), до складу яких входять 15 змістових модулів. На кафедрі розроблено «Довідник студента», який містить відомості щодо структури дисципліни та залікових кредитів; тематичні плани лекцій, практичних занять та самостійної роботи студентів; перелік індивідуальних завдань; критерії оцінювання навчальної діяльності; перелік програмних питань, що виносяться на підсумковий модульний контроль; перелік джерел інформації; шкалу конвертації загальної кількості балів за дисципліну у традиційну оцінку, а також загальні відомості щодо навчання на кафедрі.

Практичні заняття з педіатрії за кредитно-модульною системою проводяться в режимі ротації модулів дисциплін. За методикою організації навчального процесу вони є клінічними, спрямовані на контроль засвоєння студентами теоретичного матеріалу та формування практичних вмінь та навичок, а також уміння аналізувати і застосовувати одержані знання для вирішення практичних завдань. Вони передбачають збирання студентами анамнезу, огляд хворої дитини, планування обстеження хворої дитини, інтерпретацію даних сучасних лабораторних та інструментальних методів досліджень, проведення диференціальної діагностики найбільш поширених захворювань дітей різного віку, визначення клінічного діагнозу та терапевтичної тактики, надання екстреної медичної допомоги, а також ведення медичної документації.

Засвоєння тем контролюється на кожному практичному занятті. При цьому оцінюється вміння студентами визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань дитячого віку, аналізувати клінічну картину, складати план обстеження та аналізувати дані обстежень, демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики захворювань, ставити діагноз та надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах. Перелік критеріїв діагностики та лікування хвороб регламентується відповідними протоколами та наказами МОЗ України. На кафедрі застосовуються наступні засоби контролю рівня підготовки студентів – індивідуальне усне опитування, тестові завдання, клінічні ситуаційні задачі, контроль виконання практичних навичок.

Одною із форм навчання, що регламентується навчальним планом і виконується студентом самостійно, є самостійна робота студента. Самостійна робота включає аудиторну та позааудиторну роботу студента. За кредитно-модульною системою навчання більшість часу відводиться на позааудиторну навчальну діяльність студентів. На кафедрі з дисципліни запропоновано наступні види самостійної роботи – пошук та вивчення додаткової літератури, створення алгоритмів і структурно-логічних схем діагностики та лікування, оформлення тез на конференцію. Крім того, обов'язковим для студентів є виконання індивідуального завдання з визначеними критеріями оцінювання – написання історії хвороби за результатами курації хворої дитини.

На кафедрі розроблені критерії оцінювання навчальної діяльності студентів. Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності студента та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), які виставляються при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок. Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при засвоєнні модулю становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Поточна успішність студента оцінюється за традиційною шкалою оцінок, які потім конвертуються у бали.

Підсумковий контроль засвоєння модулю здійснюється після його завершення на підсумковому контрольному занятті. Форма проведення підсумкового модульного контролю на кафедрі включає контроль теоретичної та практичної підготовки. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які повністю відвідували аудиторні заняття з дисципліни (або відпрацювали пропущені заняття у встановленому порядку), виконали всі види робіт, що передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Оцінка успішності студента з клінічної дисципліни «Педіатрія» є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів.

Побудований таким чином навчальний процес клінічної дисципліни «Педіатрія» з визначеною структурою та змістом кожного модуля, а також з обґрунтованою та впорядкованою системою оцінки рівня знань передбачає підвищення якості підготовки фахівців вищих медичних закладів України.