Філологічні науки/3.Теоретичні і методологічні проблеми  дослідження мови

Бреник І.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Виділення ядерної та периферійної зон в межах ЛСП прикметників позитивних емоцій в англійській мові

Лексичне значення є одним із найважливіших інструментів закріплення в мові результатів пізнавальної діяльності людства. За його допомогою відбувається фіксація когнітивних процесів, накопичення відомостей про певні предмети чи явища з метою комунікації або для передачі інформації від покоління до покоління. У зв’язку з цим лексико-семантичні поля є постійним об’єктом дослідження і привертають увагу мовознавців (Г.А. Уфімцева, Д.М. Шмельов, В.В. Левицький, Л.М. Васильєв, З.Н. Вердієва, Й.А. Стернін, Ю.Д. Апресян, Ю.М. Караулов, Г. Вежбицька, О.М. Селіверстова, Є.М. Галкіна-Федорук, В.Г. Гак, Б.О. Плотніков, І.В. Сентенберг, Г.С. Щур, Й. Трір, Г. Іпсен, Л. Вайсгербер, Дж. Лайонз, Ш. Баллі, Ст. Ульман, Е. Косеріу та ін.).

Лексико-семантичне поле – це складна мікросистема, якій властивий ряд особливостей, однією з яких є наявність центра і периферії [1; 4]. У складі поля можна виділити ядерні та периферійні конституенти. Ядро консолідується навколо компонента-домінанти. Ядерні конституенти є найбільш придатними для виконання функцій поля: вони вживаються систематично, виконують функції поля найбільш однозначно, є найчастотнішими у порівнянні з іншими конституентами та обов’язковими для даного поля [5; 38].

Будь-яке лексико-семантичне поле має ядро, до складу якого входять назва (ім’я) поля, тісно пов’язане з нею видове ім’я, синоніми та родове ім’я, а також антоніми. На периферії поля знаходяться слова, семеми яких перетинаються з ядерними словами за окремими семами [4; 94].

В якості ядерної лексеми або групи лексем на роль імені поля можна обрати будь-яку лексему, яка цікавить дослідника, проте, результати аналізу можуть бути обмеженими, якщо лексема підібрана невдало, якщо вона не володіє властивостями притягувати велику кількість лексем. Приналежність до ядра чи периферії прямо залежить від семантики слів, що визначає їх зміст та місце в лексико-семантичному полі.

Між ядром та периферією відбувається розподіл функцій поля: одна частина функцій переходить на ядро, а інша – на периферію. Між ядерною та периферійною зонами відсутня чітка межа. Складові елементи поля можуть належати до ядра одного поля, і одночасно бути на периферії іншого поля [5; 38].

Кузнєцов А.М. запропонував такі неформальні критерії виділення ядра та периферії поля:

1) Слова, що відносяться до ядра, як правило, прості за своєю морфологічною структурою.

2) Ядерні лексеми володіють більш широкою комбінаторністю, що доведено рядом статистичних досліджень.

3) Ядерні лексеми є більш психологічно значимими.

4) Слова-запозичення, зазвичай, відносяться до периферії, а не до центру.

5) Семантика ядерних слів є, як правило, ширшою, ніж семантика периферійних лексем [2; 77].

Польовий принцип організації системи мови свідчить про обов’язкову наявність периферії в кожному полі. Жодне мовне явище не може складатися лише з ядра, оскільки периферія є таким же повноправним елементом лексичного значення, як і ядро [5; 38].

Цілком справедливою видається думка про те, що "визнання співвідношення центру і периферії загальним принципом організації і функціонування мови протистоїть метафізичній моделі мови як абсолютно впорядкованої системи" [6; 68]. Існуюча в деяких дослідженнях перевага "ядроцентризму" – це наслідок внутрішньосистемної замкненості суб'єкта пізнання. У такому випадку обов’язковий аналіз міжсистемних зв'язків і відношень сприймається як фактор, що заважає.

Ідеалізацію "системного" ядра протилежну "хаотичній" периферії можна подолати, якщо розглядати ядерну і периферійну зони ЛСГ як рівноправні, проте, різнофункціональні структурні частини семантичної системи. Зазначимо, що така позиція передбачає розгляд "від цілого до частини", тобто в центрі уваги постає власне семантична система, цілісність, а не множинність її складових – семем (лексико-семантичний варіант, рівний за змістом окремому значенню слова) [3; 122]. Мова йде про перенесення акценту з аналізу окремої семеми (включеної у системні відношення) на семантичну цілісність, що відбиває певну сферу явищ об'єктивного світу і задовольняє потреби спілкування конкретно-історичного мовного колективу, на систему, відносно якої окрема семема виступає як елемент.

Іноді лінгвісти, крім ядра, виділяють також центр (Кузнєцова 1981). Ядром називають "центр центру", тоді як центр і ядро разом протиставляють периферії [5; 40]. Розмежування між центром і ядром у нашій роботі не проводилось, оскільки обидва слова розглядались як синоніми, при цьому перевага надавалась терміну "ядро".

Внаслідок розгляду семантичних зв’язків між одиницями лексико-семантичного поля прикметників позитивних емоцій в англійській мові нами була виявлена його структура у складі 18 лексико-семантичних груп, у межах яких вдалося виділити 38 синонімічних рядів. У результаті проведеного аналізу елементів поля було встановлено, що центр ЛСП прикметників, які передають позитивні емоції, складають лексеми, що характеризуються більшою щільністю семантичних відношень між семами, мають більш загальні значення, а периферію – слова з меншою щільністю цих відношень, мають вузькі специфічні значення.

Отже, ядро даного лексико-семантичного поля складають високочастотні лексичні одиниці, які одночасно є іменами (словами-ідентифікаторами) лексико-семантичних груп, які входять до складу поля: elated, cheerful, reverent, good, intuitive, encouraged, pleasant, amazing, friendly, compassionate, loving, interested, satisfied, confident, secure, calm, enchanting, animated; та високочастотні прикметники, за допомогою яких тлумачаться згадані імена ЛСГ: excited, happy, respectful, kind, intuitional, hopeful, enjoyable, surprising, kindly, sympathetic, affectionate, curious, pleased, sure, safe, tranquil, delightful, lively. Їхні значення мають загальний характер, а лексеми, що належать до периферії (zestful, ambitious, winning, ravishing, assuaged, collected, protected, cosy, convinced, self-reliant, contented, gratified, engrossed, intrigued, adoring, amorous, empathetic, heedful, cordial, outgoing, thrilling, unbelievable, agreeable, amusing, cheered, motivated, instinctive, inherent, magnanimous, altruistic, celestial, dutiful, jovial, carefree, ecstatic, rejoicing та ін.), мають вузькі специфічні значення, що зумовлює нижчу частоту вживання.

Прикметники animated, enchanting, calm, secure, confident, satisfied, interested, loving, compassionate, friendly, amazing, pleasant, encouraged, intuitive, good, reverent, cheerful, elated становлять структурне ядро лексико-семантичного поля прикметників, які виражають позитивні емоції, а, отже, виконують функцію системної ідентифікації. Перехідну область від власне ядра до периферії становить актуальне ядро, яке містить лексеми, що за своєю семантикою є реалізацією одного з семантичних типів понять, переданих елементами власне ядра; та яким властивий менший ступінь приналежності, оскільки їх значення характеризується семами, що є ознаками інших, суміжних семантичних підсистем. До актуального ядра даного ЛСП відносяться такі прикметники: lively, delightful, tranquil, safe, sure, pleased, curious, affectionate, sympathetic, kindly, surprising, enjoyable, hopeful, intuitional, kind, respectful, happy, excited. Структура досліджуваного ЛСП може бути схематично зображена у вигляді діаграми.

Ядерна та периферійна зони ЛСП прикметників позитивних емоцій на лексоцентричному рівні

Семний критерій, який дозволяє розмежувати ядро та периферію, визначити той рівень ієрархії ідентифікаторів, де проходить межа між ними, є непридатним для структуризації периферії, для визначення ступеня приналежності периферійних систем. Він поступається критерію актуальності, значущості семеми для мовного колективу.

Використання двох конкуруючих критеріїв для розмежування структурних частин ЛСП зумовлене суттєвою відмінністю в системних якостях і функціях ядерної і периферійної зон. До ядра принципово не може належати лексема, що зазнає безпосереднього впливу позамовної дійсності, називає конкретну соціальну позицію, статус, посаду, чутливо реагує на зміну оцінки за ознакою "актуальність – неактуальність". ЇЇ місце на периферії групи і поля. Ядро не зазнає безпосереднього впливу екстралінгвістичної реальності. Воно "ховається" за периферією. Поява чи зникнення окремих семем не викликає негайних змін семантичних інваріантів, що становлять ядро, здатне завдяки цьому забезпечити стабільність ЛСП як підсистеми словника природної мови [6; 169].

Таким чином, у процесі інвентаризації лексико-семантичного поля прикметників позитивних емоцій нами було виділено більше 400 прикметників, які поділялися між 18 лексико-семантичними групами. У такому складі поля було також визначено ядро, до якого увійшли слова-ідентифікатори ЛСГ і домінанти синонімічних рядів у межах даних груп. Це прикметники з найбільш узагальненим семним складом. До периферії були віднесені прикметники з більш детальним значенням.

На завершення слід відзначити, що виділене нами ЛСП прикметників позитивних емоцій відповідає всім основним ознакам лексико-семантичного поля. У ньому можна виділити ядро, тобто коло тієї лексики, єдина функція якої – вираження емоцій, та периферія різного ступеня глибини, в яку входить більша частина емотивної лексики, і яка вживається також в інших цілях ніж вираження емоцій.

Література:

1. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке: Учеб. пособие для пед. ин-тов / З.Н. Вердиева. – М.: Высш. шк., 1986. – 120 с.

2. Кузнецов А.М. Структурно-семантические параметры в лексике / А.М. Кузнецов. – М.: Наука, 1980. – 160 с.

3. Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф / А.Ф. Лосев. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 208 с.

4. 51. Попова З.Д., Стернин И.А. Лексическая система языка / З.Д. Попова, И.А. Стернин. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1984. – 148 с.

5. Стернин И. А. Лексическое значение слова в речи / И.А. Стернин. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1985. – 171 с.

6. Щур Г.С. Теории поля в лингвистике / Г.С. Щур. – М.: Наука, 1974. – 255 с.