Педагогічні науки / 2. Проблеми підготовки фахівців

К. пед. наук, доцент Іванченко Є. А.

Одеський інститут фінансів

Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, Україна

Результати сформованості компетентності економіста після проведення формувального експерименту

В сучасному світі економічна, політична та соціальна ситуації характеризуються надзвичайною мінливістю. Зміни відбуваються настільки швидко, що система професійної підготовки постійно знаходиться в неусталеному стані, особливо це стосується професійної підготовки майбутніх економістів. Зовні ринок праці потребує нових спеціальностей, кваліфікацій; роботодавці вимагають швидкої адаптації; всередині – ті, хто навчається, прагнуть більшої свободи у виборі форм і засобів навчання, творчості, вимагають від викладачів найновіших знань та засобів їх вдосконалення. Їх не влаштовує непродуктивне та автоматичне засвоєння інформації. Разом зовнішні та внутрішні фактори (які ми розглядаємо як біфуркаційні механізми) створюють навантаження на систему, які починають перебільшувати певну межу, старий стан системи професійної підготовки фахівців галузі економіки та фінансів втрачає усталеність, а отже, система виходить на перетин декількох каналів еволюційного розвитку (точку біфуркації), тому що в цьому випадку допустимою є ціла сукупність нових станів.

Невідомо, який з можливих „каналів еволюції” обере система, якою траєкторією прямуватиме її розвиток після точки біфуркації. Ця обставина носить принциповий характер, тому що вибір траєкторії розвитку буде залежати від випадкових впливів на систему, які можуть бути й дуже малими, але в силу природної „мінливості” завжди присутні. Саме на цьому етапі необхідно здійснювати цілеспрямовані малі впливи на систему професійної підготовки економістів, примушуючи її зробити „розумний” та „цілеспрямований” вибір, на користь пропонованої нами системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, яка дозволяє встановити певну рівновагу між „замовниками”, „виконавцями” та „споживачами” освітніх послуг щодо фахівців галузі економіки та фінансів.

Але чи є виправданим такий вибір? Чи забезпечить СІПП МЕ очікувані результати?

Задля відповіді на ці запитання після апробації СІПП МЕ нами було проведено діагностування сформованості компетентності економіста випускників-бакалаврів ЕГ, які брали участь у експерименті, та КГ за визначеними критеріями, які відбивали наявність тієї чи іншої компетенції згідно зі структурою компетентності економіста, використовуючи Методику оцінювання компетентності економіста в системі інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів.

Загальний аналіз результатів на прикінцевому етапі експерименту доводить неабиякий стимулювальний ефект впровадження системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів на формування компетентності економіста випускників-бакалаврів експериментальних груп. Разом з тим, детальний аналіз підтверджує складність роботи над формуванням зазначеної якості, тому що під час пізнання та усвідомлення об’єктивних науково обґрунтованих характеристик праці фахівця галузі економіки та фінансів, сучасних соціально-психологічних реалій цієї професії, самопізнання власних професійно важливих якостей відбувається переосмислення попередніх уявлень щодо обраної професії, внаслідок чого у деяких студентів згасає бажання працювати економістом, гальмується активне ставлення до роботи над собою з орієнтацією на досягнення професійних вершин та відповідно знижуються індивідуальні показники, а інші, навпаки: впевнювались у правильності свого вибору, „нарощували оберти” в роботі над собою, покращуючи відповідно свої індивідуальні показники.

Розглянемо результати сформованості компетентності економіста ЕГ та КГ у випускників-бакалаврів. Розподіл значень показників сформованості компетентності економіста ЕГ та КГ на прикінцевому етапі експерименту наведено в таблиці 1 та рис. 1.

Таблиця 1.

Показники рівня сформованості компетентності економіста ЕГ і КГ на прикінцевому етапі експерименту (у %)

Рівні сформованості компетентності економіста	Відсоток студентів
	ЕГ	КГ
Високо-інтегративний	13	3
Достатньо-інтегративний	75	64
Елементарно-інтегративний в тому числі	12	33
	12	30

Як засвідчують результати таблиці 1, в ЕГ жодний випускник не отримав значення інтегративного коефіцієнта менше, ніж 0,6 (хоча 12 % респондентів лишились на елементарно-інтегративному () рівні сформованості компетентності економіста, в них наявний потенціал для розвитку зазначеної якості), більшість випускників-бакалаврів (75 %) досягли сформованості компетентності економіста на достатньо-інтегративному рівні (), а 13 % випускників експериментальних груп опинилися на високо-інтегративному рівні (). На прикінцевому етапі у КГ значення інтегративного показника розподілились таким чином: 33 % випускників-бакалаврів залишилися на елементарно-інтегративному рівні (причому 3 % не перейшли межу у 0,6), більшість респондентів (64 %), як і в ЕГ, опинились на достатньо-інтегративному рівні, і тільки 3 % випускників досягли високо-інтегративного рівня.

Аналізуючи одержані результати рівнів сформованості компетентності економіста ЕГ і КГ, нами було відзначено, що після проведення експериментальної роботи позитивні зміни відбулися як в експериментальній, так і в контрольній групі. На нашу думку, це пов’язано з тим, що за час проведення експерименту, професійна підготовка за традиційною схемою вплинула і на результати формування компетентності економіста студентів контрольної групи, адже й сама традиційна схема знаходиться під постійним впливом процесів зовнішньої та внутрішньої інтеграції. Певним чином це пояснює й перевищення показників пілотажного дослідження, але ми вважаємо, що додатково на результати сформованості компетентності економіста випускників-бакалаврів контрольних груп вплинули результати оцінювання зазначеної якості за запропонованою нами методикою, що надало поштовх для самовдосконалення студентам, вказало напрями їхнього професійного та особистісного зростання, й поряд із цим, надало матеріал для викладачів, щодо вдосконалення певних моментів їх роботи.

Рис. 1. Показники рівнів сформованості компетентності економіста випускників-бакалаврів на прикінцевому етапі експерименту

Розглянемо результати порівняльного аналізу діагностики компетентності економістів на формувальному етапі експерименту (див. табл.. 2, рис. 2 а) та б)).

Таблиця 2.

Порівняльний аналіз показників рівня сформованості компетентності економіста () випускників-бакалаврів

Рівні сформованості компетентності економіста	Відсоток студентів
	До експерименту		Після експерименту
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Високо-інтегративний	0	0	13	3
Достатньо-інтегративний	24	28	75	64
Елементарно-інтегративний в тому числі	76	72	12	33
	62	62	12	30

Як видно з таблиці, на високо-інтегративному рівні діагностовано 13 % випускників-бакалаврів ЕГ (до проведення експериментальної роботи не було діагностовано жодного студента). На достатньо-інтегративному рівні було виявлено в експериментальній групі 75 % респондентів, що на 51 % більше, ніж за первинної діагностики. На елементарно-інтегративному рівні відсоток випускників знизився на 64 % і склав 12 %. В той же час, для випускників-бакалаврів контрольної групи показники розподілилися таким чином: на високо-інтегративному рівні діагностовано 3 % реципієнтів (було 0 %); на достатньо-інтегративному рівні виявлено 64 % студентів (було 28 %); на елементарно-інтегративному рівні було діагностовано 33 % респондентів (в тому числі в 30 % випускників показник сформованості компетентності економіста, піднявся за відмітку 0,6), що показало покращення на 39 % та 32 % відповідно. Наочно динаміка змін сформованості компетентності економіста наведена на рис. 2 а) та б).

а)	б)

Рис. 5.2. Динаміка показників рівня сформованості компетентності економіста () випускників-бакалаврів а) ЕГ, б) КГ

Таким чином, результати формування компетентності економіста, дозволяють стверджувати, що реалізація системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, проведена викладачами та студентами, довела можливість та доцільність її використання у вищих навчальних закладах, які готують кадри галузі економіки та фінансів.